Звістка про те, що Євросоюз чи якась інша європейська інституція виділяє Україні на боротьбу проти корупції кілька десятків валютних мільйонів, не обминула і Запоріжжя. Місцевим дотепникам кортить дізнатися, скільки ж тих євро перепаде особисто міському голові пану Карташову? Бо ж усі можновладці уточнюють, що валюту використають борці з корупцією (хто в тандемі з корупцією і проти кого попре — не зізнаються!). У запорізькому ж регіоні, як ти не крути, найтитулованіший нині корупціонер — Євген Григорович. Кермував у державі пан Кучма — постать пана Карташова була безневинно непомітною (навіть у часи, коли він безпроблемно обіймав дві посади — мера і голови облдержадміністрації); прийшла нова влада на столичний олімп — і громада побачила своїх «героїв» у повній красі, мерська корупція заграла всіма барвами фантазії «батьків міста».

У Запоріжжі упродовж кількох місяців мала місце нештатна ситуація: шукали двох ректорів одного і того ж університету (ЗНУ). Нового ректора нарешті обрали, а ось колишнього і досі розшукують. Не тільки колеги по роботі, а й слідчі органи.

У листопаді минулого року наша газета вже розповідала про унікальну операцію: підняття з річища старого Дніпра судна часів російсько-турецької війни ХVIII сторіччя. Унікальна знахідка потрапила на очі гідроархеологів після небувалої повені 1999 року: стихія тоді підмила береги острова Хортиця, змінила «поведінку» підводних течій — і з-під мулу вивільнився остов дерев'яного корабля. Піднімали раритет за участі і фінансового сприяння лідера «Машини часу» Андрія Макаревича.

Перспектива зустріти власне 50-річчя за гратами з'явилася у колишнього начальника управління ДАІ у Запорізькій області Івана Безрука. Полковнику міліції інкримінують шахрайство і зловживання службовим становищем.

Колектив Запорізької обласної дитячої лікарні вже й з ліку збився, скільки разів їхню установу тішив обіцянками Євген Карташов. У статусі як міського голови, так і «губернатора» чиновник щоразу обіцяв «посприяти», «вирішити» й «уможливити». Проте розпочата ще у серпні 2003 року реконструкція лікувального закладу «завмерла».

Відучора міськими маршрутами почали бігати так звані «соціальні автобуси». У такий спосіб міська влада намагається мінімізувати проблему автоперевезень, «батьками» якої є надто щедра Верховна Рада і ситуативно скупий Кабмін: правом безоплатного проїзду законодавці наділили аж 228,7 тисячі мешканців Запоріжжя, на що уряд виділив «аж» 13 мільйонів гривень (за планової субвенції у щонайменше 50 мільйонів).

Мешканка селища Пришиб Михайлівського району стала першою на Запоріжжі жертвою «народної економії» у побутовому електроспоживанні. Упродовж останніх двох років контролери Михайлівського РЕС неодноразово ловили спритницю на крадіжках кіловатiв, повідомила прес-служба ВАТ «Запоріжжяобленерго».

За кілька днів до анонсованого місцевими ЗМІ приїзду обласного прокурора в усіх мікрорайонах з'явилися агітки. Від імені громади Бердянська хтось закликав помітингувати біля міської прокуратури. Аби якомога гучніше інформувати пана Шацького про «беззаконня, яке коїть у місті клан братів Македонських (один із них є заступником мера. — Авт.), бізнесмен Антідзе, директор Центрального ринку Гречко і міський голова Баранов...». Упорядники агітки звинувачували місцевих князьків у низці гріхів; аналогічні звинувачення можна було прочитати на плакатах, з якими мітингувальники взяли в облогу будинок iз двома, на той момент, прокурорами: «Баранов, поверни дітям гроші, вкрадені зі спорткомплексу!», «Баранов, зупинися! У нас найвищі в Європі тарифи за комунальні послуги!», «Баранов, віддайте місту універмаг!», «Свободу пресі! Ми хочемо дивитися київський «5-й канал»!». Олена Нікітенко, один з організаторів пікету, сказала «Україні молодій», що впродовж семи років люди терпіли знущання над законами, над своїми правами — і терпець нарешті увірвався.

За останні чотири роки це в Енергодарі, що в Запорізькій області, вже треті «мерські» вибори (останнього голову міста-супутника Запорізької АЕС депутати міськради відставили 9 лютого). Попри «укорочений» термін перебування на посаді — до березневих виборів 2006 року, на портфель мера претендувало аж десятеро осіб. Вважалося, що «каліфом на годину» можуть стати передусім протеже дирекції ЗАЕС, керівник будорганізації Володимир Сірко, директор Енергодарської школи боксерів, екс-тренер відомих у боксі братів Сидоренків Володимир Манзуля, секретар міської ради Тетяна Плахотна чи перший заступник мера Владислав Дяченко. «Бунтівного» Івана Морщавку, 59-річного директора «Спеценергоремонту», міськвиборчком спершу навіть не реєстрував.

Минулої суботи національні гандбольні збірні України переможно завершили ігри у рамках відбіркових турнірів: жіноча команда поїде у Санкт-Петербург на фінал чемпіонату світу-2005, а чоловіча — до Швейцарії, де в січні наступного року збереться 16 найсильніших команд Європи.