«Колекцію» пам'ятників вождю світового пролетаріату у відділі культури Нікопольської міськради вважають такою, що втратила «свою естетичну, ідеологічну та історичну значимість». А тому і винесли доцільність їх існування в місті на загальне обговорення. Щодо трьох з цих шедеврів, то і проблем начебто не повинно бути. Як пояснюють у Нікопольській міськраді, вони, виготовлені свого часу з гіпсу або бетону, фактично зруйнувалися від старості. До того ж пам'ятники розташовані на території нині приватизованих підприємств, господарі яких не переймаються заслугами Ілліча в історії України.

Цьогорічна трагедія у Менському зоопарку на Чернігівщині, де ведмідь відкусив руки підлітку, який намагався сфотографувати клишоногого, сколихнула всю Україну. Однак у постраждалого хлопця є «колеги» по нещастю і в інших містах. Скажімо, у Дніпропетровську за останні дев'ять років подібне траплялося вже двічі. Серед постраждалих була й 12-річна Тетяна Запара. Тоді, у 1997 році, надзвичайна подія не залишила байдужих. Ще б пак — у дівчинки, що намагалася ведмедя погодувати, велетень відкусив руку по самісіньке передпліччя. Сталося це у пересувному звіринці центрального парку імені Лазаря Глоби. Медики потім одностайно стверджуватимуть, що дівчинка народилася у сорочці, бо елементарно могла померти від больового шоку. Життя Тані врятував вуличний фотограф, який відразу зметикував залити їй у горло півсклянки горілки. Газети, телебачення перипетіям трагедії тоді приділили немало уваги. Чи не найбільше запам'яталася одна з публікацій, де повідомлялося, як дівчинка заплакала зі словами: «Тепер я не вийду заміж». Однак Тетяна таки знайшла своє щастя.

Далеко не один рік це явище на Дніпропетровщині вважалося притаманним винятково Новомосковському району. Здається, ніде більше на теренах області мені не доводилося зустрічатися з таким собі феноменом місцевого масштабу. Уявіть собі картину: їдете ви по автомагістралі, а вас зупиняє не співробітник Державтоінспекції, а так званий еколог, вимагаючи перевірити, наскільки вихлопні гази впливають на стан довкілля.

Минулого тижня в один день до Кривого Рогу завітали відразу двоє знакових осіб нинішнього українського політичного бомонду - Прем'єр-міністр Віктор Янукович і голова Фонду держмайна Валентина Семенюк. Звісно ж, обоє тему найбільшого підприємства міста «Mittal Steel Кривий Ріг» обійти не могли.

Минулої суботи на станції Нижньодніпровськ - Вузол, що в Дніпропетровську, сталася надзвичайна подія. Залізничниками, які оглядали контейнери з хімічно небезпечною речовиною мононітротолуолом, було виявлене витікання отрути відразу в 5 ємкостях із 10.

Цей глиняний кар'єр у Дніпропетровську виник ще наприкінці 60-х років минулого століття. З часом він перетворився на відстійник відпрацьованих нафтопродуктів. Проте знайшлися люди, які зметикували, що з цього ще можна непогано поживитися.

Навіть на тлі недавньої хвилі намагань проголосити російську мову так званою регіональною міська рада у місті гірників справді поквапилася поперед батька до пекла. На одній iз сесій це питання поставили на розгляд усупереч забороні суду.

Цей стадіон на місці старої футбольної арени «Металург» зводиться активними темпами: дніпропетровці поставили за мету приймати у себе учасників фіналу ЄВРО-2012, який, щиро сподіваємося, пройде на полях України та Польщі.

Студент-четвертокурсник механіко-математичного факультету Дніпропетровського національного університету Дмитро Скороходов уперше взяв участь у міжнародній олімпіаді, що проходила у 2005 році у болгарському місті Благоєвграді, зовсім випадково. В одного з учасників виникли проблеми з закордонним паспортом — тому в авральному порядку довелося шукати йому заміну. І Дмитро потрапив справді з корабля на бал, впевнено посівши перше місце.

Ця історія є бородатою за всіма канонами. Близько 20 років тому в дворі двох будинків, що на центральному проспекті Карла Маркса, у Дніпропетровську розпочалося будівництво шахти майбутнього метрополітену. Мешканці, певна річ, сприйняли таку подію без будь-яких застережень. Навіть більше того — сусідству підземки зраділи.