Певно, сімферопольцю Валерію Под’ячому спало на думку будь–що реанімувати ідею–фікс, з якою у 1991—1994 роках уперто носились перший і останній президент Криму Мєшков та вся його безславна когорта. А може, це просто банальний привід заявити про себе в ЗМІ. Так чи інакше, а ще 4 листопада пан Под’ячий подав до Окружного адміністративного суду в Сімферополі уточнену позовну заяву з обґрунтуванням порушення відповідачами — місцевим парламентом і його спікером — Закону України «Про звернення громадян».

У прес–службі республіканської прокуратури і відділі зв’язків із громадськістю главку міліції Криму з цього приводу були небагатослівні: мовляв, факт затримання ще 28 жовтня 29–річного начальника райвідділу капітана міліції Олексія Буркуна дійсно мав місце. Але у чому конкретно провина офіцера і під яку статтю Кримінального кодексу вона підпадає тощо — ані пари з вуст. Узагалі уникали від спілкування зі ЗМІ у прес–службі місцевого Головного управління СБУ, оперативні служби якої разом із працівниками прокуратури й проводили затримання.

Якщо відпочивальників звідусіль улітку традиційно манить у Криму його курортне Південнобережжя, то археологів із ближнього і дальнього зарубіжжя передусім стародавня Керч. Там одержимий наукою чи романтикою великих відкриттів люд бронзовіє під сонцем винятково з лопатою в руках. Як завше, заради схованих у культурних шарах артефактів Боспорського царства. Цьогоріч, наприклад, розкопки древніх городищ і склепів проводили вітчизняні, російські і польські експедиції, раніше — німецькі й австрійські. Узагалі ж методично перелопачують керченську землю давно, мало не два останні століття. Особливо інтенсивно після того, як російському імператору Миколі І показали казкові скарби скіфського кургана Куль–Оба. Тогочасна Європа ще не мала й гадки про усипальницю фараона Тутанхамона, золото Шлімана (німецького археолога–аматора, що відкрив скарби легендарної Трої. — Авт.), тоді як золота колекція Петербурзького Ермітажу раз по раз поповнювалась сенсаційними знахідками з Керченського півострова.

Попри песимістичні прогнози екологів, котрі неодноразово запевняли, що минулорічна масштабна корабельна аварія в Керченській протоці й спричинені нею розливи нафтопродуктів негативно позначаться на рибних запасах, поки що спостерігається інша картина. Принаймні стосовно найбільш поширеного серед пересічних кримчан та й, певно, багатьох українців морського продукту — азовської хамси.

Людина, яка вивчає Крим з вікна автобуса, може зробити висновок: чим далі від столиці автономії й Південнобережжя, все більше ладу в землекористуванні. Корінний мешканець півострова помітить й обнадійливішу тенденцію — нові фруктові насадження з’являються там, де роками густо буяли лише бур’яни.

Традиційним «аутодафе» завершився у парку поблизу кінотеатру «Сімферополь» мітинг активістів і прибічників «Руской общіни Крима» (РОК) і партії «Рускій блок» під орудою членів президії місцевого парламенту Олега Родивілова, Анатолія Жиліна та інших завсідників подібних «заходів» із числа депутатів. Піддали ж вогню мітингувальники опудало із зображенням голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка. Ще їм вистачило бурхливої фантазії на те, щоб одягти на нього жовто–блакитне вбрання, а на шию повісити табличку «Чиновник–русофоб» і облити бензином. У такий нехитрий спосіб учасники «Руского маршу» висловили свій протест проти нещодавнього рішення Нацради про вилучення з переліку програмних продуктів усіх провайдерів кабельних російських телеканалів.

І хоча, як подейкують, ґрунтовне облаштування того вигідного шматка, де колись розміщувалась дослідна ділянка Національного інституту винограду і вина «Магарач», почалось давно, але тільки днями під «самобуд» підвели законну базу. Постановою Ради міністрів Криму ті 0,14 га передали народній артистці в оренду на 49 років — для індивідуального дачного будівництва. Прикметно, що в часі це якраз збіглося з 180–річним ювілеєм «Магарача». Спікер Анатолій Гриценко з цього приводу вручив його директору почесну грамоту президії ВР Криму. Либонь, як «утєшитєльний» приз.

У контракті, який нещодавно підписала республіканська асоціація фермерів і землевласників Криму з «МЕДА» — організацією економічного розвитку менонітів Канади, присутня лише бізнесова складова. (Меноніти — члени християн­ської релігійної секти, що виникла в 30–х роках XVI століття у Нідерландах як відгалуження секти анабаптистів. Меноніти проповідують покірливість, непротивлення злу, пацифізм. Назва секти пішла від імені засновника Менно Сімонса. — Авт.). Заможні адепти секти, котрі водночас у світському житті у себе на батьківщині серйозно займаються аграрною сферою, беруться безвідплатно профінансувати спорудження і оснащення у сільській глибинці півострова, а також Запорізької області, сучасних овочесховищ, придбання посадкового матеріалу тощо. Проект розрахований щонайменше на п’ять років, а його вартість становитиме десять мільйонів доларів США.

Чи це колективна думка всієї тутешньої фракції БЮТ, чи тільки окремого її члена Юрія Могаричова, з’ясувати не вдалося. На початку вчорашнього пленарного засідання Верховної Ради Криму Могаричов спробував загітувати колег включити в порядок денний проект звернення до Президента із закликом добровільно зректися влади. Мовляв, на тлі міжнародної фінансової кризи призначені ним дострокові вибори парламенту не сприятимуть стабільності в країні, до того ж їхні результати суттєво не позначаться на розстановці політичних сил у ВР.

Крим став останнім базовим регіоном, після рідного Донбасу, Луганська та Одеси, де проліг маршрут передвиборчого «фальш–старту» Віктора Януковича. Майже сорокахвилинний виступ перед «регіональним» активом зводився фактично до трипрограмних речей: нищівної критики нинішнього уряду («влада в Украні з 2005 року не здатна ефективно управляти країною»), солодкої «російськомовної» обіцянки і настанов щодо майбутньої передвиборчої пропаганди та агітації.