У суботу вранці державному секретарю Олегу Рибачуку зателефонував Віктор Ющенко і запитав: «Що робиш? Печеш, смажиш?» — Начальник президентської канцелярії відповів: «Ні. Якщо те, що їх буде три автобуси, — правда, то вони навіть в одну кімнату не помістяться». Президент щиро розсміявся...

Нас, журналістів, на заміський будинок Рибачука, що в селі Плюти, за 45 кілометрів від Києва, справді приїхало три автобуси

— Я вітаю той крок і мужність Президента, який відправив уряд у відставку. Я хотів би, щоб він не тільки відправив уряд у відставку, а й зробив чистку в органах виконавчої влади і призначив людей, які сьогодні в цьому плані можуть працювати.

Експерти коментують заяву Вiктора Ющенка. Чи вдасться вивести країну з політичної кризи, як зміняться принципи існування владної команди, як поведуть себе ключові фігуранти скандалу?

Імідж того, хто перебуває «над сутичкою», був вправно виліплений Володимиром Литвином ще тоді, коли Кучма, Медведчук та компанія намагалися провести через парламент сумнівну політреформу (пригадайте — «Я — Голова всієї Верховної Ради, а не більшості»). Литвин пройшов таким через усю непросту президентську виборчу компанію та Помаранчеву революцію і за нової влади користується зброєю того самого «нейтралітету». Саме з таким обличчям — «третьої сили» — пан Литвин, як видно, йтиме і на парламентські вибори-2006. Декому ще не до кінця зрозуміло, балотуватиметься Народна партія Литвина самотужки чи в блоці з президентською та прем'єрською силами. Але чим далі «в ліс», тим менше лишається сумнівів. Бо вже сам кожух «третьої сили», який надягнув головний «народник», передбачає певне протиставлення блокові виконавчої влади.

На четвергову розмову з Президентом Віктором Ющенком щодо ситуації на Нікопольському феросплавному заводі, яку прес-служба глави держави подала зі згадкою про «різку критику», Юлія Тимошенко відреагувала спокійно. Оповідаючи на вчорашній прес-конференції про бесіду з Президентом, вона сказала, що головною темою розмови стала підготовка бюджету-2006. Тобто зовсім не скандальні події на НФЗ. А ще Юлія Володимирівна зазначила, що повністю підтримує Президента у тому, що вирішувати всі ре- і приватизаційні проблеми з НЗФ треба винятково в правовому полі. А уряд, на переконання Тимошенко, діє саме в цих рамках. «Є рішення Вищого господарського суду, яке вступило в законну силу, і цим рішенням НФЗ, який був украдений Кучмою і його зятем Пінчуком, повернутий державі, — пояснила пані Прем'єр. — Друге: існує ухвала Київського апеляційного суду, яка теж набула чинності, де визначається, хто є реєстратором акцій НФЗ. Суд ухвалив, що, відповідно до матеріалів справи, реєстратором та зберігачем пакета акцій є «Славутич-реєстратор». Юлія Володимирівна пояснила, що тут «усе коротко і зрозуміло». Тобто НФЗ вибито з рук Кучминого зятя.

Ігор Бакай може спати спокійно. А коли його хтось зустріне на московських вулицях і спитає: «Михалич, як справи?», він може відповідати: «Не діждетесь». У сенсі — не діждетесь екстрадиції до України. Адже в Білокам'яній про «Ігорька» турбуються. Росіяни вперлися рогом у своє законодавство і кажуть, що Україні Бакая не віддадуть, бо він є їхнім повнокровним співвітчизником. Хороша «відмазка». Тільки навряд чи нею хтось зможе «відмазати» від справи Бакая (точніше — численних справ, заведених в Україні) ті підозри, що Ігор Михайлович має в Москві потужне покровительство.

Найвидатніший український біженець Микола Мельниченко дав відповіді на ті питання, котрі цікавили Генпрокуратуру у справі Гонгадзе. Його побачення зі слідством відбулося саме на День незалежності, але в Сполучених Штатах. Як розповів на позавчорашньому брифінгу генпрокурор Святослав Піскун, Мельниченка допитували у суді, і той дав відповіді на всі 86 запитань, які цікавили українських «силовиків». Деталей Святослав Михайлович не навів, а вдався до іронії. «Зателефонуйте своїм колегам-журналістам у Сполучених Штатах, — сказав Піскун. — Вони вам розкажуть».

Однією з найбільш резонансних пропозицій Президента Віктора Ющенка, що пролунали під час його святкового виступу на майдані Незалежності, стала ідея підвищити виборчий бар'єр, встановлений для проходження у парламент. «Я сподіваюся, що у нинішньої Верховної Ради вистачить патріотизму збільшити прохідний бар'єр, — зазначив у своїй промові Президент. — Так ми отримаємо справжню представницьку владу, а не клуб власників політичних партій».

Нещодавно у Печерському районі Києва з'явилися оголошення із закликом взяти участь у формуванні списків виборців до наступних парламентських перегонів. «Шановні мешканці Печерського району, — йдеться в одній із подібних листівок. — Для забезпечення складання загального списку виборців просимо Вас терміново з'явитися з документами (паспортами) до паспортистів вашого ЖЕО для уточнення паспортних даних». Підпис — адміністрація житлово-експлуатаційної організації (ЖЕО).

Розмову з Романом Безсмертним ми почали в літаку, який прямував до Харкова, де мали відбутися громадські слухання щодо адміністративно-територіальної реформи. Подібно до того, як невеликий «Як» витав десь між чинною та колишньою столицями, так само десь посередині «провисла» адмінреформа. Приблизно поміж Макаровом, де Роман Петрович мало не пішов у відставку, та Харковом. Виявилося, що цей проміжок для реформи справді дуже важливий. Райцентр на Київщині дав важливий урок (особливо щодо сприйняття реформи громадськістю), а Харків — можливість зрозуміти, що реформа — далеко не така безперспективна справа, якою вона здавалася ще півтора тижні тому. Тож зовсім не дивно, що в розмові з кореспондентом «УМ» Роман Безсмертний чимало говорить про підсумки. Він намагається накреслити умовні лінії — ту, яку вже вдалося пройти, і ту, до якої ще тільки належить дістатися. А саму бесіду починає з розповіді про новий підхід, який варто застосувати на новому етапі пропагування реформи.