Кандидат у президенти Роман Козак, який, використовуючи своє балотування, спочатку застерігав від того, що Ющенкова «дружина — американка», а віднедавна став «спільником» Віктора Андрійовича в «боротьбі» з російською мовою, може потрапити під слідство. Днями Держкомітет у справах національностей і міграції звернувся до Генпрокуратури з проханням порушити карну справу проти Козака за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Підставою для такого звернення стало те, що голова т.зв. «Організації українських націоналістів в Україні» в неділю під час дебатів із лідером «Яблука» Михайлом Бродським на «5-му каналі» дозволив собі ксенофобські заяви. Наприкінці програми Роман Козак, зокрема, сказав: «Вони (євреї. — Авт.) приносять шкоду українському народу, як і в час голодомору, так і в час совєтської окупації комуністичної».

Коли Голова українського парламенту Володимир Литвин коментує нинішню виборчу кампанію, він говорить зовсім не про підтримку своєю партією Віктора Януковича, а про те, що цьогорічні вибори несуть загрозу розколу України. Нещодавно Литвин поширив ще одну подібну заяву. Проте, на відміну від попередніх, у ній між рядками вже читаються люди та органи, яким спікер, вочевидь, і спрямовує свої застереження. «Дедалi вiдчутнiшими, — заявив позавчора спікер ВР Литвин, — стають штучне нав'язування поляризацiї суспiльних настроїв, органiзацiя протистояння мiж регiонами, спроби розколу i розсварення країни, провокування зiткнень мiж кандидатами у президенти України, посилення взаємної недовiри мiж ними». Більше того, спікер зазначає, що «останнi подiї, пов'язанi з проведенням виборчої кампанії, а надто специфiчна їх iнтерпретацiя, дають пiдстави вбачати в них апробацiю намiрiв зриву виборiв i зондування можливої реакцiї суспiльства на такий варiант їх завершення».

Уже, мабуть, усім українцям (навіть тим, які вірять тільки провладному телебаченню) зрозуміло: нічого, крім сирого курячого яйця, у Віктора Януковича під час відвідин Івано-Франківська не кидали. Та ба: в Україні продовжують збирати мітинги на захист Прем'єра від «екстремістів», масово засуджуючи прояви «фашизму». Адмінресурс скликає підневільних у Шепетівці, Донецьку, Харкові. На позавчорашньому мітингу в «столиці» Слобожанщини палкі прихильники «великого Дона» примудрилися навіть прийняти заяву, в якій назвали яєчний кидок «профашистських молодчиків» у Януковича «найсумнішим днем в історії нової України», через це «країна опинилася на межі війни і миру, над прірвою міжнаціональної ворожнечі. Нахабний випад дикої юрби змусив здригнутися, завмерти біля телеекранів увесь світ».

«Темники», яким в останній час бракує ідей та поживи для дискредитації опозиції, нещодавно отримали нагоду вкотре говорити про буцімто радикальний імідж лідера коаліції «Сила народу» Віктора Ющенка. «Темою важливою та актуальною» став сюжет про те, що Теребовлянська міська рада (Тернопільщина) прийняла звернення до Верховної Ради та Президента з пропозицією заборонити діяльність Комуністичної партії. Тамтешні депутати були невдоволені антиукраїнською риторикою кандидата від КПУ Петра Симоненка і, зокрема, його критикою в бік Віктора Ющенка. Цю новину одразу підхопили підконтрольні владі ЗМІ. Олії у, як виявилося згодом, безглуздий конфлікт-провокацію підливали заяви комуністів. Своє невдоволення подіями у Теребовлі вони висловлювали у парламенті і вчора. А кількома днями перед цим нардеп Леонід Грач навіть визвав Ющенка... на дуель. Пан Грач вважає, що події на Тернопільщині — «ознака того, що у випадку перемоги Віктора Ющенка почнеться інквізиція, розгін і заборона Комуністичної партії» (цитата взята із сайту телеканалу «Інтер», поміченого у найретельнішому виконанні «темників»).

