Як уже повідомляла «УМ», у Дніпропетровську зчинився неабиякий переполох з приводу несанкціонованого поховання донедавна невідомого собаки поруч із пам’ятником студентам, загиблим у роки війни. Ректор Дніпропетровського національного університету Микола Поляков звертається з цього приводу до всіх можливих інстанцій, але ні від кого нічого домогтися не може. Незважаючи на те, що собачу могилу поруч із пам’ятником загиблим студентам називає глумом над пам’яттю загиблих.

Місце поруч із Палацом студентів у парку імені Тараса Шевченка у Дніпропетровську здавна пов’язується з меморіальним комплексом та пам’ятником студентам, які загинули в часи Другої світової війни. Так було упродовж довгих років. Аж доки по сусідству з меморіальним комплексом не з’явився ще один пам’ятний знак — померлому... собаці. Спершу на його появу наче ніхто й не зреагував, а згодом зчинився неабиякий переполох. Чи не найбільшу активність став виявляти Дніпропетровський Національний університет імені Олеся Гончара, якому належить ця територія.

Вихованці дитячого будинку сімейного типу Олени Шагобели з села Маломихайлівка Покровського району не вперше пішли по гриби. І зібрали їх зовсім трохи. Проте після того, як дари лісу скуштували, всім стало зле. Дітей терміново доставили до районної лікарні, де насамперед їм промили шлунки. Наступного дня потерпілих, вік яких складає від 4 до 15 років, відправили до Дніпропетровська: двох до 2–ї міськлікарні, ще одинадцятьох — до обласної дитячої клінічної лікарні.

Наступного дня після вибуху газової труби, внаслідок якого загинув бізнесмен Брагінський, генеральний директор ВАТ «Дніпрогаз» Богдан Стегній дав прес–конференцію, де запевнив: до системи газопостачання втрутилися навмисне. За його словами, ніякого пошкодження в газовій системі не було, а загорання газу сталося внаслідок зовнішнього впливу, найімовірніше, вибуху. Це пов’язано з тим, що тріснула чавунна засувка.

Доки Павло Лазаренко відбуває термін покарання в американській... жіночій тюрмі (принаймні так стверджує сайт Федерального бюро тюрем США), його фінансова імперія наказала довго жити. Такий висновок роблять журналісти Вадим Климентьєв, Борис Брагінський, Юрій Райхель та історик Владислав Романов. Днями вони презентували в обласному центрі книжку під назвою «Феномен Лазаренка: злодій чи геній? Колективне журналістське розслідування». Розвідка за редакцією Климентьєва викликала в регіоні неабиякий інтерес. Адже найближче оточення екс–Прем’єр–міністра, колишнього магната Дніпропетровщини нині розбігається, немов щурі з корабля. І з людьми, і з капіталами Лазаренка кояться дивні речі...

В актовій залі Будинку спілок у Дніпропетровську днями вирували пристрасті, розбурхані звичайними дачниками. Тими самими, що зазвичай тихо–мирно господарюють на своїх ділянках і про якісь там акції протесту навіть гадки не мають. До того ж відсотків 70 серед представників цієї категорії населення, принаймні на Дніпропетровщині, — пенсіонери. І коли вже зірвалися зі своїх насиджених місць, значить, допекло. Адже дачники постали перед реальною загрозою втратити свої наділи, які почали отримувати ще в 70–х роках минулого століття, коли кожен бажаючий міг отримати законні шість соток.

Батьки засуджених до довічного ув’язнення Віктора Саєнка та Ігора Супрунюка, яким, нагадаємо, інкримінується понад 20 жорстоких убивств ні в чому не винних людей, провели вчора у Дніпропетровську прес–конференцію. Насамперед вони повідомили, що Верховний Суд України повернув кримінальну справу їхніх синів, а також Олександра Ганжі, якого засуджено до дев’яти років позбавлення волі, до Апеляційного суду Дніпропетровської області з зауваженнями щодо протоколу судового засідання. Як зазначив Ігор Саєнко, «судового процесу по суті не було», а в справі не було ніяких доказів причетності його сина до вбивств, отож зачитали тільки свідчення затриманих, які «вибивали» протягом 21 дня.

«На гарячому» спіймали ректора одного з університетів Кривого Рогу. Впливовий чоловік попався, взявши хабар за «нестворення необґрунтованих перешкод при прийнятті виконаних однією з будівельних організацій ремонтних робіт у приміщеннях ВНЗ», — повідомили «УМ» у Центрі громадських зв’язків Управління МВС України у Дніпропетровській області.

Осіннього вечора 2 жовтня 1999 року Україну сколихнуло повідомлення: під час зустрічі з виборцями в Кривому Розі на кандидатку в президенти України Наталю Вітренко було вчинено замах. Невідомі кинули гранати у натовп, внаслідок чого медична допомога знадобилася майже півсотні людей. Найбільше постраждала Алла Кушнікова з міста Марганець. Одна з тих гранат РГД–5 покотилася просто під неї, і жінка наступила на небезпечний предмет...

Район залізничного та автобусного вокзалів у Дніпропетровську, де колись стояв ринок «Слов’янський», навіює щонайменше спогад про війну. Згорілий дотла центральний речовий ринок, де під час пожежі навіть металеві опорні труби позгиналися, справляє гнітюче враження. Навіть не віриться, що таке могло статися у найгамірнішій точці міста. Дотепер тут юрмляться приватні підприємці й продавці, немов шукають хоч якусь надію...