Цей процес годилося б назвати процесом століття. Бо не лише Дніпропетровщина, а й уся Україна навряд чи щось подібне знала. Звісно, маніяками нас не здивуєш — лише Онопрієнко, Худолій чи Ткач, суд над яким теж нещодавно завершився в обласному центрі, чого варті. Проте у даному випадку ситуація все ж здається особливою. Насамперед з огляду на те, що в кримінальному праві важлива роль відводиться такому поняттю, як мотиви. І саме з мотивами у цій справі не надто клеїться. Один із них — пограбування — безперечно, є. Бо практично в кожному випадку юні нелюди у своїх жертв щось та забирали, хоча нерідко цією здобиччю був гребінець чи ще якась дрібниця. А одного разу, так би мовити, трофеєм стала одна гривня. І це не дивно — від рук бузувірів гинули й бродяги, з яких можна було взяти тільки те, що на них.

Готель «Україна», зведений ще до Жовтневої революції відомим українським меценатом Володимиром Хрінниковим, віднедавна є для Дніпропетровська візитною карткою. До того ж він єдиний на весь обласний центр має статус п’ятизіркового. Футбольні команди, що суперничали з місцевим «Дніпром» у матчах єврокубків, неодмінно зупинялися саме тут.

До лікарні Юра потрапив завдяки одній із мешканок Дніпродзержинська. Її син, який у квітні минулого року звільнився з місць позбавлення волі, став жити з 26–річною Світланою (так її назвемо). Те, що в кандидатки у невістки є дитина, жінка спершу навіть не знала. Коли ж навідалася до оселі, де мешкав син зі своєю пасією, вжахнулася, побачивши знесиленого і побитого хлопчика. Простягнула йому шматок м’яса, а той не може второпати, що це таке, і слова вимовляє з величезними труднощами.

Про цю скандальну історію, озвучену співробітниками Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області, «УМ» уже повідомляла. Тепер же з’ясувалися й подробиці з прізвищами головних фігурантів. Чи точніше — фігуранток. Бо серед поки що підозрюваних — лише жінки. Інформагенція «Дніпроград» із посиланням на слідче управління обласної міліції повідомляє, що найвідомішою серед підозрюваних є, безперечно, Ольга Катан — лідер громадської організації зі всеукраїнським статусом «Жінки ХХІ сторіччя» з січня 2007 року і радник міського голови Дніпропетровська. Як з’ясувалося, аналогічну назву мала й кредитна спілка, очолювана Тетяною Білик.

Інформація про побиття людей з’явилася в інтернеті з посиланням на Вінницьку правозахисну групу. Судячи з неї, їх упродовж декількох годин тримали в холодних автомобілях, а коли ті стали виявляти незадоволення, застосували спецзасоби. І хоч це, начебто, сталося ще 12 січня, ніяких офіційних спростувань чи підтверджень у засобах масової інформації не з’являлося. Тільки через десять днів пролити світло на дотепер утаємничувану інформацію спробували представники Громадської ради при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області Галина Кучеренко та Василь Сухов. І, за великим рахунком, поширену в інтернеті інформацію вони спростували, проте, вочевидь, і самі того не очікували, що водночас підтвердили, що диму без вогню все ж не буває.

У Дніпропетровську, в День Соборності, сталося гучне вбивство. О 21 годині 25 хвилин у гаражному кооперативі «Араратський» по вулиці Араратській знайдено труп заступника начальника Бабушкінського райвідділу внутрішніх справ, підполковника міліції Олега Мамая. На місці виявлено дві гільзи від помпової мисливської рушниці 12–го калібру. Як повідомив на спеціально скликаній стосовно цього прес–конференції заступник начальника Дніпропетровського обласного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області Володимир Седлецький, версії трагедії відпрацьовуються найрізноманітніші: і хуліганські розборки, і навмисне вбивство, і навіть убивство помилкове, коли нещасного просто з кимось переплутали. Проте порушено кримінальну справу за ознаками статті 115 КК України — «навмисне вбивство».

Новомосковськ, що розташований за якихось 40 кілометрів від обласного центру — Дніпропетровська, скандали хвилюють рідко. Тут зазвичай живуть тихим провінційним життям. Але останні події, без перебільшення, можуть сколихнути всю Україну. Ще б пак: місцева влада благословила руйнування будинку отця Кирила Тарловського, прозваного колись запорожцями «диким попом».

23 грудня 2008 року Дніпро­петровськ сколихнула звістка про пограбування відділення «Приватбанку» на Театральній площі у самісінькому центрі міста. Зловмисник, за попередньою інформацією, прихопив із собою 124 тисячі гривень, 19 тисяч доларів і 5 тисяч євро, завдавши тілесних ушкоджень касиру. А 12 січня вже 2009 року начальник Дніпропетровського міського управління Міністерства внутрішніх справ України Євген Сурєєв повідомив вельми пікантну деталь стосовно гучного пограбування. За його словами, злочин інсценувала... касир.

Дотепер тему небезпеки зберігання твердого ракетного палива у Павлограді зазвичай порушувала хіба що громадськість. Мовляв, у разі вибуху п’ять тисяч тонн твердого ракетного палива дістанеться навіть розташованому за 70 кілометрів Дніпропетровську. Керівництво ж державного підприємства «Науково–виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» не втомлювалося переконувати в протилежному: ситуація перебуває під контролем і особливо чогось боятися не варто.

Нагадаємо, на лаві підсудних опинилися голова правління ВАТ «Дніпрогаз» Ігор Іванков, його заступник Сергій Бачурін та головний інженер Максим Сорокін. Оскільки потерпілих унаслідок вибуху, що стався 13 жовтня 2008 року в будинку №127 по вулиці Мандриківській, нараховувалося близько 400, справу слухали в залі засідань Жовтневої районної ради Дніпропетровська.