Депутати з БЮТі до останнього будуть боротися за те, аби політреформа, затіяна на Банковій, не пройшла, заявила на вчорашній прес-конференції лідерка блоку Юлія Тимошенко. До цієї боротьби долучається й «Наша Україна». Лідери двох фракцій вирішили почати відстоювати свої інтереси цивілізовано — через суд. Днями Тимошенко та Ющенко подали позов до Печерського місцевого суду Києва на неправомірні, як вони вважають, дії Володимира Литвина. Скарга опозиціонерів стосується того, що Литвин як Голова Верховної Ради підписав проект, який, на думку Ю.Т., був прийнятий із численними порушеннями законодавства.

За цю сесію Верховна Рада має розглянути біля тисячі законопроектів, заявив після вчорашньої погоджувальної ради спікер парламенту Володимир Литвин. Найпомітнішим проектом цієї, багато в чому вирішальної для розвитку України, сесії будуть, звісно, пропозиції щодо політреформи.
Власне невідомо, в яких умовах відкриватиме сесію Голова: не виключено, що трибуни знову заблокує опозиція. Річ у тому, що напередодні, у понеділок, опозиція та більшість мали знайти компроміс і способи подолання парламентської кризи. Якщо домовленостей не досягли, опозиція, ймовірно, і надалі домагатиметься свого використанням дещо екзотичних методів. Литвин заявив, що за будь-яких умов відкриє сесію, і «парламент покаже, що він працює».

«Нас чекає особливо напружений, важкий рiк. Дехто, напевно, сподiвається на рiк виборiв — пiд прикриттям безладдя i хаосу — активiзувати «тiньовi» процеси. Нехай не сподiваються — хаосу не буде!». Ці слова, як не дивно, належать Леонідові Кучмі. Президент прорік їх, вiдкриваючи позавчора всеукраїнську нараду з проблем боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю та захисту прав людини, повідомляє «Інтерфакс-Україна». У своєму виступі Леонід Кучма розкритикував роботу фактично всіх силових відомств, Державної податкової адміністрації, Мінекономіки та Мінпаливенерго, Фонду держмайна, ДАІ.

В Україні й «на місцях» потроху починає пахнути майбутніми великими виборами. Судити про це можна принаймні з того, як чинна влада бореться за вузлові пункти майбутньої виборчої кампанії — регіони, області, міста і навіть селища, ті, де органи місцевого самоврядування мають думку, відмінну від Адміністрації Президента. Штовханина навколо крісла київського мера, силовий переворот у Мукачевому... Тепер ось рингом для з'ясування політичних стосунків стає місце, яке за його історичною цінністю можна назвати святим, — Батурин.

Учора по обіді Парламентська Асамблея Ради Європи мала розглянути питання про конституційну кризу в Україні. На момент підготовки номеру перебіг позачергових дебатів щодо «українського питання» та результат розгляду відповідної резлолюції ще не був відомий. Проте вже з позавчорашнього дня українська делегація проводила зустрічі з чиновниками ПАРЄ в Страсбурзі. У ході спілкування з чиновниками ПАРЄ наші політики намагалися роз'яснити позицію України щодо проекту резолюції, який підготували в ПАРЄ, і передати свої виправлення до неї.
Напередодні до Страсбурга виїхав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Як повідомляють «Українські новини», у середу і в четвер він мав зустріч з президентом Парламентської асамблеї РЄ Пітером Шидером. Грищенко наполягав, що ПАРЄ має дати зважені (або «пом'якшені», як зазначив напередодні речник МЗС Маркіян Лубківський) оцінки з «українського питання».

26 січня завершився прийом заяв від кандидатів, які збираються взяти участь у довиборах до Верховної Ради, що відбудуться 7 березня у 61-му окрузі Донецької області («регіонал» Геннадій Васильєв, обраний по «мажоритарці» Мар’їнського району, склав свій мандат після переходу на посаду Генпрокурора). Як повідомили кореспонденту «УМ» в обласному відділенні Комітету виборців України, окружна виборча комісія прийняла 40 кандидатських заяв, 15 із них уже офіційно зареєстровані.

Минулого року наша держава почала святкувати шістдесяту річницю від дня визволення її територій від нацистських окупантів. Утім, коли йдеться про війну, слово «святкування» навряд чи доречне, бо такі ювілеї завжди мають гіркий присмак. Час лікує рани, але рубці залишаються назавжди...
Є на тілі нашої молодої держави один повоєнний рубець (хоча загалом їх безліч), заліковувати який ми або не хочемо, або не вміємо. Йдеться про таке. Одразу після визволення Кримcького півострова від нацистів, навесні-влітку 1944 року, за рішенням Державного комітету оборони СРСР (його очолював Йосип Сталін), з території Криму було виселено сотні тисяч людей: спершу корінний народ — кримських татар, а потім — представників німецької, болгарської, грецької та інших нацменшин. Із далеких куточків Союзу вони почали повертатись до Криму лише напередодні краху радянської імперії. У цих людей відзначання післявоєнних ювілеїв має свою гіркоту: в незалежній Україні вони до цього часу не реабілітовані.

Невідомо, за що у п'ятницю та суботу підіймали келихи шампанського президенти України і Росії: за рік палкої дружби і культурного взаємозбагачення чи за перемогу Путіна у боротьбі за те, що українці донедавна називали стратегічними та національними інтересами? А випивати шампанське довелось у напрочуд помпезній атмосфері. В п'ятницю, коли Путін та Кучма обмінювалися палкими компліментами в Палаці «Україна», центральні телеканали в кращих традиціях «совка» припинили своє мовлення, всі як один поступившись ефіром урочистому засіданню, яке відкрив... гімн СРСР, взятий на озброєння «новою» Росією. А Данилович навіть заявив, що такий «широкомасштабний мiждержавний проект» (це про роки України в Росії і Росії в Україні) «не мав до останнього часу аналогiв у вiдносинах Спiвдружностi Незалежних Держав». На користь виняткової унікальності «проекту» Кучма навів той факт, що цими днями минає 350 рокiв з дня Переяславської ради. І якщо для Кучми цей ювілей є фактором дружби, то для росіян (принаймні таке враження складалося після перегляду «їхніх» новостійних передач) це ознака того, що Україна — вічний сателіт «вєлікой і могучєй» Росії.

Учора після закриття четвертої сесії Верховної Ради приблизно двадцять депутатів з фракцій «Нашої України», Соцпартії та Блоку Юлії Тимошенко зустрілися із суддями Конституційного Суду та його головою Миколою Селівоном. Як розповів народний депутат Микола Катеринчук у коментарі прес-службі блоку «Наша Україна», під час зустрічі нардепи поінформували суддів про складну ситуацію, яка склалася в парламенті у зв’язку з проведенням політреформи. Опозиціонери роз'яснили служителям конституційної комісії основні позиції більшості та меншості.

«Юридичного факту прийняття рiшення про попереднє схвалення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї за номером 4105 Верховною Радою прийнято не було», — зазначив на вчорашній прес-конференції перший заступник регламентного комітету Сергій Сас (фракція БЮТі). На його переконання, в ході голосування і підготовки до нього було допущено цілу низку юридичних помилок, котрі можуть послужити предметом позовів опозиції про визнання голосування законопроекту недійсним.