Політичні філософи часто кажуть, що Помаранчева революція тривала не два тижні, а понад десяток років. Тобто, намотуючись навколо акції «Україна без Кучми», довкола парламентських виборів-2002, переросла в помаранчевий Майдан. При цьому ланкою революційного ланцюга, якщо взагалі не його початком, називають осінь 90-го — пору, коли на Майдані теж стояли намети і там теж голодували люди. Це була славнозвісна «студентська революція», або ж «революція на граніті».

Олександр Зінченко, який на початку вересня подав у відставку з посади державного секретаря і звинуватив близьке оточення Президента в корупції, визначився зі своєю політичною орієнтацією. Він стане учасником Блоку Юлії Тимошенко. А увійде до нього як голова політичної партії. Якої саме, Олександр Олексійович під час учорашньої прес-конференції на сайті «Оглядач» не повідомив. Сказав лишень, що це маловідома політична сила і «в неї недостатньо гучна біографія».

«Я противник американського геополітичного втручання. Навіть не принциповий противник. Просто вважаю, що Росія, на жаль, не втручалася так, як американці. Росія повинна втручатися не менше, і навіть значно більше, ніж Америка».
Це, якщо ви ще не здогадалися, — про втручання в Україну. А фраза належить Сергію Маркову — «великороському» політологу, яскравому носію імперських амбіцій Російської Федерації, про якого можна сказати, що на язику в нього те, що у Кремля на думці. До речі, на минулих президентських виборах Марков «грав» у штабі Януковича.

Учора найбільше вшанована українська революціонерка — 66-річна Параска Королюк, яка за стояння на Майдані була винагороджена орденом княгині Ольги, — зустрілася з Президентом Віктором Ющенком. Як відомо, ця колоритна бабуся з Тернопілля пробула на Майдані від початку Помаранчевої революції аж до формування нової влади і за цей час встигла стати улюбленицею фотографів, операторів, політиків і просто революціонерів. Зараз рейтинг баби Параски підтримується тим, що вона приїхала зі свого села Дорогичівка навмисно, аби мирити Ющенка з Юлією Тимошенко.

Українська влада зіжмакала і викинула у смітник папір, на якому було зафіксовано попередній розподіл повноважень між секретаріатом Президента, Радою нацбезпеки і ще таким утвором в СП, як кабінет Президента. Чистий аркуш на Банкову приніс новий державний секретар Олег Рибачук. З його приходом перед СП поставили те саме завдання, яке декларували ще вісім місяців тому, — щоб він був «канцелярією» глави держави, а не другим або й третім урядом.

На майдані Незалежності, де ще десять місяців тому вирувала Помаранчева революція, стоїть намет. Поруч із ним — два пластикові кошики, в одному з них лежить помаранчева символіка. От тільки намет зовсім не революційний: він «торговельний», такий, знаєте, більше схожий на каркас, хіба що накритий зверху полотном. Намет причепурений символікою Партії регіонів Віктора Януковича: біло-сині кольори, прапори ПР та Союзу молоді регіонів. І тільки корзина, на дні якої лежить щось помаранчеве, дисонує із загальним біло-блакитним настроєм.

Колишній Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко готова зробити крок назустріч Президентові й пропонує йому спільно сформувати новий коаліційний уряд. «Я готова відкласти вбiк усі образи, відсунути вбік усе, що, можливо, виникло напруженого між мною і Віктором Андрійовичем, і хочу сказати, що в цей важкий час, коли йде глибока політична криза я хочу подати йому руку і знову підставити йому плече», — зазначила Юлія Володимирівна на вчорашній прес-конференції.

Двоє «польових командирів» Помаранчевої революції, Тарас Стецьків і Володимир Філенко, запрошують українців вийти 21 листопада на майдан Незалежності. Минулоріч цього дня проходив другий тур виборів. Результат підрахунків сфальшували досі не названі зловмисники. На ранок країна прокинулася з тисячами протестувальників на вулицях і площах. «Минулого року ми вийшли на Майдан і своєю принциповою позицією вирішили долю України, — звертаються до співвітчизників двоє вірних політичних побратимів. — 21 листопада 2005 року ми повинні бути в Києві на майдані Незалежності... Всі на Майдан!».

Новий начальник — нові порядки. Щойно Олег Рибачук переступив поріг секретаріату Президента, він обіцяв змінити структуру президентської канцелярії. Роботи з «адміністративної реформи» на Банковій — хоч дюжину гребель гати. Є проблеми зі штатом, який кількісно мало змінився після кучмівської АП, з функціями, кількість яких в арсеналі СП дає підстави називати його більше «третім урядом», аніж канцелярією Президента, з підготовкою документів, їх обігом тощо.

— Після того, як два лідери Помаранчевої революції вступили в політичний розкол, перед Ющенком і Тимошенко постало стратегічне завдання — пошук союзників. І вони потрібні не стільки на вибори, скільки до виборів.