Мабуть, якби у складі маріупольського «Азовмашу» було принаймні два Лорінци Харрінгтони, повторний матч українського клубу з афінським «Маруссі», що проходив у столиці Греції, склався б зовсім інакше. Наш темношкірий американець творив на майданчику справжні дива, набравши протягом гри 30 очок і зробивши 8 підборів. Проте найціннішим гравцем матчу був визнаний усе ж не Харрінгтон, а його співвітчизник із грецької команди Родерік Блекні (16 очок, 7 передач, 5 підборів). У результаті наш приазовський клуб завершив свій єврокубковий похід уже в 1/8 фіналу Євроліги ФІБА. І це при тому, що в цю стадію команда Андрія Підковирова вийшла з другого місця в групі, тоді як грецький суперник «Азовмашу» у своїй «компанії» ледве «вписався» у третю сходинку.

Той факт, що поєдинки Віталія та Володимира Кличків постійно відбуваються з очевидним запізненням, викликає певні сумніви в компетентності промоутера українських боксерів. Складається враження, що Клаус Пітер Коль узагалі не спроможний із кимсь домовитися у царині професійного боксу. Здавалося б, після завершення кар'єри Леннокса Льюїса вихід у ринг Кличка-старшого не за горами. Тим паче що «промоушен» титульному поєдинку нашого важковаговика нинішнім чемпіоном світу за версією WBC Коррі Сандерсом забезпечений, адже Віталій укотре має зіграти під знаком «помсти за брата» (нагадаємо, що саме Сандерс майже рік тому, 8 березня 2003-го, несподівано для шанувальників боксу вже у першому раунді відправив Кличка-молодшого в нокдаун, а в другому добив остаточно).

Подвійна нічия молодіжної та національної збірних України в Африці, звичайно, знайдуть пояснення у фахівців, пов'язані передусім із зимовою непідготовленістю гравців. Проте цю локшину на вуха треба відкинути відразу, якщо уважно подивитися, як поводиться Олег Блохін із перших днів своєї тренерської кар'єри у збірній. Аналітики і психологи перші висновки щодо людських якостей найкращого бомбардира чемпіонатів СРСР почали робити ще тоді, коли Олег Володимирович із легкістю змінював своє членство у парламентських фракціях – від «лазаренківців» і комуністів до есдеків. Тож невідомо, кому й вірити — соціал-демократові (о) Блохіну чи зенітiвцю Олександру Співаку. Тренер із пафосом розповів про те, як він «уже на другій секунді» жбурнув телефонну трубку, почувши відмову нашого санк-петербурзького легіонера виступати за збірну. А сам гравець буквально наступного дня розповів журналістам про те, що йому узагалі ніхто не телефонував, і від виступів у синьо-жовтій футболці він не відмовляється. Якщо в Олега Володимировича й надалі буде подібна схильність до «жартів», то прихильникам футболу в нашій країні заздалегідь треба готувати себе до того, що заанонсоване перше місце у відбірковій групі — це теж лише жарт і не більше.

Відверто кажучи, авторові цих рядків доводиться шкодувати, що в учорашньому анонсі матчу національної збірної проти лівійців із певною часткою скепсису поставився до запрошення на збори 22 гравців при тому, що сьогодні на поле разом із запасним голкіпером може вийти лише 19. Коли Олег Блохін зустрівся із журналістами на динамівській базі у Кончі-Заспі, захотілося забрати свої слова назад. Кадрових проблем в «експериментальної» національної збірної перед африканським спарингом — вище даху. Що вже казати, якщо на всю Україну залишилося тільки четверо «готових до вживання» захисників належного рівня! Чи не є підвищений травматизм найкращих «руйнівників» країни не випадковістю, а правилом, що випливає з усіляких «методик Зеленцова», спрямованих на універсалізацію гравців оборонного плану. Справді, важко згадати, коли наставник першої команди країни міг зібрати найкращих кандидатів у цьому амплуа.

