За три хвилини до розстрілу

За три хвилини до розстрілу

Українські демократи об'єднуються за три хвилини до розстрілу — це загальновідомо. Тісне об'єднання зусиль фракцій «Наша Україна» та БЮТ у Верховній Раді почалося від понеділка. Сценарій, який розігрують два блоки з розваленої «помаранчевої» коаліції задля недопущення до влади Януковича, — розпуск парламенту та дострокові вибори.

В'ячеслав Сивчик: Якщо мене арештують, не хочу, щоб називали «жертвою режиму»

В'ячеслав Сивчик: Якщо мене арештують, не хочу, щоб називали «жертвою режиму»

В'ячеслав Сивчик є одним із натхненників «білоруського Майдану». Його викрадали спецслужби з наметового табору, він кілька разів пережив імітацію розстрілу, коли навпроти стояли люди в чорних масках зi «стволами», після березневої акції опозиції він, по-звірячому побитий, потрапив до лікарні й тільки за допомогою соратників уникнув арешту при виписці. Ось уже три місяці, як він перебуває в Києві. Каже: це не еміграція, я повернуся, не хочу бути Позняком. Повернутися на батьківщину Сивчик збирається 16 липня, хоча добре розуміє, що в Мінську його чекає вирок суду (заочний) і, відповідно, 10 діб арешту за організацію наметового містечка після президентських виборів. Білоруський демократичний табір ображений на Сивчика за його слова, сказані в ефірі Радіо «Свобода»: «Опозиція здала площу Калиновського (так учасники акції протесту перейменували Жовтневу площу, центр опору. — Ред.)».

«Я не хочу бути керівником парламенту, де сектори ворогують»

«Я не хочу бути керівником парламенту, де сектори ворогують»

Четверговий ранок у роботі Верховної Ради почався доволі мило. Як уже писала «УМ», Партія регіонів зняла блокаду трибуни і заявила, що опозиції та коаліції вдалося домовитися. Тепер ясно, що їхній мирний тон був зовсім невипадковим...

Мороз у купальську ніч

Мороз у купальську ніч

Дві рушійні сили того шоку, який учора стався у парламенті, — марнославство й меркантильність. Ці два людські гріхи не є гріхами для української політики, де правила основним гравцям не писані. Забуто й про честь. Відтак старий лис Олександр Мороз удруге у своїй кар'єрі зійшов на трон Голови Верховної Ради.

«УМ» — 15!

На хвилі розвитку комсомольської преси — більш вільнодумної, ніж «офіційна» комуністична, — в надрах ЦК Компартії УРСР визріває геніальний план: створити свою, комуністичну молодіжну республіканську газету. Для втілення цього завдання в життя підшукується група товаришів, якi пройшли школу офіціозу «Радянська Україна», на чолі з 35-річним Михайлом Дорошенком. Назва «Україна молода» — плід фантазії власне Михайла Івановича. Перший логотип розробив відповідальний секретар Олександр Саліков.

Тут — ділись, тут — не ділись

На вівторковій сесії Запорізької міськради депутати від Партії регіонів діяли за принципом «Нахабство — друге щастя». І «обламалися» у своїх намірах. Вони мали однодумців лише у включенні до порядку денного питання про «мовну солідарність» із Донбасом і Луганщиною, Севастополем і Харковом (а тепер уже й з Алуштою. — Ред.). Попри те, що кілька років тому Феміда Запоріжжя за поданням прокурора вже скасовувала рішення сесії щодо підвищення статусу російської мови, місцеві депутати вирішили наступити на ті ж самі граблі. Поки що синців собі не набили. Бо впродовж трьох годин дискутували з приводу іншого питання — у який спосіб розподіляти портфелі?

Блокадою по «памперсу»

Блокадою по «памперсу»

Довгоочікувану коаліцію створено, кандидатури Прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради фактично узгоджено (принаймні так здавалося), але віз і нині там — робота парламенту так і не починалася. Цього разу, щоправда, гальмом на шляху законодавчого прогресу виступили не «помаранчеві» «більшовики», а «синьо-білі» опозиціонери, які ще два тижні тому звинувачували саме нинішніх коаліціонерів у тому, що ті, оголошуючи нескінченні перерви, не дають спраглим до законотворчої діяльності «регіоналам» працювати. Однак від вівторка саме фракція Партії регіонів повністю заблокувала ВР, себто її президію, трибуну і систему «Рада», так що фракції більшості, прийшовши з наміром ухвалити бодай якісь рішення, упіймали облизня.

Мирослава Свистович: На виборах я стала віруючою людиною

Мирослава Свистович: На виборах я стала віруючою людиною

Складна ситуація з виборами міського голови Ірпеня неодноразово висвітлювалася на сторінках «України молодої». Ще б пак! Адже мешканці невеличкого, але престижного регіону під Києвом два з половиною місяці жили без новообраної влади. В «ірпеніаду» довелося втрутитися навіть Президенту. На заваді переможцю виборів — відомій активістці, керівникові виборчих штабів Ющенка на Приірпінні у 2002 i 2004 роках Мирославі Свистович — стали місцеві клани з бізнесу та колишньої корумпованої влади. Перед загрозою мерства лідерки блоку «За чесну владу!» об'єдналися корупціонери, хабарники та можновладці різних мастей. Але незважаючи на майже сорок судових процесів, безсонні ночі та погрози невідомих, Мирослава Свистович таки перемогла. Вже два тижні вона керує регіоном i, як i обіцяла, своє перше ексклюзивне інтерв'ю дала саме «Україні молодій». Цікава деталь: i в самому кабінеті міського голови, де відбувалося інтерв'ю, i у приймальні, i поруч за столами в коридорі робота буквально кипить. Чимало соратників пані Мирослави постійно щось вирішують, радяться, записують. Не вмовкав i телефон мера, а на столі в пані Свистович — чимало букетів зі свіжих квітів. За її словами, люди досі ледь не щодня вітають її з перемогою.