Початку судових слухань в Артемівську передували дещо незвичні клопоти. Річ у тім, що у справі фігурують аж 19 членів організованого злочинного угруповання, які врешті потрапили на лаву підсудних. Їй-бо, знайти таке приміщення для суду, де можна було б розташувати велику компанію із дотриманням усіх вимог безпеки, виявилося непросто. Отоді й вирішили переобладнати під зал судових засідань клуб Артемівського СІЗО. А для підсудних в ексклюзивному порядку виготовили спеціальну клітку, в якій вони і всілися в два ряди.

П'ятеро працівників Донецького казенного заводу хімвиробів потерпіли внаслідок несподіваного займання пороху. Один із них відбувся досить легко і отримав опіки трьох відсотків тіла. Всім іншим пощастило менше, і вони госпіталізовані до опікового центру Інституту невідкладної та відновлювальної хірургії імені В. Гусака у стані середньої важкості.

Що там казати, нинішня виборча кампанія на Донбасі розпочалася із веселої прелюдії – тобто зі сміху, яким тут супроводжувалося знайомство зi списками кандидатів у народні депутати від політичних партій. Однак далі стало вже зовсім не до втіхи, бо наступні події таки засвідчили справжній початок виборів, зведення про які в області часто-густо майже нічим не відрізняються від кримінальної хроніки. Отже, у Слов'янську ввечері невідомі побили керівника виконкому міської організації партії «Народний cоюз «Наша Україна» Леоніда Ситенка.Двоє нападників, дочекавшись потерпілого у під'їзді будинку, збили його з ніг і продовжували лупцювати руками й ногами. При цьому розбили окуляри та вибили зуб. А потім вирвали з рук кейс і зникли з місця пригоди.

По той бік світу — у Китаї, де повнiстю згоріла чотириповерхова лікарня (кілька десятків загиблих пацієнтів), трагедія сталася через замикання електродроту. Так само через неполадки в електромережі ледве не трапилося лиха і в лікувальному закладі Донецька. Адже серед ночі до двох відділень обласного клінічного територіального медичного об'єднання подача струму несподівано взагалі припинилася.

Місцевий гумор таки теж має свої особливості й обов'язкову прив'язку до місцевості та реалій. Приміром, коли в центрі міста починають зводити черговий фешенебельний заклад, донеччани звично кивають у той бік: «Мабуть, ще одну бібліотеку відкриють...» І самі ж сміються, задоволені власною дотепністю.

У шахтарських містах нині нерідко можна побачити архітектурні «пам'ятки», що не поліпшують навколишніх краєвидів і не додають авторитету місцевим керівникам, — скульптури шахтарiв минулих років, але без рук чи навіть без голів... Тому в цьому випадку, схоже, ситуація майже за класиком: нове життя нових прагне й героїв. Підтвердженням цьому також є ініціатива щодо зведення у Слов'янську пам'ятника першому підприємцю. Тобто «човнику».

Чого гріха таїти, деякими представниками вітчизняних сантехніків запросто можна злякати не тільки Європу, а й весь білий світ. Однак серед лицарів розвідного ключа, густого, як вранішній туман, перегару та дев'ятиповерхової професійної лексики таки теж не перевелися справжні професіонали. Саме це і має довести соціалістичне змагання під гаслом «Збудуємо Європу в Україні!», що розпочалося у Кіровському та Петровському районах Донецька.

Переважна більшість мешканців Донбасу вже чітко визначилась зі своїм вибором, який вони висловлять під час березневого голосування. Зайвим доказом цього стало опитування, проведене Донецьким інформаційно-аналітичним центром: 73 відсотки респондентів засвідчили готовність взяти участь у виборах. Тільки 5 відсотків донеччан не мають наміру показувати носа на виборчих дільницях, а інші ще визначаються.

Який же міністр не любить промчатися вулицею «Мерседесом»! Схоже, саме так розмірковували господарі, зустрічаючи в аеропору Донецька міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка. Однак столичний гість навідріз відмовився від запропонованого шикарного авто і зробив свій вибір на користь скромнішої «Волги». Зате під час робочого візиту «молодіжний» міністр залюбки скористався нагодою покататися на каруселі та гойдалці під час відкриття дитячого майданчика у Ворошилівському районі міста.

Наступні чотири роки доцент кафедри фармакології Донецького національного медичного університету проведе у виправно-трудовій колонії. Подібне рішення Калінінський райсуд міста прийняв, розглянувши справу про отримання викладачем хабара від іноземного студента.