Біатлон – дисципліна «бінарна». Біатлоніст, здатний вибити сто відсотків мішеней, нізащо не досягне успіху в цьому виді спорту, якщо при цьому ходить на лижах зі швидкістю черепахи, і навпаки — стопроцентний «мазило» з реактивною швидкістю навряд чи будь-коли зможе вийти в лідери. Рівноцінність «двоголовості» біатлону вкотре здобула підтвердження на чемпіонаті світу, що завершувався в німецькому Обергофі. На жаль, хрестоматійним прикладом для підручника з вивчення класичних біатлонних помилок стала збірна України. Причому жінки та чоловіки нашої команди чітко «розподілили» можливі хиби за напрямами: у прекрасної статі падали гвинтівки і збивався приціл, а хлопцям при добрій стрільбі бракувало темпу.

Поки гранди українського футболу дружно проводять збори в Іспанії, в центрі уваги опинилася дев'ята команда першого кола чемпіонату України — львівські «Карпати». А все через те, що прес-служба цього клубу розповсюдила офіційну інформацію щодо заявки галичан у Кубок УЄФА «Інтертото».

Чемпіонат Європи, який днями завершився в Будапешті, в українських шанувальників викликав неоднозначні почуття. З одного боку, за роки, що минули відтоді, як тріумфувала на льоду тендітна Оксана Баюл, представники нашої держави чи не вперше добилися справді значних успіхів, з іншого – ми цього так і не побачили, адже українське телебачення трансляцію з Угорщини не вело. Окрім того, медалі в танцях та одиночному жіночому катанні змусили вкотре замислитися над тим, що в Україні фактично немає ковзанок для тренувань, а значить, і надій на появу нових Баюл та Петренків. Але про це і сказано, й написано вже чимало, тому, попри бажання зайвий раз побідкатися із жалюгідних перспектив молодого покоління українських фігуристів на міжнародній арені, краще порадіємо за «стару гвардію», яка й за цих умов примудряється тішити своїх уболівальників такими-сякими досягненнями. Щоправда, тренуючись переважно за океаном, але ж ми домовилися не згадувати про сумне...

Як і передбачала «УМ», минулої п'ятниці пообіді Леннокс Льюїс завершив 15-річну кар'єру професійного боксера. Після тривалих роздумів 37-річний британець вирішив не ризикувати з наступними поєдинками і схилився до того, щоб увійти в історію другим після легендарного Роккі Марчіано, якому вдалося піти з рингу в ранзі діючого чемпіона в суперважкій категорії. «Сьогодні особливий день у моєму житті, — заявив Леннокс журналістам у Лондоні. — Я хочу оголосити, що бій 21 червня 2003 року був останнім у моїй професійній кар'єрі». В послужному списку Льюїса відтак залишаться такі цифри: 44 двобої в статусі професіонала, 41 перемога, 1 нічия та 2 поразки, а перед тим — «золото» Олімпіади-1988 у Сеулі. Не бажаючи, щоб його згадували лише як боксера, чемпіон посів крісло керуючого справами у власній агенції «Спорт ентертеймент енд медіа груп», крім того, він збирається продюсувати виконавців свого улюбленого хіп-хопу та, можливо, підпрацьовувати коментатором на каналі НВО.

Даремно казали, що у суб'єктивних видах спорту нічого не можна вдіяти із засиллям несправедливих суддівських оцінок. Після низки скандалів на Олімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті Міжнародний ковзанярський союз (ІСУ) прийняв нові правила підрахунку оцінок суддів у фігурному катанні. Тепер на загальний бал не можуть вплинути явно занижені і завищені оцінки, які просто відкидають. Залишається «золота середина», яка дає можливість одержати об'єктивне уявлення про рівень виступів спортсменів.

На перший погляд, український футбол є частиною тієї Європи, яка грає за системою «осінь-весна». Проте в нашому варіанті це виглядає дещо гіпертрофовано. Зимову перерву між першим та другим колом національного чемпіонату ми за «совковою» звичкою називаємо «міжсезонням», хоча, за логікою, один турнір не може відбуватися у двох різних «сезонах». Готуємося в антракті теж не так, як усі. Скажімо, у Німеччині, яка має подібну до нашої морозну зиму, за словами Андрія Вороніна — українця з «Кельна», тренувальний період триває 4-5 тижнів. У нас же гравці сидять на зимовому зборі вдвічі довше. І не можна сказати, що після цього, в березні, провідні вітчизняні клуби виглядають краще, ніж західноєвропейські. Уже наприкінці лютого ми зможемо побачити, як одвічну «зимову» проблему команд пострадянського простору вирішив «Дніпро», котрому належить помірятися силами з «Марселем».