Навіщо мучитися, формуючи якісь широкі коаліції, якщо можна запросто ігнорувати результати виборів і створити звичну «триєдину» більшість у форматі Партія регіонів, комуністи і, замість СПУ, Блок Литвина. Так, голосів для створення такої коаліції у вищеназваних сил недостатньо, але хіба ми цього вже не проходили? Принаймні лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко жодних проблем у «добиранні» потрібної для більшості кількості депутатів не бачить. «Коаліція відбудеться в тому випадку, якщо деякі депутати від БЮТ і «Нашої України» (у зв’язку з тим, що закон про імперативний мандат не прийнятий) вирішать, що в тій коаліції вони не зможуть себе реалізувати», — сказав перший секретар КПУ вчора на прес–конференції.

Оптимістичні прогнози щодо швидкого оприлюднення офіційних результатів голосування не справдилися. На дострокових виборах–2007 знову не обійшлося без відчуття дежа вю: спершу дані про голосування почали надходити до Центральної виборчої комісії стрімкими темпами, згодом ці темпи вповільнилися, а після 90% підрахованих протоколів поповзли на жалюгідній равликовій швидкості. І це йдеться лише про дані електронного підрахунку. Тож нескладно було передбачити, що протоколи з «мокрими» печатками, які, власне, і вважаються єдиним джерелом для оприлюднення остаточних підсумків народного виявлення, рахувати будуть іще довше й проблемніше.

Центральна виборча комісія задовольнила соціалістів. Соратникам Мороза не сподобалося те, що у виборчому процесі бере участь Президент України. І ЦВК, розглянувши відповідну скаргу Соцпартії, у ніч із п’ятниці на суботу визнала незаконною участь Віктора Ющенка у передвиборчій агітації у формі публічних закликів голосувати за блок «Наша Україна — Народна самооборона». На думку центрвиборчкомівців, таким чином глава держави порушує закон, виборчі права громадян, права і законні інтереси суб’єктів виборчого процесу. З огляду на все це ЦВК зобов’язала Президента «утриматися від участі в передвиборчій агітації під час виборчого процесу».

Партія регіонів піде на вибори. Схоже, усі розмови про можливий вихід ПР із виборчої кампанії таки були нічим іншим як гучним піар–ходом і засобом мобілізації «синього» електорату. Учора на мітингу в Краснодоні Луганської області лідер «регіоналів» Віктор Янукович сказав, що ПР іде на вибори і переможе на них зі значним відривом. «І ми як переможці виборів формуватимемо уряд. Будь–яка політична дестабілізація після виборів буде на совісті наших опонентів», — наголосив Прем’єр у відпустці.

На виборах 30 вересня перемогу здобудуть демократичні сили — у цьому немає жодних сумнівів. Принаймні у Президента, який переконаний, що «демократія переможе, і на багато років наперед». «Ми будемо мати демократичний парламент і демократичний уряд, який захоче мати зміни в нашій економіці, нашому соціальному, гуманітарному житті. Але треба виконати одну умову — ми всі повинні бути єдині», — сказав Віктор Ющенко, виступаючи минулої суботи у Львові на народному вічі. Майдан Свободи, на якому відбувся цей захід, був заповнений ущерть.

«Не обіцяю, а гарантую Києву нову владу» — минулого тижня у столиці зарясніло бігбордами з таким написом. Юрій Луценко, чий портрет проникливо дивиться на киян із цих помаранчевих плакатів, розпочав свою виборчу кампанію. Не парламентську — мерську.

Із його смертю відходить ціла епоха. Він так і не дочекався від України, за незалежність і саме існування якої склали голови його побратими, щоб їхній подвиг був якщо не достойно вшанований, то бодай визнаний на офіційному рівні. Кук відійшов, не доживши чотирьох місяців до свого 95–річчя. Помер він у неділю. До останнього дня пан Василь зберігав гострий розум і добру пам’ять: охоче спілкувався із журналістами, користувався інтернетом, відповідаючи на запитання щодо історії ОУН–УПА, писав книги, був членом Головної булави Всеукраїнського братства ОУН–УПА, головою наукового відділу Братства ОУН–УПА.. Усі, хто з ним спілкувався, відзначали доброзичливість і привітність генерал–хоружого УПА, хоча багато з того, що міг би, він так і не розповів — не любив вдаватися в подробиці.
Кук був останнім із когорти тих легендарних постатей, чиї імена змушують частіше битися серце кожного справжнього патріота України: Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько. І хоч деякі запитання до «білих плям» в історії останнього головнокомандувача УПА так і залишилися без відповіді, сьогодні все це, мабуть, уже неважливо. Хай буде пухом йому рідна земля. Василя Кука ховатимуть сьогодні — як він і заповідав, на батьківщині, в селі Красне Буського району Львівської області.

Напередодні виборів соціологам довіряти складно. Газета «Сегодня» провела цікаве дослідження: від імені одного з кандидатів у депутати заплатила 4 тисячі доларів керівникові одного з численних «інститутів», який оприлюднює свої рейтинги, і той «намалював» абсолютно непрохідній партії великий відсоток. Однак залишаються в Україні й авторитетні соціологічні служби, які справді проводять дослідження громадської думки. Саме серед керівників таких центрів, які найбільше заслуговують на довіру, фонд «Демократичні ініціативи» протягом 28 серпня — 5 вересня провів експрес–опитування. Соціологам ставили три запитання: 1) якою, на їхню думку, буде явка на дострокових парламентських виборах, зокрема порівняно з виборами–2006; 2) останні дані щодо рейтингової позиції політичних сил, які з них перетинають або перебувають на межі виборчого бар’єру; 3) особливості громадської думки напередодні виборів.

Зібравшись позавчора в сесійній залі Верховної Ради, «коаліційні» депутати V скликання, виявляється, не лише зекономили на передвиборчій рекламі, попіарившись за бюджетні кошти, а й зробили «перший обов’язковий крок для того, щоб можна було змінити Конституцію». Принаймні в цьому переконаний міністр юстиції Олександр Лавринович. За словами керівника Мін’юсту, вівторкове рішення парламентаріїв про скасування недоторканності «зафіксувало волю більшої половини народних депутатів», а безпосередньо вносити зміни до Основного закону однаково доведеться вже після виборів. Дочекавшись, звісно, висновку Конституційного Суду, який за сприятливих обставин надійде вже через півтора–два місяці. При цьому міністр не виключає, що КС відхилить ухвалений позавчора закон із огляду на неповноважність парламенту у частині ухвалення законодавчих рішень.

На сьогоднішню сесію Верховної Ради (чи, як декому більше до вподоби це називати, — збори народних депутатів 5го скликання) запрошені і Президент, і Прем’єр­міністр разом із урядом, і... 450 депутатів. Про це на пресконференції повідомив журналістам спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз, зауваживши, що не уточнював, хто із запрошених прийде до сесійної зали, а хто — ні. Було б дивно, якби нардепів дійсно з’явилося 450. По­перше, їх, як уже писала «УМ», навіть за офіційною інформацією сайту Верховної Ради наразі у складі ВР залишається тільки 287. А подруге, якщо хтось іще може вибирати, прийти на відкриття четвертої сесії розпущеного парламенту чи ні — як БЮТівці й «нашоукраїнці», які написали відповідні заяви й позбавлені мандатів, — то, скажімо, покійний Віктор Прокопенко, на жаль, уже такого вибору не має...