Про загадкові 972 млн. гривень, які ніяк не дійдуть із державного бюджету до столичного, мер Києва Олександр Омельченко розповідав журналістам не раз і не два: репліка про те, що Міністерство фінансів не «матеріалізувало» жодної копійки із затверджених на папері, лунала на сесіях, колегіях та брифінгах мало не від початку року.

Приємна новина для киян, під чиїми вікнами протягом останніх двох тижнів лежали «духмяні» купи побутових відходів — сьогодні-завтра на їхніх подвір'ях з'являться сміттєзбиральні машини та працівники відповідних служб, які «до блиску» й «ударними темпами» приберуть територію. Принаймні це пообіцяв на вчорашній колегії в КМДА начальник столичного управління контролю за благоустроєм Сергій Рюмшин.

Перспектива всю зиму мерзнути в крижаних кабінетах постала перед працівниками міністерства після того, як із приміщень на Хрещатику виїхали двоє колишніх орендарів — «Віват-Феміда» та «Одеський гуманітарний університет» (обидва підприємства належать екс-голові ЦВК Серію Ківалову). Як пояснив «УМ» начальник юридичного відділу державного підприємства «Хрещатик» (воно веде господарські справи міністерства) Олександр Попов, «квартиранти» навмисно пошкодили теплову та електричну мережі будівлі, щоб помститися за виселення. Вони порубали сокирою стіни, зірвали батареї, обірвали електричні дроти та блоки.

Учора, напередодні п'ятої річниці зникнення Георгія Гонгадзе — тепер уже Героя України, відзначеного найвищою нагородою на державному рівні, кореспонденти «УМ» вирішили побувати на вулицi, яка, за рішенням Київради, гідна носити ім'я Гії. Це — колишня Машинобудівна, що в промисловому районі позаду заводу «Більшовик». Враження — гнітючі...

У центрі земельного скандалу досить несподівано для більшості українців опинився лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Кілька місяців тому у вітчизняних мас-медіа з'явилася Інформація про те, що співак нібито незаконно отримав презент від «злочинної влади» у вигляді великого шмату лісу під Києвом. Отож журналісти «УМ» виїхали до Бучі, щоб дізнатися, чи не є земля «Океану Ельзи» плодом чиєїсь хворобливої фантазії.

Програма святкування Дня міста щороку тішить одеситів концертами, феєрверками, виставками, конкурсами та іншими цікавинками, і цей рік винятком не став, хоч і дата, щиро кажучи, зовсім не кругла. Цей рік став особливим в iншому: міський голова Одеси Едуард Гурвіц оголосив День міста вихідним днем назавжди.

Трагедія сталася на одному з дитячих майданчиків, який належить Чернівецькому протитуберкульозному санаторію. Там не було ані грандіозних «коліс огляду», ані громіздких ланцюгових каруселей, а була звичайнісінька гойдалка, яку можна побачити чи не на кожному міському подвір'ї. Хто б міг подумати, що цей примітивний атракціон теж може забрати чиєсь життя... Діти саме гралися поруч із металевою конструкцією, коли вона раптово впала на голову дев'ятирічної Марійки. Від отриманого удару дівчинка померла на місці. Бригада «швидкої», яка прибула до майданчика, могла лише констатувати смерть дитини.

Тиждень тому «УМ» писала, що людям, які часто їздять на київських приміських електричках у Фастівському напрямку, невдовзі доведеться пред'являти проїзні документи не лише на вході до вагонів, а й після закінчення поїздки. Відучора на двох столичних вокзалах запрацювали дві каси зворотного напрямку (в народі їх відразу ж охрестили штрафними) та чотири унікальні апарати (таких немає більш ніде в країні), які вміють рахувати гроші, видавати решту та друкувати квитки. І, звичайно ж, спеціальні турнікети, які не випустять пасажира, поки той не пред'явить квитка на потяг, із якого щойно вийшов. Отож якщо десь у Глевасі чи Мотовилівці вам вдалося сісти до вагона без квитка, втекти від контролера і не платити за проїзд абсолютно нічого, не радійте завчасно зекономленим гривням. Вийшовши на вокзалі «Київ-Пасажирський» чи на «Караваєвих Дачах», ви кружлятимете біля свого поїзда, поки не заплатите за проїзд. Без папірця із «правильним» штрих-кодом пасажирів не випускатимуть за межі платформи.

Навіть якщо ви не належите до тієї категорії людей, які в захопленні носяться по різних виставках і музеях і можуть відрізнити Рембрандта від Рембо, дуже рекомендую побувати завтра хоча б у Музеї води, розташованому в парку «Хрещатий» (неподалік монумента «Дружби народів»). Водно-інформаційний центр — це незвичайний музей, розташований в особливому місці: до 1939-го тут був резервуар, з якого подавали воду киянам. Завдяки цьому музею вдалося реалістично зімітувати колектори, водоспади та підземні комунікації, по яких рухається вода. В музеї можна не тільки дізнатися все про воду в її рідкому стані, а й погратися на спеціальних майданчиках, засунути руки в акваріум та погратися з товстими ручними рибками, залізти всередину гігантської мильної бульбашки та потрапити під майже справжню зливу, з громом і блискавкою, серед сонячного дня.

Уже вдесяте в мальовничому містечку Ворохта, що на Івано-Франківщині, зібралися «Приятелі дітей» — учасники благодійного проекту при канадському фонді «Діти Чорнобиля», які об'єднують вихованців багатьох сиротинців по всій країні. Цього року відпочивати на цілющому карпатському повітрі та набувати навичок виживання в екстремальних гірських умовах приїхало понад чотири сотні дітей із Сум та Джанкоя, Севастополя та Полтави, Цюрупинська і Канева, Бердянська і Червонограда та інших міст країни. Протягом двох тижнів хлопчики й дівчатка віком від 10 до 17 років не мали коли нудьгувати: цілими днями вони лазили по горах чи майстрували подарунки, співали пісень чи сиділи за комп'ютером. 14 днів промайнули, як на одному диханні, а повертатись до «рідних» інтернатів дітям, які чи не вперше в житті відчули себе комусь потрібними, не хотілося...