Контролерів «карта» бита?

Про створення робочої групи для впровадження проекту «Міська карта» вже повідомив голова Донецької облдержадміністрації Вадим Чупрун. Введення подібної форми оплати попередньо заплановано в Донецьку, Горлівці та Маріуполі. На думку керівника Донеччини, серед очевидних «плюсів» новації є можливість уникнути готівкового розрахунку і зберегти в бюджеті частину тих грошей, що, «можливо, перераховують незаконно». Також нарешті буде наведено лад із перерахуваннями грошей із бюджету для транспортників, адже існує думка, що подібні кошти завищені. Крім того, стане реальнішим намагання дізнатися про фактичну кількість пільговиків.

«До нас їде ревізор-Президент!..»

«До нас їде ревізор-Президент!..»

На звістку про підготовку робочого візиту Президента Віктора Ющенка до Донецька велика частина місцевих можновладців нині реагує майже як на класичне: «До нас їде ревізор!..» Адже минули ті часи, коли на знак вдячності за несамовиту підтримку регіону на виборах чи під час референдуму тодішній глава держави милостиво закривав очі на очевидні «огріхи» місцевих керівників у господарській діяльності. І навіть щедро віддячував своїм вірним підлеглим. Тепер від візиту очікують іншого. Насамперед — «розбору польотів» навколо проблем вугільної галузі, що, мабуть, тільки дивом уціліла в умовах тутешнього «економічного дива», обіцяного кандидатом у президенти Віктором Януковичем усій Україні. Бо, складалося враження, після попередніх реструктуризацій та реорганізацій вугільних шахт реформувати вже не буде чого.

Сила є — мовчать не будем!

Після парламентських дебатів у стилі «купа мала» здавалося, що ініціатори такого ганьбища пектимуть раків і від сорому будуть ладні під землю провалитися. Де там! Приміром, лідер комуністів Петро Симоненко приїхав до рідного Донецька «на коні» й на зустрічі з журналістами навіть дав зрозуміти, що боксування з опонентами — це тільки «квіточки».

Вибухова «локшина» в їдальні

Лише в розпал літніх канікул правоохоронцям Краматорська нарешті вдалося з'ясувати особу місцевого «терориста», який наприкінці навчального року «замінував» одну зі шкіл. Тоді невідомий зателефонував до міліцейського відділення і повідомив про вибуховий пристрій у шкільній їдальні, що спрацює о десятій ранку. Звісно, всіх учнів та вчителів евакуювали, а саме приміщення навчального закладу ретельно обстежили співробітники вибухотехнічної служби та слідчо-оперативної групи міськвідділу міліції.

Нереабілітований історією

Нереабілітований історією

«...Позираючи на годинник, вирішив, що вже пора, і набрав донецький номер.
— Вітаю вас, Вікторе Федоровичу, — радісно відгукнулися на тому кінці дроту. — Обидва вироки скасовані.
— А формулювання? — стримано запитав Янукович.
— ПОВНА НЕВИННІСТЬ!
Пізніше, коли читав постанову президії обласного суду, зупинився на фразах «відсутній склад злочину», «доказів вини не проглядається», «вирок незаконний і підлягає скасуванню»... І гірко посміхнувся. Він таки довів СИСТЕМІ, що навіть їй, всесильній та всюдисущій, потрібно виправляти власні помилки».
Саме так, а не інакше, жваво описуються події 27 грудня 1978 року в одному з панегіриків під назвою «Доторкнись до долі. Віктор Янукович», випущеному перед виборами-2004 накладом 800 тисяч примірників. Ідеться про те, як передноворічного вечора тодішній керівник єнакіївського автопідприємства зателефонував до обласного суду, де розглядали дві його судимості, і почув радісну й бажану для себе звістку.
Звісно, кожен автор, навіть таких «творів», має право на вимисел. Тому й раніше читачі згаданої брошури відзначали головний її недолік — відсутність позначення жанру «фантастика». А тепер і поготів. Адже прокуратура Донецької області порушила кримінальну справу за фактом фальсифікації процесуальних документів у Апеляційному суді Донецької області. Тих самих, завдяки яким і з'явилася передвиборча версія про цілковиту невинність двічі засудженого Віктора Януковича.

Уже «тепліше»

Наша газета вже розповідала про перипетії навколо притягнення до відповідальності фальсифікаторів результатів виборів міського голови Харцизька у 2002 році. Під час голосування тоді упевнено лідирував Анатолій Ігнатенко, однак перемогу «підрахували» на користь кандидата від влади Олега Ляшенка. На лаві підсудних тепер опинилися голови дільничних комісій, дві жінки, згідно із судовим вироком, вже позбавлені волі на п'ять років (з відстрочкою). Та навіть попри це, вони ніяк не можуть пригадати, хто саме змушував їх переписувати протоколи «як треба». А ось сам Анатолій Ігнатенко, який проходить як потерпілий, трохи вніс ясність і заявив, що особисто на нього чинили тиск і вимагали відмовитись від перемоги на виборах в облдержадміністрації.

Хто винен? Пушкін!

До тих мешканців русифікованого краю, які вголос переймаються буцімто незавидною долею російської мови, донеччани ставляться зі співчуттям та делікатністю. Тобто як до хворих. Але коли однієї червневої ночі в центрі Донецька невідомий наквецяв білою фарбою на пам'ятнику Тарасові Шевченку «Я за русский язык», терпець, схоже, урвався. Городяни відверто обурювалися подібним блюзнірством і закликали правоохоронців та владу відшукати й покарати зухвальців.

Згасла вже «Зоря»

Вугільні підприємства Донеччини, що в червні не розрахувалися з наявними боргами, будуть відключати від енергопостачання. Таке рішення вже прийняла облдержадміністрація з урахуванням відповідних урядових вимог про стовідсоткові розрахунки за спожиті енергоносії.

«Жива вода»?

Навіть ветерани підвищення цін, у яких за останні роки поступово перетворилися всі пересічні донеччани, здригнулися після сесії міськради, яка проголосувала за зміну комунальних тарифів. Більшістю голосів донецькі депутати прийняли рішення про суттєве підвищення розцінок на комунальні послуги з 1 серпня. Приміром, ціна за гарячу воду збільшилась майже наполовину (46 відсотків) і становить 17 гривень 24 копійки з людини щомісяця.

У Донецьку ера «Робесп'єра»,

Ні для кого не секрет — до президентських виборів і під час них дії місцевих «помаранчевих» можна було розгледіти, тільки попередньо озброївшись добрячою лупою. Або навіть мікроскопом. Утім, зважаючи на неабиякий владний тиск, це навіть закономірно. Та парадокс у тому, що нині так само важкувато стало відшукати тих, хто не так давно таврував нині діючого Президента і виступав на боці його головного конкурента і «ядиного» кандидата. Майже всі пішли в «революціонери», і процес формування обласної структури політичної партії «Народний союз «Наша Україна», схоже, тільки прискорив цей процес.