Колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Грузії Степан Волковецький — про Едуарда Шеварднадзе, опозицію, сепаратистські чвари, чудове грузинське вино та про інші незабутні враження від п'ятирічного перебування у цій кавказькій державі

Чи тільки в особу високопоставленого представника управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗу) перевтілювався 46-річний мешканець села Підгір'я Богородчанського району, тепер з'ясовують стовідсотково справжні прикарпатські убозівці й просять відгукнутися тих, кого встиг «кинути» їхній псевдоколега. Принаймні на території Тлумацького та Тисменицького районів Івано-Франківщини вже зголосилися перші жертви — власники кількох кафе, яких по-геніальному просто і невимушено пройдисвіт пошив у дурні.

Що шукав біля Прута, на околиці села Саджавка Надвірнянського району, 50-річний безробітний, тепер уже не дізнається ніхто, бо знайшов на березі річки несподівану смерть. Напевне, потерпілий вистежував дичину, адже тримав напоготові за халявою чобота саморобний обріз мисливської рушниці. Якимось чином стався мимовільний постріл у ногу, і від серйозного вогнепального поранення власник обріза, стікши кров'ю, помер на місці пригоди.

Виявляється, виростити квіти для продажу ще складніше, ніж вигодувати кабанчика, але задоволення — естетичне та фінансове — незрівнянно більше. Секретами професійного квітникарства ділилися учасники міжнародної конференції «Квіти—2003», що відбулася наприкінці минулого тижня в курортному місті Яремча. У незвичайному зібранні взяли участь представники усіх регіонів нашої держави, а міжнародності їй додали гості з Польщі та Росії.

Учасники конференції з допомогою польських фахівців, котрі у квітникарстві на кілька кроків випереджають своїх українських колег, проштудіювали увесь технологічний ланцюг вирощування квітів, зокрема гербер, від дозування мікроелементів до боротьби зі шкідниками. На виставленій у фойє санаторію «Яремча» експозиції були представлені кращі зразки посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин.
Про стан справ у одній з «найкрасивіших» галузей вітчизняної економіки та її перспективи — в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» керівника Асоціації квітникарів України Ірини СЛОБОДЯН.

Упродовж останнього тижня на Прикарпатті зафіксовано два невідкупні материнські гріхи: породілi залишили напризволяще немовлят. У першому випадку, що стався в обласному центрі, відречення призвело до загибелі новонародженої дівчинки — біологічна мати викинула її в підвал гуртожитку.

Семеро безправних наймитів, ніким і нічим не захищених, змушені були жити в умовах, гірших, ніж худоба у хліві безпутного господаря: убогі заробітки, голодні обіди, поліетиленова халабуда і примітивна газова плитка. Так, власне, живе більшість нелегальних провінційних заробітчан на «жирних» новобудовах столиці. Семеро молодих чоловіків із Кривця потруїлися газом. Хто наступний?

Гірське село Гута завдяки президентській резиденції починає перетягувати представницьку ковдру з давно відомої Яремчi на себе. Якщо раніше поважні семінари і наради зазвичай відбувалися у конференц-залі яремчанських «Карпат», то тепер погляди організаторів таких заходів все частіше зупиняються на «Синьогорі». Це не назва урядової резиденції, а її тезки — відпочинкового комплексу, розташованого неподалік президентського «ранчо» і доступного для всіх бажаючих, хто має гроші.

Вочевидь, 14-річну дев'ятикласницю однієї зі шкіл Городенківського району тепер ще довго кидатиме то в жар, то в холод не тільки від етикетки «Вермуту полуничного», а й від дотику до будь-якої пляшки. Такий високий рівень алкофобії має вмотивоване пояснення — дівчина побувала в реанімаційному відділенні районної лікарні з травмою голови та алкогольним отруєнням. У шпиталь її доправили не з-під тину чи клубних задвірків, а прямісінько зі шкільної дискотеки. Там потерпіла і втрапила в халепу. Для розігріву перед танцями вона з ровесниками спорожнила пляшку «Вермуту полуничного». Однак «дамський» напій «не взяв» дев'ятикласників, і двоє хлопців подалися за міцнішою випивкою аж у сусіднє село. Коли близько дев'ятої вечора спорожнили принесену гінцями пляшку горілки, дівчина й відчула запаморочення. Ще гірше стало на свіжому повітрі і, непритомніючи, вона вдарилася головою об бетонний настил.

У зовсім незвичній ролі довелося спробувати себе диспетчерові Центрального пункту пожежного зв'язку Івано-Франківська сержантові Оксані Тимків та радіотелефоністці молодшому сержантові Світлані Бойко. Їм у диспетчерську зателефонував чотирирічний Андрійко і, схлипуючи, розповів, що батьки пішли на роботу, а йому самому лячно в квартирі. Дівчата, як могли, підбадьорювали малюка, мовляв, усе буде гаразд — скоро повернуться тато з мамою. Однак минав час, а хлопчик і далі залишався на самоті. З настанням вечірніх сутінків Андрійка огорнув ще більший страх, бо він не міг увімкнути у квартирі світло, тому слізно просив своїх невидимих співрозмовниць приїхати до нього додому.

Перша спроба «замінувати» рідну Івано-Франківську школу-ліцей №23 для шестикласника Сашка виявилася вдалою. Після його анонімного дзвінка в міліцію все пішло як по маслу: на подвір'я школи наїхало машин з мигалками, заняття відмінили, учнів і вчителів евакуювали. Правоохоронці та працівники служби порятунку у приміщенні ліцею нічого підозрілого не знайшли — ні вибухівки, ні автора «терористичного» повідомлення.