Ще у травні Україною відлунали останні дзвоники у школах, а місяць по тому міста та села накрила яскрава хвиля випускних балів, і ціла армія школярів та студентів опинилася без діла. Саме час прийти до тями після напружених ночей «медитації» перед екзаменом, відпочити від важких уроків, забути про погані оцінки та нотації вчителів і потроху набиратися сил до нового навчального року. А ще — підлікувати свої занедбані болячки, які так недоречно загострилися навесні і не дають сповна насолодитися сонцем, морем і морозивом. Літо, як стверджують медики, найкраща пора для оздоровлення дітей, тільки не в «кам'яних джунглях» великого міста, а на березі моря, в горах або в лісі, словом, у місцевості, де сам клімат лікує. І добре, якщо батьки спроможні зібрати 500—1000 гривень, щоб відправити свою дитину до санаторію чи бази відпочинку, а що робити тим сім'ям, які не можуть дозволити собі такого розкошу? Звертатися по допомогу до держави, яка повністю або частково оплачує путівки, каже начальник Головного управління у справах сім'ї та молоді КМДА Олександр Кулик.

Інакше й не назвеш ситуацію, що склалася останнім часом на київських торговельних майданчиках: упродовж якихось трьох місяців горіли 4 ринки. Спочатку зайнялися намети на шулявському секонд-хенді, а потім невдовзi запалали радіоринок на Караваєвих Дачах, так званий «шпалерний» базар на Окружній і «китайський» біля станції метро «Либідська». Через недотримання техніки безпеки, порушення правил монтажу електропроводки та необережне поводження з вогнем постраждали десятки торговців (дехто позбувся всього свого товару), добре, хоч обійшлося без людських жертв. Пожежники, які виїжджали на місця подій, щоразу мали проблеми з гасінням вогню — десь не було проїзду для машин, десь після безрезультатних пошуків гідранта довелося брати воду за 200 метрів від ринку.

Річ у тім, що довгоочікуване підбиття підсумків нібито останнього туру конкурсу проектів знову не дало бажаного результату — журі вкотре не змогло визначитись із переможцем. Жоден із 9 представлених проектів не зміг здобути першість, тож друге місце розділили проекти компанії «Майстер груп Київ» та товариства «Основа — солсіф» (поляки та французи), третє дісталося нашим — творчій майстерні Андрія Пашенькова.

Чотириметровий знак у вигляді двосторонньої стіни пам'яті з'явився вчора у Бабиному Яру. Творіння рук скульптора Павла Боцвіна та архітектора Андрія Мороза урочисто відкрив київський міський голова Олександр Омельченко. За його словами, ми мусимо пам'ятати жах війни, щоб ніколи не допустити його повторення.

У Києві з'явиться ціла компанія із трьох гарненьких молоденьких довгошиїх жирафиків, які поселяться у міському зоопарку. Один із них — дворічний Рамі — приїхав із Німеччини ще в суботу і зараз обживається на новому місці. Довга дорога втомила малюка — протягом кількох днів потужний джип тягнув величезного трейлера із незвичайним «пасажиром» від німецького містечка Карлсруе через Австрію, Угорщину та Словаччину до України, аж поки жираф не опинився у зоопарку.

Таке рішення ухвалили депутати Київради з огляду на доручення Президента від 21 травня цього року. Вибір народних обранців припав на Солом'янський район, де від радянських часів розросталася вулиця із характерною пролетарською назвою Машинобудівна. Саме вона стане вулицею Георгія Гонгадзе. За словами мера Києва Олександра Омельченка, це питання узгоджено із родичами загиблого журналіста.

Більшість кремових кондитерських виробів, особливо ті, які містять мало цукру, зовсім «не дружать» з високою температурою — у них швидко розмножуються різноманітні бактерії, в тому числі і збудники дизентерії та сальмонельозу. Щоби якось вберегти людей від таких неприємностей, на Харківщині заборонили виробництво та реалізацію м'якого морозива (такого, що готується на місці) та кондитерських виробів із кремом, вміст цукру в яких нижче 60%.

Багато хто здивується постановкою питання, винесеного в заголовок. Адже у 1982 році ми відсвяткували 1500-річчя Києва, а отже сьогодні містові вже «стукнуло» 1523 роки. Одначе депутати Київради засумнівалися в цьому. До таких сумнівів призвели гіпотези науковців, які сьогодні вивчають старовинні літописи, аналізують результати археологічних розкопок і намагаються відшукати істину. Відповідно накопичилося багато додаткових матеріалів, які буцімто свідчать, що Київ набагато древніший. На цьому наполягає й найвище керівництво столиці — зокрема, міський голова Олександр Омельченко. За його словами, наприкінці 70-х років радянські науковці почали з'ясовувати «родовід» Києва за завданням ЦК Компартії України. На археологічні розкопки були витрачені чималі гроші, і після кількох років цілеспрямованих досліджень Інститут археології під тиском партії виніс «науковий вердикт» з уже відомою датою заснування міста — 482 рік. Ще тоді було зрозуміло, що дата досить умовна, а сприйнята — для зручності, щоби 1982 року Київ мав хоча б якусь підставу відсвяткувати грандіозний ювілей — півтори тисячі років.

Хоча спекотні дні цьогоріч можна на пальцях перелічити, та Київ з початку року вже має 23 загиблих на воді та 84 врятованих. Дані, чесно кажучи, невтішні, особливо у порівнянні з торішніми показниками (80 врятованих та 22 потопельники за цілий рік). А літо ж тільки починається...
Тому щорічна перевірка діяльності всіх аварійно-рятувальних служб міста, здійснювана нашими «надзвичайниками», не оминула підрозділу комунального підприємства «Плесо», який відповідає за спасіння на воді та надає медичну допомогу відпочивальникам.

Позавчора в столичній мерії київський голова Олександр Омельченко відзвітував за підсумками соціально-економічного розвитку Києва впродовж п'яти мiсяців. На цій зустрічі журналісти дізналися, що...