Перестороги адміністрації США на адресу сайту Wikileaks про недопустимість публікації таємних документів, які американські дипломати надсилали з країн перебування до Вашингтона, не подіяли. Не допоміг і «крик відчаю», яким було останнє, суботнє звернення американської влади до власників скандального ресурсу, яких закликали «усвідомити, що оприлюднення цих документів загрожуватиме безлічі людей та глобальним антитерористичним операціям і відносинам США із союзниками». Позавчора на Wikileaks.org з’явилася перша порція з 251 тисячі 287 таємних депеш американських дипломатів загальним обсягом 1,6 гігабайта. На сайт відразу ж була здійснена хакерська атака, і вчора він не діяв. Але й це Вашингтону не допомогло: врахувавши можливість кібератаки, «вікіліксівці» паралельно розіслали отримані ними таємні документи провідним інформаційним агенціям та виданням світу.

П’ятницю після Дня подяки (який завжди припадає на четвер) в Америці називають «чорною». Уже багато років поспіль після родинної вечері американці, прихопивши із собою ковдри, спальники або й намети, ідуть займати чергу під великими магазинами. Адже вранці розпочинається великий передріздвяний розпродаж, і «хто перший встав, того й капці», а також одяг, побутова техніка, коштовності — і все за значно нижчими, порівняно зі звичайними, цінами. Прагнучи потрапити на «велику шару» раніше за всіх, дехто займає черги ще з ранку четверга, тобто проводить під магазином майже добу, залишившись без святкового домашнього затишку та печеної індички. Але мисливці за дешевизною стверджують, що справа того варта, адже деякі товари «чорної» п’ятниці можна придбати зі знижкою аж у 90 відсотків.

Британська газета «Таймс» та російська секція Радіо «Свобода» оприлюднили надзвичайно серйозні звинувачення на адресу ФСБ Росії та Кремля загалом. У публікації «Таймс» під заголовком «Російський таємний підрозділ убив персонал Червоного Хреста в Чечні» йдеться про відомий епізод грудня 1996 року. Тоді в селі Нові Атаги в Чечні невідомі розстріляли шістьох співробітників шпиталю міжнародного Червоного Хреста. Серед розстріляних медсестер були громадянки Канади, Іспанії, Голландії, Нової Зеландії та двоє норвежок. Російська влада звинуватила у вбивстві чеченських бойовиків. Але «Таймс» наводить свідчення майора ФСБ Олексія Потьомкіна, який недавно втік на захід, згідно з якими іноземних співробітників лікарні розстріляла спеціально заслана в Чечню оперативна група спецназу ФСБ. І сам Потьомкін особисто брав участь у цій операції. Перебіжчик, який тепер переховується в Німеччині, нібито надав документальні свідчення на доказ своїх слів.

Учора американці відзначили День подяки — одне з найулюбленіших сімейних свят у США та Канаді, яке за цим показником конкурує з Різдвом. За традицією, вся родина цього вечора збирається за столом, на якому обов’язково має бути запечена індичка.

У Європі знову протестує студентство. Позавчора надвечір у Римі спалахнули жорстокі сутички між поліцією та молоддю, яка виступає проти урядової політики в галузі освіти, передусім скорочення видатків на освіту та стипендій. Приблизно дві тисячі студентів оточили Палаццо Мадама, де міститься Сенат Італії, закидавши будинок яйцями і димовими шашками. Правоохоронці були змушені втрутитися після того, як частина студентів пішла на штурм Сенату і через вхідні двері вдерлася на перший поверх. Застосувавши силу, поліцейські витіснили протестантів із будівлі. Перед цим учасникам акції не вдалася спроба взяти штурмом приміщення Нижньої палати італійського парламенту.

Хвиля європейських страйків докотилася й до Португалії. Учора тамтешні профспілки організували найбільший, як вони заявляють, за всю історію цієї країни генеральний страйк, скерований проти планів уряду в рамках бюджетних заощаджень скоротити зарплату бюджетників та кількість робочих місць. Із такої нагоди дві провідні профспілки країни, які зазвичай ворогують, об’єднали свої зусилля — на страйк вийшли працівники як приватного, так і бюджетного секторів економіки.

Південна й Північна Кореї знову балансують на межі війни. Вчора о 14.34 за місцевим часом артилерія комуністичної КНДР обстріляла прикордонний південнокорейський острів Йонпхендо, випустивши по ньому близько 200 снарядів. У відповідь на агресію армія Південної Кореї також відповіла артилерійським вогнем.

Ізраїль відгороджується від Єгипту стіною. Днями в Синайській пустелі вздовж частини ізраїльсько–єгипетського кордону загальною протяжністю 250 кілометрів почалося будівництво муру. Як пояснив речник уряду Марк Регев, чергова стіна на додачу до двох наявних (670–кілометрової завдовжки навколо Західного берега Йордану та 52–кілометрової — на межі із Сектором Газа) має стати перешкодою на шляху нелегальних іммігрантів, торгівлі людьми, контрабанди наркотиків і зброї та терористів. Протягом цього року єгипетські військовослужбовці застрелили щонайменше 28 африканців, які намагалися нелегально перетнути кордон та потрапити до Ізраїлю в пошуках роботи або притулку. А вже в перший день робіт зі зведення стіни ізраїльські солдати затримали в районі кордону 30 нелегалів із Африки.

Між Ізраїлем і Туреччиною визріває черговий конфлікт. Цього разу з приводу художнього пригодницького фільму під назвою «Долина вовків: Палестина» (Kurtlar Vadisi Filistin), на створення якого турецьких кінематографістів надихнула трагічна історія з нападом ізраїльської армії на «Флотилію свободи». Нагадаємо, у травні ізраїльські військові атакували караван із чотирьох кораблів, який віз гуманітарну допомогу населенню Сектора Газа. Під час цього нападу загинуло дев’ятеро пропалестинських активістів із Туреччини.

На польських зимових курортах незабаром запровадять «сухий закон». Депутати Сейму (парламенту) Польщі збираються заборонити лижникам виїздити на трасу «під градусом». На думку заступника голови парламентської комісії з адміністрації та внутрішніх справ, депутата від правлячої партії «Громадянська платформа» Пьотра ван дер Когена, нові законодавчі правила сприятимуть більшій безпеці відпочивальників — як тих, хто раніше мав звичку перед спуском перехилити чарку, так і тих, хто траплявся на їхньому шляху. Досі не надто тверезі лижники залишалися безкарними навіть у тих випадках, коли ставали винуватцями нещасних випадків, нагадує газета «Жечпосполита».