Своєрідною сенсацією стало зроблене минулої п'ятниці на засіданні колегії Полтавської облдержадміністрації повідомлення про те, що місцеві виробники цукру в цьому році збираються наростити потужності й видати «на-гора» того ж таки «білого золота» більше, ніж у минулому році. Сьогодні вони просять уряд виділити для дев'яти діючих цукрозаводів Полтавщини загальну «солодку» квоту обсягом 360 тисяч тонн. Поки що у столиці вдалося «вибити» для них тільки 221 тисячу — це на 20 тисяч тонн більше минулорічної квоти.

Наша держава зі скрипом, але просувається у бік скасування земельного мораторію — найбільшої перепони для отримання інвестицій до аграрного сектору. Так, нещодавно депутати ухвалили закон про кадастр, а тепер країна з нетерпінням очікує на наступний документ — закон про ринок землі. Нині є всі підстави сподіватися, що крапку в численних земельних суперечках невдовзі буде поставлено. А різноманітним шахраям, які використовували «тіньові» схеми для отримання прибутків, життя суттєво ускладнили.

На зиму, що минула, у канівському мисливському господарстві «Пшенишницьке» заготовили 40 тонн кукурудзи. Ці качани — улюблена їжа диких свиней. Але найбільше смакує тваринам ... звичайнісінька кілька: єгері спеціально купують її, аби урізноманітнити раціон диких звірів. Нині у вольєрах господарства комфортно почуваються понад 40 кабанів, які приносять чимале потомство.

Кабмін, здається, зробив уже все, аби навіки відбити в українських селян бажання що-небудь вирощувати на своїх еталонних чорноземах. Спочатку, як ми пам'ятаємо, були квотування та ліцензування експорту, від чого частина врожаю успішно зогнила, потім підняли ціни за послуги ветеринарної сертифікації фуражного зерна вп'ятеро, а тепер — останній хіт від державних чиновників: підприємцям доведеться отримувати ветеринарний сертифікат на кожні 100 тонн зерна замість колишніх п'ятисот.
Але вперті хлібороби і далі продовжують сіяти. Задоволені урядовці переконують громадськість, що зерна зберуть навіть більше, ніж торік. Втім, експерти налаштовані досить песимістично.

Станом посівів аграрії Запоріжжя не надто задоволенi, адже у хорошому стані перебувають лише 53 відсотки озимини області. Спеціалісти звинувачують у цьому надто теплу зиму — вона прискорила вегетацію рослин, спричинивши їхнє переростання. Проте запоріжці не втрачають надію отримати більший врожай ніж минулого року, і для цього засіяли зерновими на 10 тисяч гектарів землі більше. Це дає змогу аграріям сподіватись на непоганий врожай. «Аграрний» заступник голови обладмiнiстрацiї Валерій Черкаска пообіцяв присутнім керівникам сільгосппідприємств фінансово підтримати їх коштами обласного бюджету.

Уряд Віктора Януковича, який головним своїм завданням вважає «тримати» ціни на соціальні товари, вже найближчим часом буде змушений шукати виправдань перед електоратом: процес зростання цін на основний продукт харчування більшості українців став незворотним. І пенсіонери та малозабезпечені будуть вимушені залишати у булочних все більше коштів та намагатися зрозуміти: де вони зуміли потратити свої «підвищені» пенсії?

Ми навіть не підозрюємо, що майже щодня, можливо, споживаємо генетично модифіковані продукти. Iнформація про «мутантів» не міститься на етикетках продуктів, тим бiльше, що це нiби «санкцiонується» вiдсутнiстю відповідного законодавства. А без нього боротися за права споживача — дуже важко.

Наприкінці кожної зими лісівники виходять «на промисел» — збирати соснові шишки. Активно допомагає й місцеве населення, для якого робота в лісі стає непоганим сезонним заробітком. Помічник лісничого Руськополянського лісництва Володимир Фіалковський каже, що шишки збирають тільки з елітних дерев, котрі ростуть на спеціально заснованих для цього плантаціях.

Нині, здається, не знайти населеного пункту, де б місцеві ентузіасти не намагалися системно викласти його історію. Рiк у рік люди збирають матеріали, записують спогади односельців та місцеві легенди, працюють в архівах, контактують з тими, хто давно виїхав жити до інших країв. На Вінниччині подібних нарисів з'явилися вже десятки, не один рік група фахових істориків працює над комплексним дослідженням про минуле обласного центру, але фундаментальне видання, яке підготували в Соколівці Крижопільського району, може стати предметом заздрощів для багатьох колег.

Площі, зайняті в Україні під цю культуру, зростають лавиноподібно. Тільки у нинішньому році, порівняно з минулим, — вдвічі. Рентабельність для господарств, які експортують насіння ріпаку, — близько 50 відсотків. Але значно перспективніше було би переробляти його на місці.