Поки Партія регіонів вустами Раїси Богатирьової висловлює сподівання на те, що в новообраній Верховній Раді знову відродиться коаліція з ПР, комуністів та Соцпартії, у лідера КПУ Петра Симоненка з цього приводу інша думка. Лідер «червоних» переконаний, що до парламенту шостого скликання пройде лише одна ліва сила — звісно, Комуністична партія України. «Це думка учених, і всі соціологічні центри це підтверджують», — зауважив Симоненко в ефірі одного з кримських телеканалів.

Незважаючи на погоду, самопочуття, букву закону і глас розуму наступного вівторка до сесійної зали Верховної Ради знову прийдуть депутати п'ятого скликання. Не всі, звісно, а лише ті, хто «не помітив», що парламент розпущений, і прагне ще позасідати під керівництвом Олександра Мороза. Сам спікер наполягає на тому, що «обов'язок кожного депутата — прийти на сесію», яка, згідно з календарним планом роботи Верховної Ради, відкривається саме 4 вересня. Адже в Конституції, нагадав учора на прес-конференції Голова ВР, чітко записано, що чергова сесія парламенту повинна розпочинатися в перший вівторок вересня. Тому неважливо навіть, скільки парламентаріїв відірвуться від виборчої кампанії й зберуться «під куполом» на Грушевського, 5 — відкриття четвертої сесії Верховної Ради V скликання неминуче.

Ви знаєте, для чого в Україні проводяться дострокові вибори? Виявляється, «вся ця затія для того, щоб втягнути Україну в НАТО і розсварити нас із Росією. Треба вижити соціалістів з парламенту, щоб вони не впливали на «регіоналів», і ті проголосували за НАТО». Очі на цю непросту істину на суботньому з'їзді Соцпартії розкрив її лідер Олександр Мороз, натякнувши виборцям на те, що «мила Юлечка і Президент» зроблять із наших дітей «гарматне м'ясо», і звинувативши «українську владу» в тому, що вона виконує «волю закордонних кукловодів». На цих словах просто за спиною промовця завалилися державний та партійний прапори. «От бачите — хотіли поцілити у виступаючого, але промахнулися», — «пожартував» Мороз. А прапори довелося прибрати, бо стояти від такої наруги вони вже не хотіли.

Поки Конгрес українських націоналістів готовий швидше пожертвувати кількома примарними депутатськими місцями у Верховній Раді, ніж посприяти опонентам демократичних сил, «відщипнувши» трохи голосів у «Нашої України» й партнерів, Всеукраїнське об'єднання «Свобода» не вагається. Її лідер Олег Тягнибок чітко заявив: «свободні» праві йдуть на вибори, причому йдуть окремо від усіх. Більше того — «проти всіх».

Мабуть, кожному депутатові Верховної Ради п'ятого скликання, незалежно від політичного забарвлення і партійних інтересів, щонайменше у глибині душі дуже не хотілося йти на дострокові вибори. Адже це означає відмовитися від відпустки, мати зайвий клопіт, роботу, витрати, зрештою... Однак, незважаючи на це, більшість парламентаріїв, навіть тих, хто вважає розпуск ВР незаконним, досить швидко змирилася з неминучим. Найдовше впираються соціалісти. Бо їхнім лідером є Олександр Мороз — людина, яку, здається, пересмикує при самій думці про вимушене розставання з кріслом спікера. Звісно, Олександра Олександровича можна зрозуміти — заради цієї посади він був готовий на все, навіть на зруйнування так старанно виплекуваного іміджу «морального лідера нації». Проте не виключено, що причиною, з якої Мороз так чіпко тримається за спікерський мандат, є не лише завищені амбіції, а й банальний матеріальний інтерес.

Що його робити, коли нема роботи? Для Олександра Мороза це питання вирішене: треба ту роботу собі придумати. Поетично-політична душа спікера не витримала випробування очікуванням: проб'ється Соцпартія до парламенту на дострокових виборах чи ні. Щоб не ламати лікті на самоті, Голова Верховної Ради V скликання вирішив знову скликати «під купол» своїх «підданих». Згідно з розпорядженням Мороза, яке спікер підписав у п‘ятницю, сьогодні розпущений Президентом парламент має зібратися на позачергову сесію. Так нібито забажали 179 нардепів (для скликання позачергової сесії достатньо 150 підписів).

Тепер уже важко повірити в те, що ще якихось кілька років тому однією з найпотужніших, найвладніших і «найдемонічніших» партій в Україні була СДПУ(о). Хай не завдяки підтримці виборців, яких у есдеків (об'єднаних) ніколи не було надто багато, а завдяки адмінресурсу і великому капіталу, але про них чули всі. Не те, що тепер. Так, незважаючи на повне політичне банкрутство своєї партії, соціал-демократи(о) мають в уряді Януковича аж двох міністрів. Але при згадці про Нестора Шуфрича на думку спадають зовсім інші, не партійні асоціації, а про те, що в Кабміні працює ще й Михайло Папієв, узагалі мало хто знає. В усякому разі про «об'єднаний» есдеківський партквиток міністра соціальної політики та праці широкі маси й думати забули.

Відтепер у «Нашій Україні», навіть разом із «Народною самообороною» й «Українською правицею», їх буде тільки семеро. Семеро людей, які поведуть за собою всіх... журналістів. Бо тільки цій «чудовій сімці» дозволено без обмежень роздавати коментарі пресі, робити офіційні заяви на публіку і, зрештою, пояснювати виборцям позицію партії, чи то пак, блоку «НУНС» із того чи іншого питання. Голова секретаріату Президента і за сумісництвом керівник виборчого штабу «помаранчевих» Віктор Балога виконав дану нещодавно обіцянку і назвав імена «офіційних» спікерів блоку: Юрій Луценко, В'ячеслав Кириленко, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук, Юрій Павленко і Борис Тарасюк.

Відтепер кожному з учасників мегаблоку «Наша Україна - Народна самооборона» доведеться сім разів подумати перед тим, як щось сказати (принаймні поза межами власної кухні). Адже якщо слово, яке вилетить із вуст, ітиме врозріз із «лінією партії», тобто блоку, можна дуже швидко вилетіти за межі. Хай не блоку, а «своєї десятки» у виборчому списку, але для декого це ще гірше.

Кириленко з Луценком нагадали Костенку Мороза. Саме із вчинком головного соціаліста лідер Української народної партії і, відповідно, один із лідерів «Української правиці» порівняв підписання декларації, «скоєне» керівниками «Нашої України» та «Народної самооборони» минулого четверга.