Леонід Кучма призначив координатора парламентської більшості Степана Гавриша, постпреда Президента у ВР Олександра Задорожнього та голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка членами Вищої ради юстиції, повідомляє «Інтерфакс-Україна». ВРЮ — орган, що подає Президентові пропозиції про призначення і звільнення суддів, розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог про сумісництво, проводить дисциплінарні розслідування стосовно суддів Верховного Суду і суддів вищих спеціалізованих судів, розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. До Ради входять 20 осіб.

Дивні дива кояться у нас із роздержавленням майна. Якщо раніше процес ішов, як мокре горить, то тепер, схоже, і мільярд додаткових коштів не становитиме труднощів для приватизаційного відомства. І це на тлі постійної «невезучості» уряду при поданні Програми приватизації. У вересні минулого року Верховна Рада відхилила Програму приватизації, розраховану на 2003—2008 роки. Незважаючи на скандальний провал, глава Фонду держмайна Михайло Чечетов зберіг професійну рівновагу (ще б пак, вона так необхідна чиновнику високого рангу, який працює у сфері роздержавлення, до того ж, у рік президентських виборів). Трохи більше місяця тому Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді затвердити Державну програму приватизацiї, розраховану на 2004—2006 роки, що передбачає надходження за цей період у державний бюджет не менше 6 мільярдів гривень.

Верховна Рада продовжує інтенсивно працювати над тією штукою, яку більшовики йменують демократичною політреформою, а представники опозиції — державним заколотом. Учора, під час розгляду проекту про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів, народні обранці, як і два тижні тому, вирішили працювати до «скону»: поки не розглянуть цей проект повністю. Закон про місцеві вибори, нагадаємо, є останнім бар'єром, який, за політичною угодою, доведеться перестрибнути політреформаторам перед внесенням змін до Конституції — вочевидь, багатьох політиків не покидає бажання з'їсти великоднє яєчко уже з новою Конституцією.

Наприкінці березня виповнилося півтора року з часу призначення Івана Різака головою Закарпатської обласної держадміністрації. Ніби невеликий час. Але в новітній історії Закарпаття період правління Різака буде виділений окремо — ніколи ще область за роки незалежності не зазнавала такої брутальності. «Різаківщина» стала синонімом усього того, чого ми хочемо позбутися ще з радянських часів.

Колишній прем'єр-міністр Владімір Мечіар та колишній голова парламенту Іван Гашпарович набрали найбільше голосів на президентських виборах у Словаччині, які відбулися у суботу, та вийшли у другий тур, оскільки жоден з них не дістав 50 відсотків голосів, необхідних для незаперечної перемоги. За повідомленням ЦВК Словаччини, Мечіар набрав 32,73 відсотка голосів виборців, а Гашпарович — 22,28 відсотка. Другий тур відбудеться 17 квітня.

Територіальна виборча комісія Мукачева таки поновила як кандидата у мери міста народного депутата Віктора Балогу. Таке рішення, повідомляють «Українські новини», ТВК прийняла на своєму засіданні у п'ятницю. Нагадаємо, що напередодні Мукачівський міськрайонний суд знайшов у біографічних відомостях Балоги кілька незначних «пробілів», які, втім (знаючи особливості мукачівських виборів), могли призвести до того, що нардеп-«нашоукраїнець» позбувся б реєстрації.

Кінець минулого тижня для Президента пройшов під знаком кримських татар, керівникам яких — голові ради Меджлісу Мустафі Джемільову, його заступнику Рефату Чубарову та заступнику голови Верховної Ради Криму Ільмі Умерову — вперше після парламентських виборів 2002 року пощастило потрапити на аудієнцію до Леоніда Кучми. За скупим повідомленням президентської прес-служби, під час суботньої зустрічі, яка відбулася у державній резиденції «Зоря» у Форосі, обговорювали питання виконання доручень глави держави з облаштування кримських татар на півострові, підготовки до заходів, приурочених до 60-річчя їхньої депортації, а також реконструкції Бахчисарайського палацу.

Ну ще зовсім трошки, ще кілька зусиль — і довгоочікувана реформа буде в кишені. Щоправда, сьогодні змін до Конституції Верховна Рада ще не розглядатиме: попри те, що закон про вибори народних депутатів на пропорційній основі вже підписаний Президентом, для того, аби за реформу проголосували комуністи із соціалістами, владі залишилася ще якась дрібничка — розглянути питання про введення виборів у місцеві ради й до ВР Криму. Судячи з порядку денного, саме цим парламентарії сьогодні й займуться, аби вже наступного голосувального дня, тобто післязавтра, упритул підступити до перекроювання Основного закону.

Балачки про конституційну реформу нарешті доїхали й до Києва. Учора у столиці відбувся «центральний» громадський форум на підтримку Конституційної реформи, який зібрав у Палаці культури «Україна» 3 тисячі 17 делегатів (це за офіційними даними). Цей урочисто-помпезний захід став апофеозом всенародного «одобрямсу», висловленого «реформаторським» починанням Кучми й Ко. «УМ» уже розповідала про подібні заходи, які протягом минулого року пройшли в усіх районах та областях України. Спершу ці форуми, учасниками яких були переважно «правильні» делегати, відібрані адміністраціями, висловлювали підтримку законопроекту Президента. Про нього зараз уже й не згадують, а тоді ідею розділити парламент України на дві палати й одночасно проводити вибори глави держави і Верховної Ради делегати подібних зібрань зустрічали бурхливими оплесками. Потім, щоправда, з'ясувалося, що дарма старалися — Кучма відкликав свій проект, і форумівцям довелося терміново переорієнтуватися на нового президентського «фаворита» — так званий «законопроект Медведчука—Симоненка—Мороза».

До вівторка останній сніг у Львові розтанув, і з-під снігу зійшли... ні, не молоді паростки цьогорічної травички, а листівки. «Захисти демократію!» — закликали вони звідусіль — з кожної стіни, де ще лишалося хоч трохи місця, щоб притулити лист паперу невеликого формату. Від тих, хто прагнув захистити демократію та відчував у собі бажання відгукнутися на цей заклик, вимагалося одне: прийти у вівторок зранку під стіни обласної ради та взяти участь у пікеті на підтримку голови облради Михайла Сендака. Втім це дещо звужене завдання: йшлося, звичайно, не про одну особу, а про пошук виходу з тієї ситуації, яка склалася з вини «есдепеушної» фракції Львівоблради з пишною та претензійною назвою «Соціальна справедливість».