"Я це все пам'ятаю, я опухла від голоду, братик ще більше. Він вмирав, з його опухлого тіла точилася рідина. Я сиділа поруч, він скрипів зубами і просив огірочок. Він помер". Це - спогад Ганни Неласої, народженої в Луганській області.

Онукам, і правнукам, і пра-правнукам розповідатиму - скільки буду жити - про найстрашніший в історії людства геноцид. Донці вже розповідать не треба - це свічка у її вікні.

Вчора довелося спостерігати ганебне видовище у Смілі, коли було розтоптано місцеве самоврядування, а на смілян повісили борг у 86 мільйонів гривень плюс невідому суму штрафів та пені.

Виникає резонне питання: чому частину вулиці Інститутської перекрито та названо на честь Героїв Небесної Сотні, а Будинок профспілок при цьому до легенди Майдану чомусь не потрапляє?

«У армії не місце чачі!..» —
колись я «істину» прорік...

Існує думка, що світові події рухаються по спіралі й мають здатність повторюватися, тільки вже на іншому рівні, в інших обставинах. Це, зокрема, ми бачимо і у відносинах Росії та Німеччини.

Сьогодні українська мова відіграє вирішальну роль у процесі національного відродження й консолідації єдиної української політичної нації.

Ми з вами кажемо, як і французи: Ла Манш. Чому ж у Великій Британії наполягають: Англійська протока?! Два народи найдовше у світі воювали між собою — 218 років! За що? Аби мати власну державу й топоніміку в ній: називати, кожен своє, рідними мовами.

Осінь

Осінь мудра,
Як саме життя,
Бо ж приходить,
Мов пересторога —
Щоб не звикли ми
До літнього тепла,
Щоб не вічною

Чому людям так горить за євробляхи?