Російському, білоруському, молдавському та грузинському цукру (точніше, переважно тростинному цукру-сирцю) тепер буде складно перетинати кордони України. Позавчора уряд ухвалив чотири заборонні постанови, які мають з'ясувати всі стосунки нашої та сусідніх держав у цукровій галузі. По-перше, уряд заборонив ввозити на митну територію України цукор-сирець та цукрові сиропи за давальницькими схемами. Щоправда, тимчасово — до законодавчого врегулювання цього питання. За словами міністра аграрної політики Віктора Слаути, давальницька схема була найбільшою бідою нашого цукровиробництва. За минулий рік в Україну в такий спосіб «в'їхало» 1,5 мільйона тонн «солодкого», майже половина з якого не повернулася за кордон, як це передбачено законодавством, а залишилася на внутрішньому ринку, тим самим демпінгуючи ціни на наш, рідний, буряковий цукор. Якщо врахувати, що за цей же час українці виробили 1,4 мільйона тонн цукру з буряку, масштаби проблеми стають очевидними.

Слідом за новими двадцятигривневими та п'ятдесятигривневими купюрами не забарилась і нова п'ятірка. Вона вводиться в обіг із 14 червня. За нацбанківською традицією, нова банкнота має більший розмір за свою попередницю, не дуже відрiзняється від неї кольором (має синюватий відтінок), надрукована на спеціальному тонованому папері. Схоже, щодо художнього оформлення грошей фантазія нацбанківських художників вичерпалась на півсотенній купюрі, тому на п'ятірці залишили звичного Богдана Хмельницького у темно-синіх тонах.

Рішення Національної ради, згідно з яким з 19 квітня всі загальнонаціональні українські канали повинні виходити в ефір винятково державною мовою, стало іскрою, яку хтось передбачливо викресав напередодні президентських жнив. У проросійськи налаштованих ЗМІ вже починають кричати про утиски прав національних меншин, попри те, що в політкоректній Європі збереження й охорона державної мови є непорушним пріоритетом національної політики. І хоча голова Нацради Борис Холод вважає колегіальну резолюцію історичною, тягне вона не більше ніж на декларацію: добре, що є, але виконувати її необов'язково.

Прем'єр-міністр Македонії Бранко Црвенковський, голова правлячого посткомуністичного Соціал-демократичного союзу, набрав найбільше голосів на президентських виборах, які відбулися позавчора. За оприлюдненими вчора попередніми результатами, за нього проголосували 43 відсотки виборців. Таким чином, він усе ж не подолав 50-відсотковий бар'єр для здобуття остаточної перемоги вже у першому турі.

Позавчора пройшли парламентські вибори в одній з нечисленних африканських демократичних країн — Південно-Африканській Республіці. Десять років тому в цій країні відбувся мирний перехід від апартеїду, за якого влада належала білій меншині, до демократичного устрою. Архітектором та виконавцем мирної зміни державного устрою був Африканський національний конгрес (АНК) з тодішнім його лідером Нельсоном Манделою.

«Чиновники прагнуть нерухомості, а ми — знань» — з таким гаслом вийшли вчора студенти Київського університету економіки і технології транспорту на акцію протесту під стіни альма-матер. Міністр транспорту Георгій Кірпа, певні студенти, «поклав око» на приміщення їхнього навчального закладу, що поблизу Північного вокзалу, і усіляко намагається вижити з нього «жертв науки». За словами голови студентської організації Андрія Єрмоленка, Георгій Кірпа вже зробив перший крок для знищення їхнього навчального закладу — надіслав листа, яким зобов'язує університет припинити набір студентів на наступний навчальний рік. «Це передбачає не тільки призупинення набору на перший курс, — каже Андрій, — а й вже нинішніх студентів на п'ятий курс, у магістратуру та аспірантуру. Водночас нас заспокоюють: нічого, дітки, довчитеся у Харкові чи у Дніпропетровську. А чому ми маємо їхати кудись з нашого міста, з рідного університету? Цей неправомірний хід порушує наше конституційне право на вибір місця навчання».

Уряд вирішив не давати грошей малозабезпеченим верствам населення. Їх знову замінять на пільги. Таке рішення ухвалив Кабмін, анулювавши постанову дворічної давнини, якою пільги замінювались на адресну допомогу. Власне, дію цієї постанови громадяни відчути не встигли, оскільки тоді було ухвалено лише стратегію заміни. Проте, пояснив міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв, пільги повертаються на наполегливе прохання ветеранів, пенсіонерів та інших. (Усього різноманітними видами державної допомоги зараз користуються 14 мільйонів українців). Слід гадати, малоiмущi побоюються, що гроші просто не доходитимуть до адресатів у тому обсязі, в якому повинні. За словами Папієва, з моменту ухвалення «пільгової» постанови громадяни самі обиратимуть той вид підтримки, який їм більше до вподоби. Простіше кажучи, хтось забажає безкоштовно кататись у транспорті, а комусь більше до вподоби, скажімо, отримати знижку на купівлю продуктів першої необхідності. Пільги ні в якому разі не зменшуватимуться, запевнив міністр, а, імовірно, навіть збільшаться.

Учора на телефакс обласного корпункту «України молодої» надійшло повідомлення Центру громадських зв'язків УМВС України у Запорізькій області про подробиці інциденту, котрий стався 13 квітня. Близько третьої години дня до операційної зали запорізької філії 1-го Українського міжнародного банку ввійшов молодик і, погрожуючи привести в дію вибухових пристрій, почав вимагати гроші. Серйозність своїх намірів він підкріпив взяттям у заручниці трьох співробітниць установи.

Незважаючи на те, що сьогодні закiнчується опалювальний сезон, кияни все ж залишаться в теплих квартирах. «Обігрівати» мешканців столиці ще кілька днів-тижнів обіцяє Київенерго. Принаймні відповідне розпорядження про перекриття теплового «крана» столиці до енергетиків ще не надходило. «Коли перекрити опалення, залежить не від нас, це мер Києва Олександр Омельченко розпорядження не підписав», — повідомили «УМ» у філіалі Київенерго — Київжитлотеплоенерго.

Канадські мисливці на тюленів вирушили на найбільше за останні 50 років полювання, повідомив учора інтернетівський сайт Бі-Бі-Сі. Уряд в особі міністерства рибальства та океанографії цього року підняв квоти відлову котиків до 350 тис. Минулорічний ліміт становив 300 тис. Уряд мотивує збільшення квот на знищення цих симпатичних тварин економічними чинниками та збільшенням їх популяції. «Наше рішення грунтується на ретельних дослідженнях. Популяція котиків біля східного узбережжя Канади постійно зростає. Тепер їх нараховується 5,2 млн. одиниць, а в 70-х роках було лише 1,8 млн.», — пояснив речник міністерства Стів Аутхаус.