До останнього патрона
Щоб окремі команди, знаючи результати суперників, не «байдикували» в останньому матчі групового раунду, всі поєдинки цього етапу УЄФА проводить в один час. Однак проти «міжсобойчиків», на кшталт того, який організували данці та шведи на чемпіонаті Європи 2004 року, топлячи конкурентів з Італії, дієвих механізмів немає. Відтак уберегтися від «договірних» халеп можна хіба що покладаючись на негласні принципи чесної гри та взаємоповаги.
Скандинавська хвиля
При згадці про скандинавський кінематограф на думку спадають хіба що культовий шведський режисер Інгмар Бергман та великий данський кіноекспериментатор Ларс Фон Трієр. І якщо їхні повнометражні стрічки сповна розкривають усю глибину «нордичного» кінематографа, то секція короткометражного кіно для вітчизняного глядача залишається за густою сніжною завісою.
Донецький синдром
Дуже швидко пролетіли 12 перших насичених ігрових днів Євро–2012, і вже сьогодні груповий етап добігає кінця. Наша команда разом з опонентами по квартету D закриває цю стадію. Після п’ятничної поразки французам у зустрічі з Англією «синьо–жовтим» потрібна лише перемога. Одного разу ми вже долали «левів» — у відборі на ЧС–2010, але було то в матчі, що не мав для англійців турнірного значення. Тепер же — зовсім інша ситуація, яка вимагає маленького подвигу.
Становище не виглядало б настільки критичним, якби команда Олега Блохіна втримала бодай нічию в грі проти Франції. Проте, судячи з перебігу подій того дня, шансів на це у господарів було обмаль.
Українська: відтепер «мова гетто»?
Не говоритиму про те, навіщо «регіонали» перед виборами вкотре витягнули мовну тему, — це очевидно. Не писатиму про фальшивість гасла «захисту російськомовних в Україні» — вона зрозуміла для всіх неупереджених. Не аналізуватиму, хто конкретно (опозиція, яка так і не зуміла заблокувати голосування, чи литвинівці, що люб’язно надали свій сектор у Раді регіоналам, аби картки «тушок» проголосували безперешкодно) винні в «катастрофі 5 червня». Події цього дня показали: правляча партія, спираючись на силовий ресурс і відверто нехтуючи будь–якими правовими й моральними нормами, здатна сьогодні ухвалити будь–який мовний закон (у тому числі й про оголошення російської єдиною державною мовою в Україні). Коли пишуться ці рядки, текст авторства Ківалова й Колесніченка все ще має статус законопроекту, але його шанси стати законом — стовідсоткові (якщо на Банковій раптом не вирішать зіграти в більш тонку гру; проте досі найкращою з усіх тактик тут завжди вважали бульдозерну). Тож спробую зосередитися на механізмах, за якими закон Ківалова—Колесніченка убиватиме мою рідну українську мову. І паралельно намагатимуся зрозуміти — які можливості у нас усіх лишатимуться, аби протидіяти цьому вбивству.
У тіні фаворитів
Один із українських футбольних спеціалістів, аналізуючи напередодні старту Євро ігрові схеми його учасників, поділив усі збірні на три категорiї: команди, що захищаються, атакують та «Барселона». Оскільки в турнірі національних збірних участь легендарної команди Гвардіоли не передбачається, чемпіонат Європи має пройти під звук баталій «простих» конструкторів та руйнівників. Прикметно, що вже в першому матчі групи С зустрілися типові представники цих принципiв гри. Іспанці, хоч і без Мессі, але з ударним тріо плеймейкерів «гранатово–синіх», Хаві–Іньєста–Фабрегас, без сумніву, тяжіють до креативу, тоді як італійці, котрих вважають родоначальниками катеначчо, апріорі будують свою гру від оборони. Однак кадрові проблеми змусили наставників обох команд дещо відступити від традиційних схем. Керманич «Червоної фурії», відчуваючи дефіцит кваліфікованих нападників, здивував футбольну спільноту тактичною схемою, в якій не знайшлося місця чистому форвардові. Герой попереднього Євро Фернандо Торрес, за останні чотири роки розгубивши свій клас, залишився в запасі, тоді як кращий бомбардир іспанської команди на ЧС–2010 Давид Вілья, не встигши відновитися після перелому гомілки, взагалі не приїхав до Польщі.
«Об’ємний» шлях додому
Компанія Google оголосила про вдосконалення свого картографічного сервісу. Відтепер користувачі всесвітнього павутиння можуть ознайомитися з мапами світових мегаполісів у форматі 3D, та ще й без підключення до інтернету.
Київ очима іноземця
Прогрес, та не у нас
Європейський Союз учора оприлюднив річну оцінку нового підходу європейської політики сусідства «більше за більше», а також нову Дорожню карту, здатну надати нового імпульсу програмі Східного партнерства. Як повідомляє «Інтерфакс–Україна», документи оприлюднили верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон та європейський комісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле.
«Сиві» справи
Вирубка лісу під маєтки, «реформування» ринків для тіньових доходів, «свої» перевізники, «своя» газета, залякування, а в минулому — рекет, цькування, вбивства і наркотики. Саме з цими «подвигами» деякі мешканці Березані, що на Київщині, асоціюють теперішніх керманичів міста.
Голова фракції Партії регіонів у Березанській міськраді Юрій Грицун (iз 90–х відомий березанцям як бригадир Сивий) та новий мер Дунаєнко, за словами місцевих мешканців, вирішили «дати фору» своїм «високим» однопартійцям, демонструючи, як треба «конкретно» «покращувати життя». Про першого (який фактично є обличчям політичної сили Януковича в місті) тут багато хто говорить пошепки, а другого називають маріонеткою.
Чому в місті вчувається запах «дев’яностих», про рейдерство, вседозволеність і безкарність — у розслідуванні «України молодої».