Давид Жванія — «енерджайзер», яких ще пошукати. На інтерв'ю до редакції «УМ» у середу він приїхав о 23.15 — після численних зустрічей і переговорів. А з «України молодої» поїхав не додому, а знову ж таки на роботу. На запитання, чи він узагалі коли-небудь спить, сміючись, відповів: «Останнім часом — ні». При цьому своєю енергією цей неймовірно харизматичний український грузин заряджає, здається, все навколо. Схоже, зарядив нею і сцену, яка у листопаді-грудні 2004-го стояла на Майдані, а цього року за фінансової підтримки Жванії проїхала майже по всіх регіонах України під брендом «Народної самооборони».
«Я вічний опозиціонер», — каже Жванія, однак цього разу сміх серйозний: в опозицію успішного бізнесмена привели принципи, якими він, на відміну від більшості українських політиків і тим паче підприємців, не торгує й не збирається. Бізнесмен Жванія був опозиціонером до Леоніда Кучми і його антинародної влади; міністр з питань надзвичайних ситуацій Жванія не приховував своїх критичних зауважень на адресу Прем'єрки в уряді Юлії Тимошенко; «нашоукраїнець» Жванія вийшов із партії, бо його обурювало те, що замість рятувати народ від розчарування «НУ» перетворюється на «болото». Пан Давид не приховує своєї заможності, але не відносить себе до олігархів на кшталт Ахметова, який дбає лише про свою кишеню, нехтуючи добробут «простих» людей. А ще Жванія виступає за об'єднання всіх демократичних сил і каже, що справді вболіває за Україну, хоча й народився у Тбілісі. Спершу Давид Важайович попросив дозволу говорити російською мовою — «так швидше». Але посеред розмови непомітно перейшов на українську й до російської вже не повертався...

Україна живе ніби в кількох матрицях. Поки одні зі шкіри пнуться, щоб довести сумнівність указу Президента про розпуск ВР, інші вже почали ритмічну підготовку до виборів. Так, «Наша Україна» запланувала на 14 квітня свій з'їзд, хоча не минуло й тижня, як закінчився попередній форум.

Про складну ситуацію у цьому престижному місті під Києвом вiдразу після виборів мера «УМ» неодноразово інформувала рік тому. Врешті-решт, незважаючи на шалений спротив місцевих бюрократів та ласих до престижної землі ділків, перемогу після тривалого судового протистояння таки здобула лідер місцевого блоку «За чесну владу!» Мирослава Свистович. Новому меру довелося домовлятися з депутатами міськради, адже більшість тут належала БЮТ. Менше року міський голова та депутати жили в мирі, але «найшла коса на камінь» — позавчора міська рада Ірпеня 30 голосами з 36 припинила повноваження мера Мирослави Свистович.

Схоже, злий жарт зіграла з донецькими «регіоналами» їхня ж політика. Бо досі вони вперто й послідовно формували і нав'язували мешканцям краю імідж Президента Віктора Ющенка як людини нерішучої тощо. Тому, коли поповзли чутки про ймовірний розпуск парламенту, на Донбасі категорично відкидали таку можливість. Коли ж указ про дострокові вибори став дійсністю, тутешні керівники Партії регіонів довго не могли отямитися.

Здавалося, після того, як учора по обіді Верховна Рада взялася за обговорення та схвалення поточних питань, її трохи «попустило». Але ні: вчора вранці парламентарії, яких Віктор Ющенко вирішив розпустити, продовжили критикувати його указ.

Президентові і Прем'єрові було мало вівторкової зустрічі для того, щоб обговорити розпуск парламенту. Вчора Янукович знову рвався на Банкову, аби вплинути на Президента. «Тіньовик» Партії регіонів Андрій Клюєв о першій годині дня розповів журналістам, що зустріч Ющенка з Януковичем вже триває, хоча насправді вона не почалася навіть о четвертій годині.

Машини з бійцями спецпідрозділу «Беркут», які ще напередодні бовваніли посеред двору Кабінету Міністрів, перед початком його вчорашнього засідання перегнали у затишніше місце. І навіть проходити вулицею біля урядового будинку на цей час дозволили всім, а не тільки власникам спеціальних перепусток. Але підлеглі Василя Цушка не можуть так, щоб зовсім уже без ляпів — біля одного з бокових входів стояв понурий міліцейський «воронок» з оптимістичною табличкою — «Конвой».
Журналістів, які висвітлюють роботу уряду, заздалегідь попередили — віднині діють нові правила, тож жодних прямих контактів iз міністрами! А спостерігати за ходом засідання можна буде тільки на телеекрані і своїми нерозумними питаннями не відволікати. Через півгодини всі зрозуміли, чому так лютує оточення Віктора Януковича.

За великим рахунком, Сербії зараз не до чужих культур, їм би зберегти свою територію — Косово, а друге завдання — вижити. Середня заробітна плата в 400 євро і дуже дорогі комунальні послуги та електроенергія не дають історично російськоцентричним сербам розслаблятися. З другого боку, їхні культурні потреби задовольняються на високому рівні — чого вартують такі імена як кінорежисер Емір Кустуріца, композитор Горан Брегович — вони, правда, здебільшого живуть у Парижі, та письменник Мілорад Павич. До речі, у Белграді, напевне, кожна десята крамниця — книгарня, такої кількості книжкових магазинів я не бачила в жодній країні світу.