Ніч із 28 на 29 березня для багатьох була безсонною. Хтось чекав третьої ранку, щоб перевести стрілки на годину вперед, а хтось бігав темними вулицями зі стосом наліпок і клеїв їх на все, що потрапляло під руки — стовпи, будинки, адміністрації, відділки міліції тощо. Як результат — ранок після на годину коротшого сну українці зустрічали запитанням: «Що таке «кучмізм»?». У верхньому куточку на цих листівках було слово-заклик — «Пора!», а також емблема — сонце, що сходить у трикутнику.
Так народилася громадянська кампанія, яка за п’ять місяців свого існування встигла добряче полоскотати нерви чиновникам найрізноманітніших рангів. Узяти для прикладу хоча б їхню діяльність у Мукачеві (спостереження за виборами, акції непокори, збір підписів), підтримку бунтівних сумських студентів тощо. «Пора» декларує бажання відіграти не останню роль на грядущих виборах. Словом, влада напередодні 31 жовтня побачила перед собою ще одного опонента. Опонента насправді дуже могутнього, оскільки основну його частину складає прогресивна і свідома молодь — рушій, який найчастіше виступає генератором змін. Мабуть, невипадково напередодні виборів непокірливу структуру вирішили притиснути: активістам «Пори» підкидали вибухівки, тримали у буцегарнях, звинувачували у вбивствах та екстремістських намірах і навіть називали «тіньовим штабом» із підтримки Ющенка, який забезпечить в Україні «югославський» або «грузинський варіант». Та насправді широкому загалу про цю кампанію майже нічого не відомо. Приміром, те, що донедавна, як виявилося, існувало... дві «Пори».

Виборча кампанія перейшла у надто небезпечну фазу. На зміну троєщинським вибухам прийшов замах на здоров’я фаворита цих перегонів — Віктора Ющенка. «УМ» уже повідомляла, що на початку вересня у лідера «Сили народу» запідозрили отруєння. Згодом цей діагноз підтвердили фахівці австрійської клініки Рудольфінерхаус, що у Відні, які констатували: отруєння спричинило дуже серйозну хворобу — панкреатит (сильний і небезпечний розлад роботи підшлункової залози). Саме від цiєї недуги в 2002 році, одразу після парламентських виборів, помер народний депутат від фракції «Наша Україна» Олег Олексенко. За висновками австрійських лікарів, хвороба, яку перенiс Віктор Андрійович, була викликана «важкою вірусною інфекцією і хімічними речовинами, які зазвичай не входять до продуктів харчування». «Ми маємо достатньо підстав заявляти про те, що йдеться не про звичайне і навіть не про сильне отруєння, — наголосив на вчорашній прес-конференції керівник виборчої кампанії Ющенка Олександр Зінченко. — Йдеться про процеси, які загрожували життю Віктору Ющенка. Є достатньо підстав не виключати, що йдеться про замах на життя кандидата у президенти України».

Список спроб підкопати яму під Юлією Тимошенко поповнився іще однією справою: 13 вересня Головна військова прокуратура Російської Федерації винесла постанову «про притягнення Тимошенко до вiдповiдальностi як обвинуваченої за організацію неодноразової дачi хабара через посередника на територiї Росiйської Федерацiї в м. Москвi посадовим особам Міністерства оборони РФ, якi у взаємовiдносинах з корпорацiєю «Єдинi енергетичнi системи України» представляли iнтереси нацiональної оборони Росії». Про це «Інтерфаксу» розповів речник української Генпрокуратури Сергій Руденко.

Днями уряд затвердив ескізний проект реконструкції і благоустрою пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія». Хоча сама реконструкція (проведення трубопроводів, асфальтування тощо), як писала «УМ», триває у «Феофанії» щонайменше п'ять місяців. Не кажучи вже про вирубування дерев, що почалося в лютому. Цікаво, на основі якого акта будівельники трудилися в парку до того, як Кабмін затвердив проект.

Головний сенс роботи будь-яких політтехнологів зводиться до одного: подати населенню свій «продукт» у такій обгортці, яка привертала б до нього увагу або зуміла б приховати його («продукту») негативні сторони. Найвишуканішим вважається «пакунок», виглядом якого людина проймається до такої міри, що починає щиро рекламувати його серед своїх близьких. На практиці суть полягає в тому, що політтехнологи запускають у населення якусь думку. Зовні вона має бути правдоподібною, простенькою, а найважливіше — «простонародною», аби люди сприйняли її як щось своє і навіть близько не допускали підозр, ніби це винахід якогось штучного політтехнологічного розуму.

Криза, яка виникла у парламентській більшості після того, як її тимчасово або «з кінцями» покинуло кількадесят депутатів, набула персоніфікованого характеру. Один з лідерів СДПУ(о) народний депутат Ігор Шурма у розпаді більшості прямо звинуватив голову Верховної Ради Володимира Литвина. Нагадаємо, що саме після того, як фракція Народної аграрної партії (її очолює спікер) вийшла з більшості, про свій вихід звідти заявили депутати «Центру» та частина «Демініціативи—Народовладдя». Окрім того, позиція Литвина, який вирішив висловити протест «наїздам» на його партійців, суттєво впливає на багатьох інших «несміливих» депутатів. Це, звісно, багато кому не подобається.