Вівторкове голосування Верховної Ради за резонансні закони по Донбасу викликало надзвичайно бурхливу реакцію в соціумі. Надто бурхливу, як для країни, котра лише півроку тому поклала на вівтар зміни влади понад сотню людських життів. Обговорення події відбувається загалом у трьох площинах.

Парламентське 16 вересня з повним правом може вважатися такою ж переломною датою в історії України, як і 16 січня. І не факт, що на противагу 16 січня вчорашній день слід сприймати винятково зі знаком «плюс». Беззаперечний позитив засідання ВР — у ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС.

Головна інтрига цьогорічної кампанії — як і з ким підуть на вибори Прем’єр Яценюк та спікер Турчинов (вони ж — «уламки» тимошенківської «Батьківщини») — отримала вчора розв’язку. Арсеній Петрович та Олександр Валентинович iтимуть самостійно, в авангарді створеної ними партії «Народний фронт». Принаймнi таке рішення нібито прийнято станом на 11 вересня, але протягом найближчих кількох днів воно може бути ще й відкориговане.

На жаль, не все в житті справедливо. Південно-східний регіон, що проводив «референдуми» і створював так звані «народні республіки», долучившись тим самим до кровопролиття, якого Україна не знала за всі роки свого існування, отримає свій «особливий режим». Донбас, вважаймо, почуто. Якщо тільки сам Донбас (в особі гіркіних, стрєлкових, бородаїв тощо) задовольниться месиджем iз Києва. Точніше, якщо цим самим месиджем вдовольниться Москва.

Лише третина території Донбасу отримає особливий статус, причому отримає в складі цілісної України, згідно з мінським протоколом. Про це заявив голова «Блоку Петра Порошенка» і радник Президента Юрій Луценко в ефірі «Свободи слова».

Часу для того, аби всім бажаючим зареєструватися кандидатом в народні депутати, лишається небагато. Останній термін подачі документів — 15 вересня. Однак дехто з топових політиків i досі не може визначитися із тим «плавзасобом», яким найкраще скористатися, аби прибитися до парламентського берега.

Хоча дострокові парламентські вибори вже проголошені, їхнє проведення все ще залишається під питанням. Зокрема, якщо Верховна Рада таки ухвалить рішення про запровадження воєнного стану, «перезавантаження» парламенту може бути відкладено на невизначений термін. Але кандидатів у нардепи це, вочевидь, мало хвилює. Дехто, не чекаючи подальшого розвитку подій, уже встиг подати документи до ЦВК. Таких наразі небагато — трохи більше двох десятків. У переліку пошукачів мандата — імена здебільшого незнайомі, але є й топова п’ятірка аж надто добре відомих прізвищ.

До боїв у сесійній залі меру Києва Віталію Кличку не звикати. Все-таки досвід депутата Верховної Ради у чемпіона світу є. Щоправда, досі ще ніхто не звертав агресію проти самого Кличка. Але все коли-небудь стається вперше: вчора Кличка мало не побили просто під час засідання Київради. Голова КР дозволив собі зауваження, яке не припало до смаку одному з присутніх депутатів.

Соцмережі жартують: Путіну час наймати нейролінгвіста разом iз нейропсихологом і починати системне лікування афазії, адже у президента РФ наявний розлад мовлення — все, що він каже, не відповідає його думкам і потребує додаткового тлумачення.

Учора Верховна Рада засідала у закритому режимі для того, щоб без перешкод подискутувати про ситуацію на сході та можливість введення воєнного стану. Схід депутати обговорили, а от iз воєнним станом не посунулися ні на йоту. «Про введення воєнного стану не йдеться, немає такого рішення Президента.