Рівно рік тому закінчилася Помаранчева революція. Її вінцем став компроміс між «помаранчевим» та «біло-блакитним» таборами в парламенті. Саме 8 грудня депутати проголосували за «великий пакет» — зміни до Конституції вкупі з законом, який унеможливлював фальсифікації перед «третім туром» виборів. Одразу ж парламент змінив склад Центрвиборчкому, і вже новій ЦВК судилося назвати новим Президентом України Віктора Ющенка. Тоді політична реформа стала умовою виходу з політичної кризи. Але нині вона може породити ще одну кризу влади. І ще одне протистояння між ворогуючими таборами.
Ми стояли на Майдані не за реформу. У нас було дві мети: дати по руках знахабнілому режимові й привести до влади демократичного лідера. Але без внесення змін до Конституції, які «більшовики» плекали кілька років поспіль і збиралися захиститися ними від Ющенка, не вдалося б спокійно «розрулити» революційні події. Опозиція пішла на поступки. Бо хтозна, що тоді могло трапитися...
А може, нічого б і не сталося? Віктор Андрійович мав перемагати без компромісів і навіть без того закону, який унеможливлював фальсифікації у «третьому турі». Зрештою, не в цьому річ. Рік тому Верховна Рада, проголосувавши за проект-4180, завела ключ нового конституційного годинника. І в новорічну ніч — 1 січня 2006 року — той скаже своє перше «бам». Куранти пролунають дуже гучно, і багатьох вони заглушать. Та цього хронометра вже не зупинити.

З'їзд «регіоналів» обирав собі список. Перш ніж оглянути цей оригінальний перелік опозиціонерів, спрямуємо софіти на 95-й номер списку Партії регіонів. Знайомтеся — Святослав Михайлович Піскун. Так-так, той самий — екс-Генпрокурор, чи то пак, напів-Генпрокурор України. Це несподіванка не менша, ніж другий номер Ніни Карпачової. Ні, ми, звісно, пам'ятали слова Піскуна, який обіцяв іти в політику, бо йому, мовляв, набридло прокурорство. І навіть ворожили над його партійністю — піде він до БЮТ, чи, може, в списки Компартії. Але самовдоволене око Святослава Михайловича вибрало собі Партію регіонів. Ту саму, до якої входять і Колесников, і Кушнарьов, і Тихонов, зрештою, й сам Віктор Янукович — пани, яким цьогоріч доводилось упритул стикатися з роботою підвідомчого Піскуну відомства на Різницькій. А, приміром, Колесников свого часу кілька місяців мусив просидіти у слідчому ізоляторі.

Сказати чесно, Помаранчева революція мало уявляється без екранів телевізорів. Тих, які стояли на Майдані й транслювали новини для демонстрантів, тих, що встановили для правоохоронців біля Адміністрації Президента; її складно уявити без зворушливих роликів; без новин і трансляції засідань Верховного Суду. Нудна, здавалося б, річ — багатогодинний офіціоз, але трансляцію із зали ВСУ дивилися мільйони. Це й не дивно. Рішення Верховного Суду, який визнав результати другого туру президентських виборів такими, що не підлягають встановленню, скасував їх і призначив «третій тур» на 26 грудня, стало чи не найважливішою подією в Помаранчевій революції.

Партію регіонів поведе на вибори — а хтось сумнівався? — Віктор Янукович. Таке рішення президії політичної ради ПР, яке сьогодні обговорить політрада, а завтра має затвердити з'їзд, не є несподіваним. Але цікавинки починаються одразу за спиною Януковича. А за ним, другою у списочній колоні, стоїть... Ніна Карпачова, Уповноважений з прав людини Верховної Ради.

