Згідно з попередніми результатами, на виборах трьох членів колективного президентського органу в Боснії і Герцеговині, що відбулися минулої неділі, перемагають кандидати-націоналісти.

Намагаючись подолати російських диверсантів на сході, Україна, як це не сумно звучить, наразі не може захистити свою економіку від надмірної орієнтації на Росію. І якщо у «мирний час» така залежність була просто лише негативним фактором, то нині вона перетворилася на фактор ризику. Проте завчасно впадати у відчай не варто: ресурс нашої держави дозволяє повністю вийти з-під російського впливу.

Другий рік поспіль «Мотор» грає у груповому раунді Ліги чемпіонів, і знову — через відсутність у Запоріжжі пристосованої до міжнародних поєдинків арени — підопічні Сергія Бебешка змушені проводити домашні поєдинки турніру за межами рідного міста. Торік запоріжці приймали гостей-суперників у Харкові.

Росія не відмовляється від своєї глобальної суперідеї — влаштувати нашій державі газову блокаду. Як відомо, нині Москва активно «працює» з державами, які здійснюють реверсне постачання російського газу до України.

Несподіване і сильне похолодання в Україні, особливо на тлі неоголошеної війни з Росією — донедавна головним постачальником енергоресурсів, — зумовлює одне напрочуд важливе запитання: чи зуміє наша держава забезпечити власні потреби у природному газі?

Вівторкове голосування Верховної Ради за резонансні закони по Донбасу викликало надзвичайно бурхливу реакцію в соціумі. Надто бурхливу, як для країни, котра лише півроку тому поклала на вівтар зміни влади понад сотню людських життів. Обговорення події відбувається загалом у трьох площинах.

На жаль, не все в житті справедливо. Південно-східний регіон, що проводив «референдуми» і створював так звані «народні республіки», долучившись тим самим до кровопролиття, якого Україна не знала за всі роки свого існування, отримає свій «особливий режим». Донбас, вважаймо, почуто. Якщо тільки сам Донбас (в особі гіркіних, стрєлкових, бородаїв тощо) задовольниться месиджем iз Києва. Точніше, якщо цим самим месиджем вдовольниться Москва.

Без сумніву, нинішній президент УЄФА француз Мішель Платіні ввійде в історію континентального футболу як реформатор та новатор. І нехай його нововведення здебільшого носять поверхневий характер, усе ж таки в житті футбольної спільноти Старого світу вони залишають свій відбиток.

Минулої суботи Європа знову проходила тест на розуміння тієї прикрої, але очевидної істини, що світ — а отже, й міжнародна політика — змінився. У світі, де одна держава може без жодних докорів сумління ігнорувати міжнародні договори, «відкушувати» територію іншої суверенної держави, вводити на її територію війська й заявляти, що вони «заблукали», «старі» правила і домовленості вже ніколи не будуть дійсними.