Учорашня подія №1— прибуття до Києва делегації Міжнародного валютного фонду, яка все–таки погодилася продовжити розмову з українським урядом на його улюблену тему. Тобто про виділення для нашої країни другого траншу кредиту «стенд–бай» (1,85 мільярда доларів) для стабілізації банківської системи. Чиновники готувалися до міжнародної дискусії з погано прихованим оптимізмом: то тут, то там кулуарами проповзали «цілковито достовірні дані», що цього разу Фонд вирішив змінити гнів на милість. Мовляв, 500 мільярдів доларів, які виділила МВФ «велика двадцятка» в Лондоні, треба кудись вигідно вкласти. Гостроти цій передсвятковій метушні додавало ще й таке спостереження: МВФ зазвичай ухвалює позитивне рішення на другому візиті до країни. Або ж не ухвалює його зовсім... Перші перемовини про другий транш, нагадаємо, вже відбулися.

Ставлення людей до якоїсь події чи явища інколи є важливішим, ніж об’єктивна реальність. Тому різноманітні соціологічні дослідження іноді стають визначальними під час ухвалення глобальних рішень. Особливо в нинішній «передвиборчий» рік. Учора відома світова компанія PBN оприлюднила результати останнього опитування українців (разом із компанією GFK) на тему «Яка проблема вас найбільше хвилює?». Результати вийшли очікувані, хоча від того не менш симптоматичні.

Дивна властивість економічної кризи: вона створює проблеми не тільки тим, у кого не вистачає грошей, а й громадянам, у яких раптом з’являються «зайві» гривні. І тоді питання: «А де ж їх зберігати?» — примушує надовго замислитися. Проти варіанту «під подушкою» — інфляція і зростання квартирних пограбувань, проти банківського депозиту — загроза появи тимчасової адміністрації від Нацбанку. З іншого боку, банки нині пропонують таки непогані відсотки, які дозволяють зберегти кревні від знецінення. Але при цьому не дають певності, що одного недоброго дня ваші тисячі не заморозять наказом НБУ заради стабілізації, поліпшення і подібного загального добра.

Учора Верховна Рада ухвалила частину так званого «антикризового пакету–2»: підвищили ставки акцизу на алкогольні та тютюнові вироби. Натомість Прем’єр так і не дочекалася підтримки інших своїх ініціатив, які залишилися «підвішеними» у повітрі. За її словами, «голосування з трьох [законопроектів] було цинічно зірвано», незважаючи на врахування урядом усіх поправок Президента. «Команда народних депутатів, яка підпорядковується Президенту і голові його секретаріату Віктору Балозі, не проголосувала, діючи, очевидно, за принципом: чим гірше — тим краще, хоча попередньо всі позиції були домовлені, — сказала вона і додала: — Отримати кредит від МВФ тепер, мабуть, не вдасться».
«УМ» проаналізувала, як урядові ініціативи — вже підтримані й наразі відкладені — можуть уплинути на економіку держави.

Будь–який офіційний захід без першої особи завжди виглядає блідо. Засідання Кабінету Міністрів без Юлії Тимошенко — особливо. Права рука Прем’єра Олександр Турчинов запізнився на сорок хвилин, аби розповісти поріділому журналістському пулу: доручення шефа він виконав. Отже, Верховна Рада, як і обіцяла перед вильотом до Японії Юлія Володимирівна, таки розгляне у найближчий вівторок урядовий антикризовий пакет. Аби отримати «чесне депутатське», що парламентарії голосуватимуть, а не звично блокуватимуть трибуну, Турчинов уже на дев’яту годину ранку прибув до будинку з прозорим куполом та розмовляв із Головою Верховної Ради і керівниками фракцій.

Однією з чільних обіцянок лідера партії БЮТ перед минулими парламентськими виборами було повернення у державну власність компанії «Дніпроенерго», яка перед цим стала власністю структури, підконтрольної відомому бізнесмену Рінату Ахметову. Оборудка через викуп боргових зобов’язань багато кому видавалася підозрілою, оскільки до болю нагадувала звичну схему — «довести до банкрутства, купити за копійки». Юлія Тимошенко називала цей викуп черговою несправедливістю та обіцяла побороти її зі своїм приходом до влади. «Гарантуємо повернення «Дніпроенерго» народові», — навіть було написано на передвиборчих буклетах БЮТ.

Світова фінансова криза, яка без бою оволоділа Україною, серйозно «сплутала карти» нашим співвітчизникам: зарплати падають, а ціни зростають; гривня знецінюється, а допомоги урізають; ділова активність падає, а безробіття — звичайне і приховане стрімко поширюється. Найпопулярнішим стало питання при зустрічі «Ну, скільки ще?..». У сенсі — чи довго ще чекати до моменту, коли все стане на свої місця. Останні експертні оцінки доволі песимістичні: до закінчення нинішнього року на «світло в кінці тунелю» вже не сподіваються.

«Хід від зворотного» при латанні бюджетної дірки в час кризи яскраво демонструє уряд Юлії Тимошенко. Підвищення акцизів та зборів, коли весь світ «грає на пониження» — й справді, ознака «особливості» української економіки. Спочатку, як ми пам’ятаємо, був намір збільшити на 83% акциз на бензин, потім податки на автотранспорт, які збільшили, аби невдовзі зменшити... Чекає свого зоряного часу акциз на спирт (найдешевша пляшка горілки має коштувати 25 гривень). Водночас в урядової коаліції з’явилася нова ідея: позачергове підвищення акцизного збору на тютюнові вироби.

Фінансова криза в Україні, обтяжена непрозорістю банківського рефінансування і, як наслідок, можливих масштабних зловживань, уже збирає перші людські жертви. Загадкова і резонансна трагедія сталася в ніч на понеділок у Христинівському районі Черкащини: на власній дачі помер виконувач обов’язків тимчасового адміністратора банку «Київ» Володимир Пономар. Попередня причина смерті — серцевий напад. Ті, хто знали банкіра, стверджують — раніше він не скаржився на здоров’я.

Сірий, стверджують психологи, — колір депресії. Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко у темно–сірому платті на вчорашньому засіданні Кабміну демонструвала оптимізм. Але надзвичайно стриманий. «Я якраз взяла офіційну довідку Держкомстату, — тихіше, ніж звичайно, повідомила Юлія Володимирівна присутніх. — Промисловість в лютому зросла на 5,4%». Інші цифри ще кращі: переробка продемонструвала 12% приросту, машинобудування, легка промисловість і текстиль — близько 20%, а оброблення деревини — цілих 28,8%.
«Дуже приємно це говорити», — крижаним тоном зачитувала статистику Прем’єр, яка чудово усвідомлює всю хиткість такого зростання. Адже наведена статистика демонструє «економічний прорив» щодо січня нинішнього року, який, попри традиційний застій першого зимового місяця, став найчорнішим періодом для вітчизняної економіки за останній період. «Хочу подякувати міністрам», — сказала ЮВТ, підготувавши для них та для політичних суперників своєрідний сюрприз.