Хоча більшість партій іще остаточно не визначилися з тим, як їм іти на наступні парламентські вибори, вони все ж поволі починають думати над тим, як виглядатимуть їхні списки або принаймні перші п'ятірки. Скажімо, Блок Ющенка «Наша Україна», створений наприкінці минулого тижня, визначиться зі списком на міжпартійному з'їзді, який заплановано на другу половину грудня. Але вже вчора голова виконкому НСНУ Микола Катеринчук оприлюднив першу п'ятірку своєї партії, яку рейтинговим голосуванням визначили на своїх конференціях «нашоукраїнці».

Український парламент таки призначив дату проведення місцевих виборів. Відбудуться вони 26 березня 2006 року як вибори до Верховної Ради. Відтак із цією новиною вичерпалася ще одна інтрига майбутніх перегонів — пройдуть парламентські та місцеві вибори одночасно чи окремо? До їхнього часового розмежування, нагадаємо, закликало чимало «виборчих» інституцій, включно з Центральною виборчою комісією та Комітетом виборців України. При цьому посилалися на велику «сирість» закону про вибори до місцевих органів влади, яка згодом може поставити легітимність перегонів під великий знак питання.

Українська народна партія піде на парламентські вибори окремо від політичних «важковаговиків» — блоків Ющенка та Тимошенко, тому формує власну коаліцію. Її робоча назва — «Український народний блок», дехто при цьому ще додає «...Юрія Костенка». До складу цієї політичної сили, окрім УНП, увійдуть Партія вільних селян і підприємців на чолі з депутатом із фракції УНП Іваном Томичем та почесним головою Іваном Плющем, партія «Україна соборна» Тетяни Яхеєвої та Республіканська християнська партія Миколи Поровського. Таким є рішення з'їзду УНП, який відбувся минулої неділі.

Учора голова ради «Народного союзу «Наша Україна» Роман Безсмертний, лідер Народного руху Борис Тарасюк, керманич Партії промисловців і підприємців Анатолій Кінах, голова УРП «Собор» Анатолій Матвієнко, лідер Конгресу українських націоналістів Олексій Івченко та заступник голови Християнсько-демократичного союзу Володимир Марушенко у новому прес-центрі НСНУ на вулиці Спаській підписали договір про утворення блоку «Наша Україна». Офіційно він буде «іменним» і зватиметься «Політичний блок Ющенка «Наша Україна». Одразу після підписання вони сказали журналістам по кілька слів і гайнули до столиків із шампанським. Перекидаючись здебільшого малозмістовними фразами, поміж яких іноді виринало «За перемогу!», вони випили шампанське. До келихів було прив'язано помаранчеві стрічки.

Сьогодні в Україні офіційно починається виборчий процес. Триватиме він аж до травня, поки народним депутатам, обраним до парламенту V скликання, не видадуть мандатів. Уже із завтрашнього дня партії можуть подавати до Центрвиборчкому документи для реєстрації, зокрема списки кандидатів у нардепи. І щойно ЦВК зареєструє якусь політичну силу, та зможе починати агітацію. Хоча, чого гріха таїти, агітують у нас уже з літа.

Завтра в Україні офіційно починається виборчий процес. Але цей старт стосується тільки перегонів на тій доріжці, фінішем якої є Верховна Рада. А от із виборами до місцевих органів влади виникають нові проблеми. До недосконалості відповідного закону, яка стала приводом для численних заяв про потребу розведення у часі загальних та мiсцевих виборів, додалася ще й непунктуальність нашої Верховної Ради. Річ у тому, що, згідно з тим-таки «сирим» законом, саме парламент уповноважений оголосити про дату проведення місцевих виборів. І має зробити це за 120 днів до дня народного волевиявлення, тобто до 26 листопада. Відтак сьогоднішня п'ятниця — останній термін, коли парламентарії могли прийняти відповідну постанову. Але вони цю нагоду змарнували. Цього тижня депутати працюють в округах, і жодних позачергових сесій вони не призначали. Поїзд рушив, і місцеві вибори-2006 отримали перший дзвіночок нелегітимності.