Минулими вихідними столиця України відзначила свій черговий день народження, потішивши народ і хлібом (точніше, варениками й пивом), і видовищами на будь-який смак (від концерту класичної музики до відвертого стриптизу), яких традиційно було більше, ніж хліба. Враження від свята в кожного його учасника залишилися свої, але важко не помітити цікавої тенденції: більшість «місцевих» стоїчно переживали «навалу» гостей і не поривалися до серця святкування. Натомість гості вирували в гущавині подій на Хрещатику, товпилися на майдані, переходили до арки Дружби народів, щоб не пропустити чогось цікавого. І незважаючи на шалене сонце, яке заганяло народ поближче до води та дерев, заходи в центрі міста аж ніяк не були малолюдними.

Від сьогодні чоловіки й жінки, чиї діти мають проблеми з наркотиками та алкоголем, зможуть відвідувати спеціальні курси у столичному центрі допомоги. Як розповіла керівник реабілітаційного центру для батьків алко- та наркозалежних Юлія Яшина, ідея створення такого центру визрівала вже давно, але втілити її вдалося тільки зараз: «Ви навіть не уявляєте, як це важливо — навчити дорослих не панікувати і реально сприймати проблеми дітей! Молоді люди зазвичай не розуміють, що втрапили в халепу, і поки їм не стане зовсім погано, навіть не думають просити допомоги. До наркологів звертаються перелякані батьки, які чудово розуміють небезпечність ситуації, але не знають, як зарадити лихові.

Протягом цілого року на цій маленькій залізничній платформі не зупинялися потяги, а люди, яким було б дуже зручно під'їхати електричкою до Борщагівки, Дарниці чи, скажімо, Ніжина, мусили товктися в маршрутках, шукати найближчу станцію метро, їхати на вокзал і витрачати на дорогу більше часу. Незручно... І поки будівельники розширювали міст, поки над платформою зводили великий пасажирський комплекс, люди зверталися до «Укрзалізниці», скаржилися на незручності та просили якомога швидше відкрити вокзал. Для тих, хто ще не в курсі, повідомляю, що вчора Караваєві Дачі відкрилися для пасажирів: запрацювали касові зали та зала очікування, на платформах з'явилися перші після річної перерви бабці з візками, у касі попереднього продажу можна було без черги взяти квитки. Невдовзі тут з'являться торговельні павільйони, кафешки, розважальні заклади та інтернет. А поки що по холодну водичку доведеться бігати в найближчий магазин. Але то все дрібниці...

Що не кажи, а день народження міста — це дуже приємно, з якого боку не глянь. По-перше, не треба боятись, що цьогоріч тебе не запросять на чудову вечірку тільки тому, що минулого разу ти назвав іменинницю застарою для прогулянки під зорями чи влаштував спальну зону в її шафі. По-друге, ніхто тебе не змусить досліджувати навколишні магазини в пошуках чогось оригінального, бажано недорогого і водночас гарненького і витрачати на квіти свою останню «пивну» заначку. Замість стягувати з народу презенти іменинник сам щедро роздає гостям подарунки та влаштовує цікаві сюрпризи, нічого не прохаючи натомість.

У Колонній залі Київської міської державної адміністрації вже уп'яте відбулася церемонія вручення мистецької премії «Київ». Цьогоріч нагородження проходили у шiстьох номінаціях: у галузі літератури, кіномистецтва, музичної композиції, журналістики, театрального та образотворчого мистецтва. Престижну нагороду столиці України-2005 отримав письменник Дмитро Павличко.

Ця досить поширена за кордоном система роботи із громадянами є новинкою для Києва, і вперше скляні двері з'являться у кабінетах «земельників». Як зауважив начальник ГУ земельних ресурсів КМДА Анатолій Муховиков, «у першу чергу, такі двері будуть встановлені в кабінетах масового прийому громадян, а можливо, і в моєму кабінеті також. Щоправда, наші співробітники не в захваті від такої перспективи, але з часом вони звикнуть».

Трагічний випадок стався просто на очах у сотень відвідувачів, які зібралися, щоби подивитися на малайську ведмедиця із цілком українською кличкою Солоха та її «чоловіка» Соломона. Незважаючи на попередження про те, що тварин не треба годувати, хтось із натовпу кинув шматок їжі. Харч до тварин не долетіла, а впав у рів із водою, який розділяв хижаків та надмірно допитливу публіку. Солоха не могла пропустити ласощі, тому потяглася до води, послизнулася на мокрому бетоні і шубовснула у воду.

До одного з московських пологових будинків потрапила 11-річна дівчинка. У школі, де навчалася Валентина, ніхто навіть і не здогадувався про її вагітність — кому ж спаде на гадку підозрювати у такому ученицю початкової школи? Тим паче що вона постійно ходила в просторому одязі, який приховував її заокруглений животик, і нічим не виказувала своєї недитячої таємниці. Як повідомляє Newsru.com, правда з'ясувалася, коли дівчинка знепритомніла просто на уроці. Шкільна медсестра викликала швидку, карета відвезла Валю до лікарні, відтоді дівча у школі не з'являлося. Підозри на вагітність підтвердили медики, і тепер майбутня мама перебуває під наглядом спеціалістів.

Киянам, які вчора близько 11-ї години ранку намагалися пройти на перон станції метро «Палац спорту», довелося шукати інший транспорт: вхiд було заблоковано протягом 15 хвилин. На всій Сирецько-Печерській лінії потяги рухалися, але із тривалими зупинками, не дотримуючись графіка. Як з'ясувалося, причиною став нещасний випадок на станції.

Діти усього світу (за винятком хіба що мешканців засніжених просторів біля полюсів планети) обожнюють сидіти в пісочниці та ліпити пасочки, химерні будиночки, грандіозні палаци і фортеці — зрештою, все, що підказує маленьким митцям їхня нестримна фантазія. Більшість дорослих тільки поблажливо посміхаються, спотерігаючи за цими нехитрими іграми, а деякі самі не проти приєднатися до захоплюючого будівництва. Щоб це зробити, зовсім не обов'язково розганяти своїм портфелем дворову дрібноту. Завітайте на київський фестиваль пісочної скульптури та ленд-арту, і ви матимете 10—15 тонн добірного пісочку і купу необхідних інструментів, щоб зліпити таку пасочку, яка дошкільняті і не снилася...