Це свято людей, які живуть у світі мудрих думок і книжкового пилу. Бібліотекар — професія жіноча і, як на мене, романтична для тих, хто любить усамітнення і гарних (мовчазних) співрозмовників, але ці бійці культурного фронту державою недооцінені — і морально, і матеріально. Сьогоднішні відвідувачі бібліотек потребують рідкісних книжок, електронних версій і багато новинок, а бібліотеки потребують цих самих відвідувачів і грошей на нові надходження. За даними Української бібліотечної асоціації, пришвидшенню інформатизації бібліотек в Україні сприяють міжнародні програми і проекти. Так, завдяки проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек» Посольства США в Україні упродовж 2001—2010 рр. було відкрито 143 центри iнтернету в усіх регіонах України, здійснювалося навчання бібліотекарів і читачів. Сприяли модернізації бібліотек і проекти Міжнародного фонду «Відродження», Британської Ради, Гете­Інституту, Програми сприяння парламенту України, участь українських бібліотекарів у міжнародних проектах Європейського Союзу, спілкування із зарубіжними колегами, навчання за програмою IATP Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) тощо.

Суспільний рух «Не будь байдужим!» вирішив відповісти на імовірне запровадження нового мовного закону асиметрично і цілком оригінально. Кампанія «Займіться ділом, а не язиком!» зібрала разом активістів та зірок шоу–бізнесу для того, щоб показати владі, що, окрім мови, в країні ще дуже багато проблем, наприклад занедбані дитячі майданчики.

Совдепівський «рай» залишив Україні багату спадщину — міжгосподарські і навіть міжрайонні склади зберігання різноманітних фунгіцидів, пестицидів й іншої хімії донині є об’єктом посиленої уваги екологів. У регіоні одна з таких найпроблемніших «оаз» — колишня хімічна база ВАТ «Василівський Агрос», що неподалік села Мала Білозерка, нагадує управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації. Тут донині зберігається кількасот тонн давно непридатних для застосування отрутохімікатів. Та й «зберігається» — гучно сказано, позаяк складські приміщення зазвичай без вікон, дверей, іноді — й дахів, і тут «витанцьовують» вітри, розносячи повітрям шкідливу бридоту, струменять до водойм і колодязів післягрозові потоки, «збагатившись» небезпечними інгредієнтами.

Командний турнір за швейцарською системою вимагає від фаворитів демонструвати свої здібності щодня й грати на перемогу в кожному матчі. Адже навіть невеличка розслабленість упродовж одного з 11 турів може обернутися помітним падінням у таблиці. Після трьох змагальних днів на Олімпіаді в Ханти–Мансійську виокремилася когорта лідерів. У чоловіків по три перемоги здобули аж 14 команд.

Лише на цьому тижні відбулися три гучні арешти — мерів Новомосковська, Кам’янця–Подільського та мера Немирова, що був у «бігах» після звільнення під заставу. У кожному випадку свої причини — чи то мер «погорів» на хабарі, чи то попався на розтраті майна. Як не згадати ще й мера Карлівки, що на Полтавщині, соратники якого з УНП наполягали на політичному контексті його затримання в останній день літа? Тож один iз правових експертів на правах анонімності звернув увагу «УМ» на те, що згідно із законодавством, жоден із затриманих мерів, що нині перебуває під слідством, НЕ ЗМОЖЕ висувати свою кандидатуру повторно на місцевих виборах 31 жовтня.

Бажання видати бажане за дійсне інколи набирає абсурдних форм, бажання набрати політичні дивiденди та підвищити рейтинги на порожнiх, нічим не підкріплених обіцянках викликає відразу. Теперішня «донецька» влада раз по раз обіцяє українцям короткий шлях до Європи, а оскільки обіцянки неправдиві, то все більше постає перед громадянами в образі «голого короля» з відомої казки Андерсена.

Цікава вийшла арифметика з новоствореними виборчими комісіями на Тернопільщині. За підрахунками активістів громадянської мережі «Опора», найбільше місць у тервиборчкомах мають... комуністи. І це в області, де Компартія аж ніяк не користується популярністю і не відзначається активністю в політичному житті. Як повідомив «УМ» регіональний координатор «Опори» Святослав Липовецький, на другому місці — «регіонали», потім — члени Народної партії Володимира Литвина. Тобто вся вершина п’єдесталу — за представниками коаліції.

«Книжка починає жити за законами газети: 34% опитаних росіян на запитання, що буде далі з книжкою, яку вони купили, сказали: «викину». Люди не перестали читати, але читання перейшло на утилітарний рівень — кулінарія, здоров’я, як бути красивою, як облаштувати дім і вести господарство. Книжка залишається цінністю в елітарних суспільних групах, але якщо раніше ці групи були зразком для наслідування всього суспільства, нині це замкнені, герметичні субкультури, які не впливають на розвиток культури», — повідомила результати соціологічних опитувань у Росії соціолог Любов Борусяк в епіцентрі любові до книжок — на Форумі видавців у Львові. «В Україні аналогічна ситуація з читанням, тільки ще гірша», — сказала на «круглому столі» «Книжкові ринки України і Росії: соціологічний аспект» український соціолог Ірина Бекешкіна. У цьому контексті вона гірша ще й тому, що Україні таку інформацію знати й аналізувати взагалі нецікаво — останній раз дослідження книжкового ринку проводили у 2008 році на замовлення Фонду «Відродження». Отже, яку сходинку в українській суспільній ієрархії займає книжка — достеменно не знає ніхто, а знаного соціолога Ірину Бекешкіну запросили на цей «круглий стіл» тому, що: а) вона — одна з небагатьох відомих соціологів; б) вона все одно приїхала у Львів на інший «круглий стіл».