У залі «Хлібня» заповідника «Софія Київська» 7 квітня відкрилася фотовиставка «UN.IT» (ЮНЕСКОІТАЛІЯ). Куратор виставки і відповідальний від Італії за Список світової спадщини ЮНЕСКО Мануель Гвідо на відкритті сказав, що виставка фотографій 41 італійської пам’ятки всесвітньої спадщини у творах 14 фотографів мандруватиме по всіх містах світу, які входять до спадщини ЮНЕСКО. Але в Україні — її «прем’єра».

Щоб наблизити народ до мистецтва, начальник київського метрополітену Петро Мірошников вирішив в одному з поїздів по зеленій гілці (Бориспільська—Си­рець) організувати виставку картин. Звернувся до своєї давньої приятельки, мистецтвознавця Наталки Сухоліт. Мовляв, у Москві митці на одну ніч розвішали в метро картини, каталися, як у галереї, разом із журналістами, а на ранок акція закінчилася і поїзд знову обклеїли рекламою. Наталя Сухоліт, куратор проекту «Арт–состав», каже, що не оббивала пороги чиновників, нікому не наступала на хвіст і не напрошувалася сама змінювати метро на краще. «Вони самі до мене звернулися. Проект готувався приблизно місяць. Ідея зробити метро добрішим спровокувала до вибору тих художників, які пропонують мистецтво зрозуміле і оптимістичне. А це реалістична школа, це академічна школа, я принципово не хотіла звертатися до сучасного мистецтва», — пояснює мистецтвознавець.

Другого квітня в концертному залі Freedom співачка Гайтана презентувала абсолютно весняну платівку «Тайные желания». Це вже третій її студійний альбом. Продюсер Гайтани Едуард Клім, походжаючи залою, не втомлювався повторювати, що цей альбом буде наймоднішим у 2008 році. Мені хочеться погодитися з продюсером — на мою думку, це найкращий альбом Гайтани.

У дитячих крамницях триває рух за українську мову. Компанія «ТойДІКо Україна», ексклюзивний дистриб’ютор іграшок «Фішер–Прайс», вирішила українізувати популярний у світі «Чарівний горщечок» — іграшку для дітей від піврочку до трьох. Вчили його рахувати і співати українською цілий рік. Тарас Малкович, перекладач видавництва «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА», старший син видавця і поета Івана Малковича, працював над українською версією англійських пісеньок, а наспівала їх жителька Великої Британії Наталя, прізвище якої ніхто не знає. «Голос живий, відразу уявляєш гарненького усміхненого друга, з мигаючим носиком. Дітки у горщечок вкладають формочки, а коли їх звідти витягують, іграшка винагороджує малюків пісенькою у стилі хіп–хоп», — коротко пояснює механізм роботи іграшки Тарас.

Сьогодні у Центральному будинку художника відкривається виставка «Карикатуристи України», в якій беруть участь п’ятеро знаних майстрів цього жанру — Анатолій Василенко, Олексій Кохан, Олександр Міхнушев, Володимир Солонько і Валерій Чмирьов. Минулої п’ятниці автор «УМ»івських карикатур і деяких анекдотів Володимир Солонько зібрав із друзями установчі збори, і вирішили вони заснувати Товариство карикатуристів, в нього наразі входить 20 художників. Це ще один крок до популяризації карикатури в Україні, про яку час від часу згадують хіба ділові видання — чомусь серед економічних медіа модно проводити конкурси смішної графіки. Кілька років тому тільки видавництво «Нора Друк» видало книжку карикатур 54 художників, серед яких є і роботи нашого Володимира Івановича, призера багатьох міжнародних конкурсів. До речі, зараз пан Солонько чекає результати суддівського присуду з конкурсів у Болгарії й Туреччині.

Вони розуміють мову тварин, читають думки, пам’ятають свої минулі життя, бачать ауру людей, відчувають, який ігровий автомат повний по зав’язку, у школі вчаться на двійки, але їхній IQ дотягує до інтелекту самого Ейнштейна. Вони — звичайнісінькі шістнадцятирічні підлітки, але бути одним із натовпу тінейджерів під під’їздом їм заважає вибраність. Таких називають дітьми Індиго, вибраними, які світяться кольором фіалки.

Із 29 березня по 22 квітня в Києві, Львові, Одесі, Харкові відбудуться Дні сучасного польського кіно. Як зазначила координатор програм Польського інституту в Києві Олена Бабій, у рамках Днів кіно буде представлено сім різних за жанром і тематикою кінострічок. Головною подією стане українська прем’єра нового фільму «Катинь» – номінанта на премію «Оскар–2008» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою». Цей фільм — безкомпромісний розрахунок із брехнею, яка змушувала Польщу забути про своїх героїв.

«Я дуже не хотів зробити ще одну «Останню вечерю». Їх так багато... Та для мене остання вечеря чомусь завжди є першою. Тож бажаю всім сприймати таємницю останньої вечері в такий спосіб», — пояснює митець. Декілька років тому Олександр Оверчук отримав замовлення з Росії, з католицького храму «Останньої вечері» у місті Ростові–на–Дону. Над вівтарем і розбудовою всієї вівтарної частини працював три роки. Каже, що кожен скульптор міг би позаздрити йому. «Зрідка така нагода випадає. Дехто за все життя не робить 13 скульптур.

«П’ятнадцятого травня в далеких джунглях Нул, від скуки помираючи, він до озера звернув. Купаючись в його воді холодній, слоник Хортон дивний звук почув». Саме так починається казка англійця Теодора Сьюс Гейзеля «Horton Hears a Who» (у моєму перекладі — «Хортон чує мікросвіт»). З 13 березня в усіх кінотеатрах України глядачі мають нагоду переглянути анімацію «Хортон», зняту за однойменною книгою режисерами Джиммі Хейвардом і Стівом Мартіном на студії «Блу скай». До «Хортона» вони прославилися «Льодовиковим періодом». Цікавий факт: слоника Хортона озвучує діджей Паша (Павло Шилько), а його мікроскопічного друга мера країни Хтоська з порошини — кавеенщик «95 кварталу» Володимир Зеленський. Навіщо герой діджея Паші носився з конюшиною по всіх джунглях і мало не віддав за неї життя, і чи такий самий дотепний мер, як і його озвучувач, можна дізнатися хоч сьогодні.

До Києва приїжджає всесвітньо відомий джаз–гітарист Ал Ді Міола, щоб дати 19 березня концерт у Палаці «Україна». На афішах зазначено, що на одній сцені з Міолою гратиме бандурист Роман Гриньків. Але чи програма повторюватиме частину концерту на «Наше Різдво», чи це абсолютно новий проект — замовчується ніби зумисне. «УМ» вирішила дізнатися у бандуриста Романа Гриньківа про всі нюанси концертної програми та про те, що ж так вабить Міолу в Україні. Із заклопотаним Гриньківим нам удалося поговорити між репетицією у Спілці композиторів України і залагодженням проблем щодо мікрофонів, які хоче мати Міола під час виступу, а таких в Україні немає. «Ось мої дівчата. Поговоріть поки що з ними, у мене важливий телефонний дзвінок», — каже Роман Гриньків і виходить вирішувати невідкладні справи. Катерина Троценко і Наталя Голуб — колишні його студентки, з першої «Країни мрій», а це вже майже 5 років, працюють в одній команді.