Василь Петьовка залишається законним мером Мукачевого. Учора вранці це підтвердив міський суд, визнавши незаконним минулотижневий Указ Президента «Про заходи щодо забезпечення конституційних прав мешканців і нормалізації життєдіяльності міста Мукачеве Закарпатської області». Обраного ними Петьовку підтримують і самі городяни, які зібралися на мітинг біля міської ратуші з транспарантами «Вибір мукачiвців — Василь Петьовка», «Ні — узурпації влади СДПУ(о)» тощо.

Поки рядові комуністи мучаться від докорів сумління, що не наважилися порушити партійну дисципліну й замість підтримати своїх учорашніх колег по опозиції підіграли «кучмістам», піднявши руки за проект змін до Конституції, який відбирає в народу право безпосередньо обирати свого Президента, лідер Компартії Петро Симоненко вирішив пояснити тому самому народові причини «провладної» поведінки своєї фракції. Як сказано в розповсюдженій учора заяві першого секретаря ЦК КПУ, насправді «комуністи голосували за обмеження повноважень Президента, за посилення ролі народних депутатів і сформованого ними уряду, за солідарну відповідальність їх перед народом України». А ще Компартія висловилася «проти продовження терміну повноважень депутатів нинішнього скликання, розглядаючи це як форму політичного хабара, проти обрання Президента нинішнім складом Верховної Ради у 2004 році» й, відповідно, «за всенародні вибори Президента у 2004-му». Ну і «за вибори Президента Верховною Радою, обраною на основі нового, пропорційного виборчого закону вже у 2006 році».

Про дачу «президентського адміністратора» Віктора Медведчука на Закарпатті вже ходять легенди. Справді, у розповіді про масштаби «скромного будиночка» лідера СДПУ(о) з басейнами, тенісними кортами, вертолітними майданчиками тощо, задля будівництва якого нібито вирубали заповідний ліс і «підрядили» кілька сотень робітників з різних бюджетних організацій, повірити складно. Однак щось там таки будується, а твердження місцевої влади про те, що резиденція стане реабілітаційною базою ФК «Динамо» і зводиться на кошти клубу, на думку деяких народних депутатів, видаються ще більшими байками.

Сьогодні у Веховній Раді буде бій. На словах чи на ділі — однаково залежить від поведінки спікера, більшості та опозиції. Першому доведеться нелегко, адже треті рятуватимуть від других право народу обирати собі Президента. Нагадаємо, на розгляд парламенту буде винесено всі три схвалених Конституційним Судом проекти змін до Основного закону, у двох з яких передбачене обрання глави держави Верховною Радою. Прагнучи запобігти цій антинародній нормі, депутати від «Нашої України» зареєстрували вже 140 постанов про неприйнятність внесення змін до Конституції.

Як не намагається влада розсварити опозиційні сили, їм усе одно вдається знаходити компроміс. І навіть попри те, що час від часу кожна зі складових антипрезидентської «четвірки» бодай натяком заявляє про висунення свого кандидата в президенти, хочеться вірити: у вирішальний момент усім їм вистачить мудрості об'єднатися заради перемоги. Звісно, уявити собі «домовленого» претендента від усієї «четвірки», включно з комуністами й «Нашою Україною», дуже складно, хоча у світі, а тим паче в політиці нічого неможливого не буває.

«В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. ТЕРМІНОВО!» Такими словами починається — ні, не привітання котрогось із численних українських патріархатів з наступаючим святом Андрія Первозванного, не послання Папи Римського й навіть не заява якогось Сандея Аделаджі чи іншого глави «нетрадиційної» для України церкви. Цей рядок стоїть перед інформаційним повідомленням так званого «Департаменту пропаганди» «Братства» про те, що «11 грудня 2003 року близько 11-ї години ранку в Москві, у штабі Націонал-більшовицької партії спецслужбами Російської Федерації арештовано відомого українського політика, тележурналіста і лідера «братства» Дмитра Корчинського». Згідно з «пропагандистським» повідомленням, разом із «відомим тележурналістом» і «проповідником» «братчиків» (промови ведучого саркастичної програмки «Проте» на сайті «братства» називаються не інакше, як «проповідями») москальські «менти» затримали знімальну групу телеканалу «1+1», яка проводила зйомку, та... лідера НБП Едуарда Лимонова. Бідолашний Едічка ж зовсім нещодавно вийшов iз в'язниці!

Станом на вчора на Закарпатті в рамках акції «Україні –народного Президента» зібрано понад 25 тисяч підписів.
Як повідомив керівник Донецького регіонального штабу блоку «Наша Україна» Павло Жовніренко, в області на підтримку всенародних виборів Президента зібрано більше 30 тисяч підписів. У регіоні працює 35 наметів, 9 з яких — у Донецьку.

«Я люблю Україну і ставлюся до неї відповідно. А ми з Леонідом Даниловичем були і є друзями, як наші народи, і будемо друзями вічно. У цьому я просто переконаний». Це слова людини, котра щоразу, коли прокидається, насамперед запитує себе: «Що ти зробив для України?». Якщо хто не пам'ятає, таку турботу про нашу державу виявляв (принаймні сам він так стверджував) перший Президент Росії Борис Єльцин. Як уже повідомляла «Україна молода», останні кілька днів прокидатися з думкою про Україну Борисові Миколайовичу, що називається, сам Бог велів — його екс-президентська величність разом із дружиною відпочивали на Івано-Франківщині, у спеціально наданій для такого випадку «другом» Леонідом Даниловичем державній резиденції «Синьогора».

Трохи телевiзiйних «новин». Закарпатське місто Мукачеве знову залишилося без голови — Верховний Суд України залишив у силі рішення Сихівського суду Львова, яким свого часу результати виборів Мукачівського мера були визнані недійсними. Відтепер усі рішення Василя Петьовки, якого понад три місяці тому городяни обрали міським головою, визнані незаконними. Невже тихому західноукраїнському містечку знову доведеться пережити всі жахи виборчого марафону, включно з «битвою титанів» — «Нашої України» і СДПУ(о)?

Україна в небезпеці! Ховайся, хто може — на теренах нашого Кучманістану буйним цвітом квітне «звичайний нашизм». Не чули й не бачили? Тоді у вас немає телевізора. Бо всі, у кого є заповітний «ящик» із блакитним екраном, завдяки принаймні трьом загальнодержавним телеканалам уже давно в курсі всіх подробиць цього страшного явища: «нашисти» приїздять до різних міст України і влаштовують там дебоші, б'ють чесних соціал-демократів, зводять наклепи на кришталево чистих «донецьких» та на тверезих, як скельце, комуністів, і всюди на своєму шляху чинять погроми. Саме таке враження мало скластися у необізнаного телеглядача після перегляду позавчорашніх інформаційних випусків на трьох перших «кнопках».