Минулої неділі в Японії відбулися вибори половини складу верхньої палати парламенту. До цього часу правлячі ліберал-демократи на чолі з 52-річним прем'єр-міністром Сіндзо Абе контролювали в ній 132 місця із 242 можливих і для збереження більшості повинні були здобути на виборах щонайменше 64 мандати. Насправді ж, за попередніми даними, Ліберально-демократична партія отримує від 31 до 39 місць. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, переконливу перемогу здобула опозиційна Демократична партія Японії, якiй відійде 59 мандатів. Прем'єр-міністр Абе вже визнав «повну поразку» своєї партії, але після оголошення попередніх результатів виборів заявив, що не збирається йти у відставку.

Що його робити, коли нема роботи? Для Олександра Мороза це питання вирішене: треба ту роботу собі придумати. Поетично-політична душа спікера не витримала випробування очікуванням: проб'ється Соцпартія до парламенту на дострокових виборах чи ні. Щоб не ламати лікті на самоті, Голова Верховної Ради V скликання вирішив знову скликати «під купол» своїх «підданих». Згідно з розпорядженням Мороза, яке спікер підписав у п‘ятницю, сьогодні розпущений Президентом парламент має зібратися на позачергову сесію. Так нібито забажали 179 нардепів (для скликання позачергової сесії достатньо 150 підписів).

З 1 серпня і до 27 вересня, мандруючи до інших країн, на українському кордоні треба буде заповнювати картку тимчасового обліку. Громадянин, якому на момент виїзду виповнилося 18 років, повинен буде записати до картки своє прізвище, ім'я й по батькові, паспортні дані, повну адресу й поставити підпис. Це робиться на виконання вимог Закону «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України», пояснюють у прикордонній службі.

Одне з найцікавіших питань останніх днів: чи запрацює ще Верховна Рада V скликання? Так, вона втратила повноважність (бо не налічує трьохсот депутатів), але окремі коаліціянти вперто намагаються воскресити кволе дітище Олександра Мороза. Зрештою, навіть на початку літа парламент працював, незважаючи на демарш опозиціонерів. І дехто з однопартійців Олександра Мороза вже навіть заанонсував позачергову сесію ВР на наступний вівторок.

Тепер уже важко повірити в те, що ще якихось кілька років тому однією з найпотужніших, найвладніших і «найдемонічніших» партій в Україні була СДПУ(о). Хай не завдяки підтримці виборців, яких у есдеків (об'єднаних) ніколи не було надто багато, а завдяки адмінресурсу і великому капіталу, але про них чули всі. Не те, що тепер. Так, незважаючи на повне політичне банкрутство своєї партії, соціал-демократи(о) мають в уряді Януковича аж двох міністрів. Але при згадці про Нестора Шуфрича на думку спадають зовсім інші, не партійні асоціації, а про те, що в Кабміні працює ще й Михайло Папієв, узагалі мало хто знає. В усякому разі про «об'єднаний» есдеківський партквиток міністра соціальної політики та праці широкі маси й думати забули.

Партія регіонів, яка ще недавно готувалася святкувати вікторію на перевиборах 30 вересня, отримала серйозний привід для хвилювання. Останні соціологічні дослідження свідчать, що утворення демократичної коаліції в майбутньому парламенті — це не якісь нездійсненні «помаранчеві» мрії, а реальність, дана «регіоналам» у відчуттях.

Політична ситуація в Україні така непередбачувана, що можна чекати всього. Навіть появи іще одного указу Президента про призначення дострокових виборів на 30 вересня. Принаймні представник глави держави в ЦВК і Конституційному Суді, заступник голови президентського секретаріату Марина Ставнійчук припускає й такий розвиток подій.

«Мрія американського емігранта» — це про життя Арнольда Шварценеггера. Коли 22-річний австрієць вирішив на власний ризик, маючи тільки гору м'язів і титули переможця бодібілдерських змагань, без жодних знайомств і фактично без копійки за душею податися до США, співвітчизники крутили пальцем біля скроні. А він чхати хотів і, приїхавши до Нового світу, подався... в Голлівуд. Це зі своїм жахливим австрійським акцентом і прізвищем, об яке зламаєш язика!
І от вам результат: тепер про Залізного Арні знає увесь світ, на його рахунках лежать мільйони доларів, а сам він успішно робить уже третю після бодібілдерської й акторської кар'єру — політичну. На початку цього року його вдруге поспіль обрали губернатором «кіношного штату» — Каліфорнії, і тепер дедалі частіше заходять розмови про те, що рано чи пізно Австрійський Дуб за прикладом відомого актора Рональда Рейгана увійде ще й у Білий дім. Щоправда, для цього ще потрібно ухвалити поправку до Конституції, бо поки що президентом США може стати лише уродженець цієї країни. Але все ще попереду.
«А все через те, що я, всупереч умовлянням, не змінив прізвища, — підморгує Арні. — Якщо вже я Шварценеггером народився, то Шварценеггером і помру». Та помирати йому ще рано. У понеділок, 30 липня, Термінатору виповнюється 60. Для актора в амплуа «гори м'язів», може, трохи й забагато. А для політика — самий розквіт сил...