Схоже на те, що напад на відомого правозахисника, координатора Вінницької правозахисної групи Дмитра Гройсмана був спланований заздалегідь. Чоловік повернувся до Вінниці з відрядження близько першої години ночі, дістався до вулиці Козицького, де мешкає, і зайшов до під’їзду, де зустрів молодика, котрий поцікавився, як його звати, а коли почув у відповідь «Дмитро», то накинувся з кулаками. Гройсман вибіг з під’їзду, але надворі на нього вже чекав спільник нападника. Завдавши низку сильних ударів, молодики втекли, а невдовзі «швидка допомога» доставила потерпілого до лікарні, куди його і госпіталізували.

Персона народного депутата від БЮТ Андрія Портнова останні два місяці постійно — у полі зору вітчизняних ЗМІ. Пов’язано це з тим, що саме його кандидатуру колеги по фракції і особисто Юлія Тимошенко бачать на чолі Фонду держмайна. Скандал із двовладдям у ФДМУ останнім часом дещо вщух, принишк і пан Портнов, відносно якого на Різницькій півтора тижня тому порушили кримінальну справу за фактом замаху на незаконну приватизацію з ознаками перевищення владних повноважень, які дестабілізували роботу ФДМ. Нагадаємо, що спочатку — 19 травня реакція пана Портнова на дії слідчих була дещо неадекватною, він публічно сказав занадто багато зайвого, про що, очевидно, нині шкодує. Мовляв, порушити «кримінал» проти нього Генпрокурора намовив Президент, у «діях якого є склад злочину», тож посадовці, причетні до порушення цієї справи, «будуть притягнуті до кримінальної відповідальності», при цьому сам Портнов ніби й не проти «відпочити 5—7 років у тюрмі, бо це новий напрям у його житті». Зрозуміло, що така словесна агресія не додасть Портнову голосів при розгляді питання зміни керівництва ФДМ у парламенті. Окремі «нашоукраїнці» відверто зазначили, що сподіватися на них нахабному Портнову не варто. А депутат Микола Кульчинський ще й нагадав, що проблеми із законом у цього бютівця були й раніше, тому «НУНС» «у жодному разі не може підтримати цю одіозну фігуру», яка «найбільше впливає на рішення суддів» і дуже близько пов’язана з Віктором Медведчуком.

Тимчасово виконуючий обов’язки Старобешівської райдержадміністрації, що на Донеччині, вирішив «підзаробити» за відсутності шефа. Вимоги заступник голови РДА Іван Канн мав на рівні справжнього керівника району — перед місцевим підприємцем виставив жорстку вимогу: даєш «на лапу» 250 тисяч гривень, і земельна ділянка площею 3,6 гектара твоя. Але підприємець пішов до правоохоронців, тож пана Канна затримали співробітники Антикорупційного бюро ГУБОЗ МВС спільно з працівниками Генпрокуратури.

У резонансній справі довкола наслідків земельного аукціону в Луцьку, коли три гектари землі було продано за 30 мільйонів гривень, поставлено начебто крапку. За такі великі гроші 9 жовтня 2007 року фірма «Адендум» придбала на аукціоні цю ділянку для будівництва торгово–розважального комплексу на вулиці Ковельській, 17. А 14 листопада під час нотаріального оформлення договору купівлі–продажу міський голова Луцька Богдан Шиба підписав ще й додаток №1 до цього договору, згідно з яким міська рада зобов’язалася упродовж року з часу отримання коштів на рахунок здійснити підведення до цієї земельної ділянки газопроводу, водопроводу, каналізаційної мережі, електролінії, а також здійснити зміцнення берегової зони по межі земельної ділянки та збудувати під’їзні шляхи з асфальтовим або бутовим покриттям. У скільки місту обійдуться ці роботи — не вказувалося. Зате результативністю земельного аукціону луцька влада пишалася неабияк. Бо таким чином, вважала вона, ціна на землю в місті стрімко піде вгору.

Недолуга «партійна» система виборів до органів місцевої влади на Луганщині призвела до практично необмеженої влади однієї відомої «біло–блакитної» партії. Звідси чимало сумних наслідків, зокрема й численні незаконні оборудки з землею. Як розповідають «не для преси» бізнесмени, хабарі за сприяння у високих кабінетах тепер вимагають прямим текстом, а «таксу» збільшили явно непропорційно до темпів інфляції. Але система рано чи пізно мала дати збій...

Чернігів шокований — 14–річна дев’ятикласниця народила дитину, а потім викинула немовля у вікно з третього поверху. Травми, отримані новонародженим, виявилися смертельними. Нічого подібного в місті не було вже кілька десятків років. Про те, що дівчинка–підліток, учениця однієї з престижних шкіл, вагітна, не здогадувалися ні батьки, ні вчителі, ні однокласники. Дівчинка навіть жодного разу не пропустила уроків фізкультури. За словами її класного керівника Світлани Заруби, цей випадок став для всіх повною несподіванкою, адже ні поведінка, ні зовнішність її учениці майже не змінилися.

21 травня столичний Апеляційний суд розпочне розгляд справи за скаргою на вирок Подільського районного суду — вирок, який стосується Дениса Лубинця — водія, винного у загибелі правозахисника Юрія Мурашова. «УМ» уже писала про передчасну і безглузду смерть 59–річного Юрія Мурашова, співголови українського комітету організації «Гельсінкі–90», очільника Товариства політв’язнів та репресованих. Юрій Ігоревич був депутатом Подільської райради, вчителював у київській школі №262. Його життя обірвалося 1 вересня 2005 року, на перетині вулиць Волоської та Нижній Вал, де на пішохода Мурашова було скоєно наїзд.

Останнім часом на водоймищах Луганщини кояться дивні речі. Настільки дивні, що почали зникати цілі водосховища разом зі всією рибою. Облуправління рибоохорони нічого не коментує, і, як з’ясувалося пізніше, не випадково.

Учора українські «убозівці» святкували свої «сімнадцять миттєвостей весни», адже підрозділи боротьби з організованою злочинністю були створені 6 травня 1991 року, в День святого Георгія Переможця. Відтак загальновідоме зображення святого на коні, що пронизує списом змія, стало й емблемою Головного управління боротьби з організованою злочинністю, яке по праву вважається найпотужнішим і найелітнішим підрозділом вітчизняної міліції.

Цивільний позов, з яким ще в грудні 1997 року звернувся до органів правосуддя вінничанин Валентин Блідченко, був не складним навіть для пересічного районного суду. Тоді інженера–механіка науково–виробничого об’єднання «Аерогеоприлад» було звільнено з роботи з порушенням процедури звільнення. Зокрема, згоди на його звільнення не давала незалежна профспілка, до якої він належав, натомість таку згоду дала... інша, залежна від дирекції, профспілкова організація, членом якої Блідченко не був!