Учора це стало темою обговорення виїзної колегії міноборони РФ на чолі з міністром Анатолієм Сердюковим. Вона пройшла за зачиненими дверима у штабі флоту в Севастополі. Можливо, якусь дозовану інформацію про підсумки колегії дасть лише прес–служба МО РФ. Раніше ж повідомлялось у ЗМІ, що російські військові планують передати українській стороні тутешній судноремонтний завод, флотський яхт–клуб, що розташований у Севастопольській бухті, і декілька недобудованих багатоповерхівок для родин моряків у «спальних» районах міста, земельних ділянок під ними і таке інше. За джерелами «УМ», командування українських ВМС на ту колегію не запрошували (воно в той день проводжало в останню путь свого колегу — колишнього начштабу ВМС Віктора Фоміна. — Авт.).

Власне кажучи, представницькій владі цього прибережного селища, донедавна прихованого від сторонніх очей і всіляких цивільних спокус статусом гарнізону «Саки–4» (хоча там і донині базується морська авіація українських Військово–морських сил і розташований єдиний в СНД унікальний палубний тренажер «Нитка». — Авт.) останнім часом доводиться справді непереливки. Судіть самі. Пізно ввечері 15 січня двоє невідомих у під’їзді будинку відправили у глибокий нокаут селищного голову Олега Колодяжного, поцупивши його портфель з важливими паперами.

У середовищі «регіоналів» — черговий скандал. Кримська організація ПР виключила зі своїх лав двох іменитих політиків — мера Сімферополя Геннадія Бабенка й голову Ради міністрів АРК Віктора Плакіду.

Як свідчать історичні джерела, Алустон (з грецької перекладається як протяг) звели за наказом візантійського імператора Юстиніана І у середині VІ століття. Далі цим опорним пунктом на південному березі Криму заправляли генуезці. Про давнє минуле Алустона, від якого, власне, й пішла назва сьогоднішньої Алушти, нагадує лише одна оборонна башта генуезького періоду та залишки мурів. Зусібіч руїни фортеці потроху обліплює приватний сектор міста, в деяких місцях навіть залізаючи нужниками і всілякими самовільними, як у нас нерідко водиться, добудовами на територію охоронної зони. Схоже, простолюду просто начхати на те, що ще майже півгектара її території до кінця не обстежено археологами, а отже, може становити історико–культурне надбання країни.

Висновки урядової комісії зі встановлення обставин руйнування 24 грудня 2008 року житлового будинку на євпаторійській вулиці Некрасова і загибелі людей загальновідомі. Підписаний усіма членами комісії на чолі з віце–прем’єром Олександром Турчиновим відповідний акт направлено до Генпрокуратури: у підвалі будинку в порушення геть усіх вимог зберігались балони з киснем та газовою сумішшю МАФ, стався витік газу, який зайнявся від електричної іскри (у підвалі працювали старенькі холодильники і телевізор. — Авт.), відтак спричинився ефект вибуху вакуумної бомби. Але не тільки на цій версії зосередились сьогодні слідчі, повідомили «УМ» у прес–службі Кримської прокуратури, слідчий відділ котрої порушив кримінальну справу відразу за двома статтями Кримінального кодексу України і навіть піддав запобіжному заходу (утримання під вартою) директора, керівника техдільниці та електрогазозварювальника комунального підприємтва «Житловик– 1».

Напередодні місцевий парламент на позачерговому, «бюджетному», засіданні ухвалив рішення про зниження ставки податку дорожнього збору в межах 20–80 відсотків від суми, що підлягає зарахуванню в республіканський бюджет.

Ця хитра «кухня», певно, вже особливо й не дивує пересічного українця, а тим паче його, такого собі «покірного» слугу в представницькій владі. В Автономії ж та її столиці, зокрема, сюди додається ще й специфічний інгредієнт — самозахоплення на етнічному ґрунті (кримськотатарському і так званому слов’янському. — Авт.), від яких комусь справді «війна», а комусь — «мати рідна». Причому «війна», якщо взяти до уваги, приміром, «довгограючий» земельний конфлікт у районі сімферопольської вулиці Балаклавської й надто його найгірші наслідки, — ледве не у прямому сенсі. «Власне, тому, — зізнався «УМ» відразу після прес–конференції співголова депутатської фракції «Блок за Януковича» тутешньої міськради Борис Фротман, — ми наполягаємо на прозорих схемах розподілу землі, щоб уникнути кровопролиття».

На обов’язковий облік поставили дичину геть усіх лісових, мисливських господарств і заповідників півострова: косуль, благородних оленів, диких кабанів, зайців, а також фазанів і навіть кегликів (різновид куріпок. — Авт.). Мета таксації, як пояснив «УМ» начальник одного з управлінь республіканського комітету Криму з охорони навколишнього природного середовища Юрій Єрмаков, — установлення подальших квот відстрілу дичини на наступний сезон полювання.

Імовірно, найближчими днями на вулицю Балаклавську в кримській столиці, де, починаючи з 2006 року, майже щорічно влаштовують «бої без правил» під супровід автоматних черг і рясний каменепад, знову спрямують «беркутівські» бронетранспортери. Нагадаємо, репатріанти з числа кримських татар самовільно облаштували тут, на вигоні у вісім гектарів, спочатку «галявину протесту», а потім так само на свій лад і селище компактного проживання «Янъы Къырым» (люди живуть у дев’яти будинках. — Авт.) і навіть звели капітальну мечеть. Хоча значно раніше цю земельну ділянку, отриману від Міністерства оборони, Сімферопольський міськвиконком віддав в оренду трьом комерційним структурам — «Олві–Криму», «Аміду» і «Криму» — для спорудження житлових багатоповерхівок і торговельного центру, як це, до слова, й передбачалось генпланом міста.

Найпрестижніший у колишньому СРСР дитячий заклад відпочинку, Міжнародний дитячий центр «Артек», залишився без фінансування. Керівництво «Артеку» побоюється, що через відсутність коштів цей рік може стати останнім для дитячого табору і майже півтори тисячі працівників залишаться без роботи. Аби добитися фінансової підтримки для свого табору, генеральний директор «Артеку» Борис Новожилов оголосив голодування, через що потрапив до реанімації.