За словами протестуючих татар, їх на Ай–Петрі бійці кримського «Беркута» не лише побили, а й поранили з вогнепальної зброї одного з їхніх товаришів. Начальник міліції АРК Анатолій Могильов одразу поспішив запевнити, що куля, яку медики дістали з рани, не належить до міліцейської зброї. Мовляв, нехай татари шукають серед своїх винуватця пострілу з мисливської рушниці. Версію кримського генерала вчора спішно підтвердили в МВС. За словами начальника Департаменту зв’язків із громадськістю МВС Костянтина Стогнія, міліція встановлює особу, яка зробила постріл з мисливської зброї й поранила в живіт чоловіка. Більше того: заступник міністра МВС Василь Фатхудінов учора заявив, що не бачить «підстав для проведення службового розслідування». Втім їх бачить прокуратура...

Припущення в. о. міністра внутрішніх справ Михайла Корнієнка про те, що масове пограбування слабко захищених філій київських банків здійснюють наркомани, яким не вистачає на дозу, не підтвердилося. Це засвідчує розкриття двох останніх пограбувань банків у Києві та Запоріжжі. Так, днями столичні оперативники «вийшли» на особу підозрюваного у пограбуванні філії «Укрпромбанку» в Печерському районі столиці. Нагадаємо, що 26 жовтня невідомий грабіжник, погрожуючи персоналу пістолетом, забрав із каси цієї філії майже 4 тисячі гривень.

Уже кілька місяців залишається заблокованою робота важливого конституційного органу — Вищої ради юстиції. На засіданнях ВРЮ немає кворуму, адже їх ігнорують члени Ради, призначені за квотою Президента та з’їзду суддів. Не приходить на засідання заполітизованого органу й голова Верховного суду Василь Онопенко. Але діяльність установи паралізована не стільки через цю позицію протесту, як унаслідок брутального порушення норм права окремими одіозними постатями у складі ВРЮ — саме вони, як ніхто інший, дали для цього підстави. Не дивно, що їх ігнорують і в суддівському корпусі, і на Банковій одночасно.

Слабо захищені філії українських банків продовжують грабувати нахабні «нальотчики». Минулої п’ятниці було пограбовано одразу дві банківські установи у столиці — відділення №6 Київської регіональної дирекції АТ «Індекс–банк» на вулиці Щербакова, 45 та відділення №26 «Укрпромбанку» на вулиці Кіквідзе, 31. У першому випадку, як повідомляє Центр громадських зв’язків столичної міліції, грабіжник поцупив у касирів 90 тисяч гривень і втік, у другому — викрадено близько 12 тисяч. Міліція оголосила план–перехоплення грабіжників, але затримати грабіжників не вдалося. Отже, кількість пограбованих за півроку банківських філій столиці сягнула вже семи.

Цікавий поворот відбувся у цьому безпрецедентному за масштабами судовому процесі — відтепер цим конфліктом займатимуться не служителі Феміди... а міліція! Як повідомляла «УМ», уже два місяці Одеська міськрада намагається довести у суді свої претензії до відомого ринку, незважаючи на те, що останій знаходиться на сьомому кілометрі Овідіопольської траси й аж ніяк не на території міста. Мовляв, ринок заборгував «перлині біля моря» майже півмільярда гривень за оренду землі протягом останніх майже двадцяти років.

Надзвичайна подія сталася позавчора вночі за кількасот метрів від Яворівського полігону. Курсанти Львівського інституту Сухопутних військ саме здійснювали нічний марш до місця планових занять. Вони виїхали на поїзді зі Львова ще ввечері, зійшли на станції Шкло й до полігону рухалися пішою колоною. Як повідомили «УМ» в Управлінні прес–служби Міноборони, колона мала люмінісцентні позначки та попереджувальні ліхтарики. Але це не врятувало хлопців від наїзду п’яного водія «ВАЗ–2108».

Стрічки інформаційних агенцій учора зранку жахали: мовляв, із Сокальської виправної колонії суворого режиму на Львівщині втекло троє небезпечних рецидивістів. Бандюки нібито неозброєні, але все одно — стережіться, людоньки! Втім реалії виявилися не такими вже й суворими. Як з’ясувала «УМ», йдеться не про відому «режимку» у Сокалі, а про звичайний ІТТ (ізолятор тимчасового тримання) при місцевому відділку міліції.

Із головою Партії захисників Вітчизни Юрієм Кармазіним ми зустрілися в його офісі на Хрещатику, де невдовзі може з’явитися нова табличка — «Приймальня народного депутата».Відомого правозахисника та законотворця, який тривалий час пропрацював прокурором та суддею на Одещині, вже вчетверте обрано до парламенту (від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 58 у списку). Рік тому, народний депутат ІІ, ІІІ та ІV скликань на чолі Блоку Юрія Кармазіна пішов на вибори окремою колоною, але до ВР не потрапив. Нині ж очолювана ним партія увійшла до блоку «НУНС» й «вимушена ізоляція» для пана Кармазіна, як він сам називає своє півторарічне перебування поза великою політикою, завершилася. Наша розмова виявилася доволі відвертою: пан Кармазін не шкодував критики як для опонентів, так і для окремих соратників.

Самі правоохоронці жартома зізнаються, що коли потрапляють на бурштинові копальні, мимоволі з’являється думка, що вони опинилися у фантастичному фільмі. Мовляв, саме у Сарненському та Дубровицькому районах Рівненщини можна без спеціальних декорацій та мільйонних витрат відзняти «Зоряні війні» чи якусь іншу новомодну фантасмагорію. Адже незважаючи на те, що рейдів із виявлення копачів бурштину в цих краях міліція не припиняє, винищувачі Полісся, сплативши символічні штрафи, одразу повертаються до прибуткової справи. Масштабні руйнації та непоправна шкода навколишньому середовищу їх не надто переймає. Логіка «чорних» старателів залізна: нам треба годувати сім’ї.

Про хід тривалого процесу визначення «Семи чудес України» протягом року, «УМ» регулярно повідомляла. Нагадаємо, що акція, ініційована Миколою Томенком, завершилася напередодні Дня незалежності — саме тоді на Софійській площі Києва й було оголошено переможну сімку чудес. Ними стали: заповідник «Кам’янець», Києво–Печерська лавра, парк «Софіївка», Софія Київська, Херсонес Таврійський, Хортиця та Хотинська фортеця.
За кілька днів, на 16–ту річницю незалежності, пан Томенко запустив новий проект — «Маршрутами семи чудес України». Старт акції, метою якої було з’ясування проблем історичних пам’яток та моніторинг впливу попередньої акції на приток туристів, стався того ж дня на легендарній Хортиці, яка зайняла перше місце за результатами інтернет–голосування. За півтора місяця акція продовжилася: на другому етапі журналісти разом з паном Томенком вирушили до легендарних фортець Кам’янця–Подільського та Хотина. Стратегічна мета акції — популяризація України, пропаганда її туристичних можливостей.