За основу для проведення політреформи взято «найбільш компромісний», як каже координатор більшості Степан Гавриш, проект. Це так званий «проект Медведчука-Симоненка», за яким наступного Президента пропонується обирати на всенародних виборах терміном на два роки, у 2006-му провести парламентські вибори на пропорційній основі й того ж року обрати депутатським складом нового Президента. Про вибір саме такого варіанта політичної реформи «конституційною комісією» парламенту позавчора повідомив, власне, пан Гавриш — її новий співголова разом зi «старим», Олександром Морозом. У свою чергу, лідер УРП «Собор», депутат від БЮТі Анатолій Матвієнко наступного дня зазначив, що за «проект М-С» висловилися 13 членів комісії («більшовики», звісно), 7 — проти. При цьому, зазначає республіканець-«соборянин», ідеями опозиції знехтували.

Народні депутати отримали висновки Венеціанської комісії (повна назва — Європейська комiсiя «За демократiю через право») по трьох законопроектах із внесення змін до Конституції, зареєстрованих у парламенті. За словами заступника Комітету ВР з питань правової політики Миколи Катеринчука, експерти Старого Світу зробили низку суттєвих зауважень до пропонованих варіантів політреформи.

Що саме діється на Закарпатті, де хтось нібито захопив громадську приймальню народного депутата Сергія Ратушняка, з інформаційних повідомлень з'ясувати доволі складно. Деякі загальнодержавні телеканали оголосили, що до Ужгорода (а не до Мукачева, як учора помилково повідомила «УМ») приїхали народні депутати від «Нашої України» й побили ні в чому не винних людей («в одного зламана нога, у двох струс мозку, в іншого — вибиті зуби»); деякі інтернет-сайти, навпаки, повідомили, що якісь бандюги ледве не повбивали парламентаріїв...

Під час недавнього візиту лідера СПУ Олександра Мороза до США, про який «УМ» уже писала, кілька нових речей про попередні президентські вибори йому розповів Микола Мельниченко, власник великої аудіотеки із записами з кабінету Президента Кучми. Як розповів пан Мороз минулого тижня під час «круглого столу» «Україна за рік до президентських виборів: виклики та відповіді», на плівках опального майора, зокрема, зафіксовано розмову гаранта з тодішнім «губернатором» Донеччини Віктором Януковичем. Вони обговорювали результати першого туру виборів 1999 року, переказує УНІАН. Лідер Соцпартії зазначив, що підслуханий Кучма покритикував Януковича за те, що Донбас дав кандидатові у президенти Олександру Морозу 6 відсотків голосів виборців. На це зауваження Янукович відповів: «Але 6 процентів — це краще, ніж 14 процентів насправді».

Як не намагається влада розсварити опозиційні сили, їм усе одно вдається знаходити компроміс. І навіть попри те, що час від часу кожна зі складових антипрезидентської «четвірки» бодай натяком заявляє про висунення свого кандидата в президенти, хочеться вірити: у вирішальний момент усім їм вистачить мудрості об'єднатися заради перемоги. Звісно, уявити собі «домовленого» претендента від усієї «четвірки», включно з комуністами й «Нашою Україною», дуже складно, хоча у світі, а тим паче в політиці нічого неможливого не буває.

Українські політики дедалі більше переконуються в тому, що інтернет — це не тільки невичерпне джерело інформації, а й чудовий засіб безпосереднього спілкування з народом. Про те, як «чатиться» (себто спілкується з інтернет-аудиторією) лідерка БЮТі Юлія Тимошенко, «УМ» уже розповідала. Провідник «Нашої України» на щотижневі «посиденьки» у всесвітній мережі не має часу, однак періодично все-таки знаходить кілька вільних годин, аби відповісти на запитання цікавих юзерів (користувачів) інтернету. Минулого тижня Віктор Ющенко вкотре «зайшов» до чату на сайті «НУ» (www. razom.org.ua). Сьогодні «УМ» публікує деякі фрагменти діалогу В.Ю. з відвідувачами веб-сторінки «НУ».

Позаяк запросила грузинського лідера «Наша Україна», і коло його зустрічей окреслене було винятково опозиційними ватажками (спільна прес-конференція з Віктором Ющенком, підписання угоди про співпрацю між «НУ» та «Єдиним національним рухом» Грузії, пізній суботній ланч з Тимошенко, Ющенком та Морозом), появу Саакашвілі наш загал сприйняв як «обмін революційним досвідом». Політична Україна ще зовсім недавно так палко обговорювала уроки Грузії для себе, так натхненно моделювала в уяві майбутню зміну влади за тбіліськими лекалами, що візит Михайла Саакашвілі й не міг би сприйнятися інакше, ніж як революційний месидж, як візит-натяк, візит-символ.
У будь-якому разі Саакашвілі приємно вразив українців. Хоча б тим, що старанно намагався час від часу говорити українською мовою.

Поки Леонід Кучма чекає на уклінне прохання народу, щоб висунути свою кандидатуру на черговий президентський термін, на його крісло намірився претендувати ще один колишній глава держави. Хоч з огляду на висновки поважних юристів Інституту держави і права, Київського й Харківського національного університетів та Одеської національної юридичної академії, Леоніда Кравчука і взагалі, мабуть, Президентом вважати не можна. Адже, як уже повідомляла «УМ», академічні юристи постановили, що наш дорогий Леонід Данилович у керівництві державою просто дитя мале, бо ж у 1999 році сів у головне крісло України начебто вперше. Мовляв, нова Конституція, в ній — нові положення, то й Президент новий. Найімовірніше, до аналогічного висновку прийде й Конституційний Суд, бо уявити, що тлумачі Основного закону наважаться «обламати» Л.Д., заборонивши йому балотуватися втретє, дуже складно.

Словосполучення «народний депутат» зазвичай асоціюється із солідним пузатим державним мужем, у якого під вікном стоїть щонайменше передостання модель «Мерседеса», а холодильник забитий червоною ікрою (хоча насправді у Верховній Раді чимало парламентаріїв як струнких, так і таких, хто розкішні «Мерси» бачив тільки здалеку). А як щодо депутатів молодих? Чи можна вважати солідним нардепа, якому ще немає й 29, а на вигляд не даси й 25?

До двох законопроектів про внесення змін до Конституції, що отримали «добро» Конституційного Суду, додався й третій, найбільш суперечливий. Це так званий «проект Гавриша-2», у якому нового Президента пропонується обирати трьомастами голосів депутатів у парламенті вже наступного року. А повноваження чинної Верховної Ради — продовжити до 2007 року, коли відбудуться вибори до ВР на пропорційній основі. Як не дивно, за висновками суддів КС, цей законопроект не суперечить статтям 157 i 158 чинної Конституції, себто передусім не обмежує прав і свобод громадян. Водночас Суд зробив зауваження щодо того, що чинна Верховна Рада, за умови схвалення проекту, продовжить термін своїх повноважень на один рiк. Це створить прецедент i може призвести до втрати парламентом ознак виборного органу. Адже народ обирав депутатів терміном на 4 роки і не більше.