Російське нетримання,

Російське нетримання,

Увечері 28 червня, якраз на День української Конституції, в Москві було затримано екс-керманича горезвісного Держуправління справами Ігоря Бакая. Однак радіти тому, що слідству вдалося схопити одного з найбрудніших чиновників часів української незалежності, ще рано: станом на вчорашній обід Бакай знову дихав повітрям московської волі. Бо, як твердять правоохоронці в Києві, одразу після затримання його випустили на всі чотири сторони. Росіяни ж натомість узагалі сумніваються в тому, що Бакая «брали».

Шлюб у комуналці

Уже сама назва слухань, які позавчора відбулися у парламенті, — «Стан і перспективи євроінтеграції України та її участі у формуванні Єдиного економічного простору» — визначала основний ключ дискусії: чи шкодить участь у горезвісному ЄЕП нашій стратегічній меті — вступові до Євросоюзу? Вище керівництво держави відповідає, що ні, не заважає, і по дорозі в Євросоюз можна заскочити й до ЄЕП.

Ігор Жданов: Зараз м'яч — на полі Тимошенко і Литвина

Ігор Жданов: Зараз м'яч — на полі Тимошенко і Литвина

Партії під назвою «Народний союз «Наша Україна» долею визначено бути одним із головних політичних гравців України, зокрема, на майбутніх парламентських виборах. Бодай тому, що до нєї входить багато людей із вищих ешелонів влади — секретар РНБО, держсекретар, міністри, «губернатори» і навіть сам Президент (Віктор Ющенко, нагадаємо, — почесний голова НСНУ). Із впливовістю у межах вертикалі влади в цієї партії питань фактично немає. Інтрига в іншому: чи стане «Народний союз...» справжньою партією, без приставки «...влади»?
Такими, власне, і є дві головні нинішні проблеми НСНУ: як, з одного боку, використати свою політичну та електоральну впливовість, здобуту ще на Майдані, на виборах-2006, а з іншого — не звести партію до одноразового, тобто «одновиборчого» проекту, наповнити її життєвим змістом.
Детальніше про це ми говоримо з Ігорем Ждановим — відомим політологом, який ще зовсім недавно працював директором політико-правових програм Центру Разумкова, а нині перебрався на вулицю Ярославську, де розташувався штаб НСНУ. Зараз пан Жданов — один із рушіїв партії Президента Ющенка, заступник голови ради партії Романа Безсмертного.

Ой, сусідко-сусідко, чом побите люстерко?..

Верховна Рада і Кабінет Міністрів, хоча й «прописані» на одній вулиці Грушевського, в 2005 році чомусь не можуть стати добрими сусідами. Між цими органами влади до цього часу не налагоджено плідної співпраці, і це зазвичай проявляється у тому, що парламент не підтримує урядових законопроектів. Вельми красномовним став минулий тиждень, коли один кабмінівський проект — «Про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку земель» — взагалі не набрав жодного депутатського «за». Через брак спільної мови у Верховній Раді провалюється чимало корисних проектів. Скажімо, тих, які потрібні для вступу до СОТ. Ситуація настільки критична, що Кабінет Міністрів присвятив обговоренню співпраці з парламентом понад чотири години свого суботнього засідання (детальніше про це — на 5-й стор.).

Чому Тимошенко попросила Пінчука подзвонити на «гарячу лінію»

Чому Тимошенко попросила Пінчука подзвонити на «гарячу лінію»

Суботнє засідання уряду мало закінчитися близько другої години дня. На цей час принаймні було заплановано прес-конференцію Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Стрілки годинників давно перевалили за 14:00, а міністри все ще сиділи у великому кабінеті на 7-му поверсі Будинку уряду. От уже чотири години вони обговорювали перший (!) пункт порядку денного — законопроекти, які Кабмін передасть на розгляд Верховної Ради. Це при тому, що в списку було загалом 30 питань, поміж яких такі важливі, як нова приватизація «Криворіжсталі» та адміністративно-територіальна реформа.

