Лідери фракцій парламентської більшості виступають за те, щоб на наступній сесії Верховної Ради знову було розглянуте питання про притягнення Юлії Тимошенко до кримінальної відповідальності. Зимово-весняна сесія Верховної Ради давно закінчилася, проте деяким депутатам, схоже, хочеться продовжувати підігрiвати імідж злодійки, корупціонерки, хабарниці і взагалі поганої жінки Юлії Тимошенко. Та й не тільки депутатам. Бо про те, аби народ на літніх канікулах раптом не забув скандал, пов’язаний із Володимиром Боровком, дбають і українські телеканали. Позавчора ті з них, які потрапляють під впливи темників («Інтер», «1+1», УТ-1), всі як один (при чому цього разу ідентичність зберігалася не тільки в текстах, а навіть у «бігаючих» рядках) повідомили: керівники більшості «категорично проти безкарності депутатів» і стверджують, що «штучно створена ситуація, коли депутати, на відміну від простих громадян, залишаються безкарні та не відповідають за злочини». На доважок до цього додається синхрон Генпрокурора Геннадія Васильєва, який запитує: «Скільки людей необхідно вбити народному депутату, щоб ви дали згоду на притягнення до кримінальної відповідальності?». Хоча Юлію Володимирівну, якщо не зраджує пам'ять, обвинувачують зовсім не в цьому, а на «мокрих справах» у нас спеціалізуються зовсім інші політики.

Позавчорашній з'їзд партії «Реформи і порядок», як і слід було очікувати, одностайно прийняв рішення підтримати на майбутніх президентських виборах Віктора Ющенка. Несподіванкою форуму в столичному Театрі юного глядача стало інше — відтепер ПРП не існує: вона перейменувалася у партію з назвою «Наша Україна». Це рішення здивувало не тільки лідерів політичних сил, які є учасниками блоку «Наша Україна», а й, напевне, багатьох рядових членів ПРП. Принаймні на порядку денному з'їзду питання про перейменування партії не стояло. Воно виникло після виступу керівника одеської облорганізації Володимира Курінного. Пан Володимир сказав, що об'єднання партій, які підтримують блок Ющенка, — неминуче. А оскільки ПРП виступає одним із найактивніших поборників об'єднання, то, мовляв, сповна заслуговує на те, аби перейняти на себе бренд усього блоку.

Із колишньої опозиційної четвірки у форматі «НУ» — БЮТ — СПУ — КПУ на майбутніх виборах буде представлено троє політиків — Віктор Ющенко, Олександр Мороз та Петро Симоненко. Принаймні наразі всі вони носять у кишенях посвідчення кандидатів у президенти. Але тішить те, що навіть у статусі конкурентів опозиціонери намагаються досягти якихось домовленостей між собою. «УМ» уже згадувала угоду про чесні вибори, яку всім кандидатам запропонував підписати Ющенко, і про подібне за змістом звернення Мороза до лідерів КПУ та «Нашої України». Листування між опозиціонерами триває. Днями начштабу Мороза Йосип Вінський відповів Ющенкові та Тимошенко на їхнє прохання долучитися до «Сили народу».

Попри те, що два головні конкуренти на майбутніх президентських виборах, Віктор Ющенко та його тезка Янукович, переконані у своїй перемозі ще в першому турі (а для цього треба заручитися щонайменше підтримкою 50 відсотків + 1 голос тих, хто прийде на вибори), другий тур наразі виглядає справді неминучим. За результатами опитувань, перемогу в ньому здобув би Віктор Ющенко. Однак влада продовжує переконувати населення, що ні, мовляв, у другому турі беззаперечним лідером «глядацьких» симпатій стане нинішній Прем'єр. При цьому політичні пророки посилаються на те, що перемогти в другому турі Віктору Федоровичу допоможуть голоси лівих — їхній електорат нібито ближчий до світогляду Януковича.

Невдовзі в Україні з’явиться політичний блок на підтримку кандидатури Віктора Януковича на президентських виборах. Позавчора в Києві відбулося перше засідання коордради політичних партій та громадських організацій. Про створення подібного блоку, нагадаємо, на своєму суботньому з’їзді говорили делегати Народно-демократичної партії. Вони навіть реко-мендували призначити свого лідера Валерія Пустовойтенка керівником «координуючого органу координаційної ради». Тому не дивно, що так воно й сталося — саме Валерій Павлович керував на позавчорашній коордраді пропрем’єрських сил.