Головне — не відлякати інвестора

Головне — не відлякати інвестора

Від позавчора комбінат «Криворіжсталь» знову перебуває у власності держави. «ІНГ Банк», який тримав 93,02 відсотка акцій металургійного гіганта, нарешті вивів їх з рахунку консорціуму «Інвестиційно-металургійний союз» і передав Фонду державного майна. Відтак панове Пінчук і Ахметов позбулися своєї великої гордості. Єдине, що їм залишається, — це оскаржувати рішення судів, які визнали приватизацію «Криворіжсталі» незаконною.

«Треба його молотити!»

«Треба його молотити!»

Перший етап адміністративно-територіальної реформи, а саме — вироблення законодавчої бази, виходить на завершальну стадію. Звісно, із затвердженням реформи, а надто з її сприйняттям суспільством буде багато проблем, однак уже незабаром у «профільного» віце-прем'єра Романа Безсмертного з'явиться нагода відкоркувати першу «проміжну» пляшку шампанського. Проект «Про територіальний устрій», який передбачає трирівневу систему ладу (громада-район-регіон), уже пройшов обговорення експертів у кількох регіонах. Відбулися дискусії й на засіданні парламентського комітету з питань держбудівництва та місцевого самоврядування. А вже сьогодні цей законопроект мають обговорювати на засіданні уряду, про що напередодні на прес-конференції повідомив віце-прем'єр-міністр Роман Безсмертний. На «сходці» Кабмін також обговорить наказ про проведення «АТР-експерименту» у Київські області.

Ішов у президенти — піде й у депутати?

Ішов у президенти — піде й у депутати?

«Віктор Ющенко очолить список коаліції на виборах 2006 року». Так на вчорашній прес-конференції заявив голова політради президентської партії «Народний союз «Наша Україна» Роман Безсмертний. Заявив дуже категорично. Чи то віце-прем'єру з адмінтерреформи вже набридли запитання про можливе лідерство Президента у списку, чи то це питання вже вирішене остаточно.

Бандитам — тюрми, вагітних — з тюрем

Бандитам — тюрми, вагітних — з тюрем

Майже двадцять тисяч в'язнів українських тюрем підпадає під критерії закону про амністію, який учора 286 голосами ухвалила Верховна Рада. Автором відповідного законопроекту був Президент Віктор Ющенко. Його ініціативу дещо підкоригували парламентарії. Найцікавішою зміною, до речі, є «ремікс» першого речення з преамбули документа. За пропозицією комуністів Валерія Мішури та Марії Маркуш, яку підтримав депутатський корпус, закон почнеться зі слів «у зв'язку із 60-ю річницею Перемоги у Великій Вітчизняній війні».

Євген Жовтяк: У Вашингтона не такі апетити, як у Києва

Євген Жовтяк: У Вашингтона не такі апетити, як у Києва

Брати інтерв'ю у глави обласної держадміністрації Київщини Євгена Жовтяка — те саме, що зустріти років так через десять старого друга, який досяг у житті неймовірних висот, а залишився таким, як колись, відданим і простим товаришем. Бо таким же незмінним є Жовтяк у новому, «губернаторському», статусі порівняно з попереднім, опозиційним. Цю людину — яскравого і самовідданого бійця на численних фронтах війни з «кучмізмом» — влада точно не зіпсувала. Активіст Української народної партії Євген Жовтяк залишається яскравим, щирим (в інтерв'ю «УМ» він, зокрема, відверто розповів, чому до цього часу за сумісництвом залишається нардепом і хто голосує його карткою) і скромним.
Значну частину розмови ми присвятили адміністративно-територіальній реформі. Бо вона почнеться саме з Київщини — з ініціативою провести тут експеримент нещодавно виступила Київська ОДА та віце-прем'єр з «адмінтеру» Роман Безсмертний. А почали ми інтерв'ю з питання про те, чи вдалося непосидючому і яскравому Жовтяку призвичаїтись до апаратної посади «губернатора».