Кандидат у президенти Олександр Мороз звернувся до двох своїх конкурентів, Віктора Ющенка та Петра Симоненка, з листом із приводу організації спільної боротьби за чесні вибори. «Влада розуміє, що на нинішніх виборах ймовірно переможе не її представник, — пише своїм колегам з опозиційної екс-четвірки Сан Санич, — і тому докладатиме всіх зусиль для нейтралізації своїх конкурентів». На думку Мороза, незважаючи на ідеологічні розбіжності, соціалісти, комуністи та «Сила народу» (об'єднання «Нашої України» та Блоку Юлії Тимошенко) повинні бути єдиними у практиці захисту чесних виборів.

Для того, щоб центральні телеканали приділили з'їзду провладної партії не кількасекундний, а принаймні кількахвилинний сюжет, треба зовсім небагато — всього-на-всього не підтримати Віктора Януковича й висунути власного кандидата у президенти. Саме завдяки такій простій схемі зібрання промисловців та підприємців України на свій партійний форум удостоїлося розлогих коментарів у випусках новин на всіх трьох перших кнопках наших телевізорів. Усі без винятку «підтемникові» телеканали старанно переконували глядачів, що хоча Анатолій Кінах і пішов у президенти від ПППУ, це рішення було ухвалене ледве не всупереч більшості делегатів, що півзалу Міжнародного центру культури та мистецтв (Жовтневого палацу) активно свистіли й протестували, висловлювали своє незадоволення підрахунком голосів, кричали «Януковича — на царство» тощо. У сюжетах — нарізка відповідних коментарів: делегат такий-то обурюється тим, що керівництво партії не врахувало думку більшості, яка прагне підтримати Прем'єр-міністра, директор сякий-то вважає, що лічильна комісія підтасувала результат «пепепеушного» волевиявлення...

Коли Олександра Омельченка вдруге обрали мером Києва, в Україні був популярним анекдот: «Що треба зробити, щоб Україна стала багатою? — Дочекатися, поки Київ розшириться до її меж». Аналогії з цим дотепом починають спадати на думку, коли дивишся на тверду впевненість, з якою кандидати від влади і їхні групи підтримки висловлюються про неминучість власної перемоги. Як зробити так, щоб електорально непривабливий і доволі непопулярний Віктор Янукович став Президентом? Треба до меж України розростити Мукачів.

Хто є найбільшим ворогом свободи слова в Україні? Помиляєтеся: не Леонід Кучма чи Віктор Медведчук, як вважають «Репортери без кордонів», а ...Віктор Ющенко та його соратники з «Нашої України». Принаймні саме таке враження могло скластися, якщо останніми днями ви дивилися телевізійні новини на перших трьох «кнопках». За вкрай одноманітними повідомленнями цих каналів, у неділю представники «Нашої України» викрали журналіста телекомпанії «Альтернатива» Влада Бернацького. Як розповів президент ТРК «Альтернатива» Віктор Типченко, «викрадачі» «в грубій формі змусили Влада сісти з ними в автомобіль і привезли його на вулицю Пушкінську, 28-а в офіс «Нашої України»... Там вони зажадали від тележурналіста показати, що в нього відзнято на касеті (той нібито знімав пияків, які були вдягнені у футболки «Так! Ющенко!». — Авт.), змушували його розповісти — хто і яке давав йому завдання». Після всіх цих пертурбацій Бернацький потрапив у стан «глибокого психологічного шоку». Дійшло до того, що справою із «викраденням» журналіста з подачі київського УМВС почала займатися прокуратура Шевченківського району столиці.

Напів'єдиний кандидат від влади Віктор Янукович отримував добро на балотування аж у Запоріжжі. Власне, якщо бути точним, цей дозвіл він одержав ще кілька місяців тому, коли лідери ПУКу (парламентсько-урядової коаліції) підписали заяву про висування «єдиного кандидата», якщо не раніше. Право «першої ночі», зрозуміло, одержала очолювана Януковичем Партія регіонів, яка у приміщенні будинку культури запорізького заводу «Дніпроспецсталь» проводила свій з'їзд. 620 делегатів форуму «регіоналів» одноголосно підтримали кандидатство свого лідера.