Справжнє прізвище тепер уже покійного 46–річного депутата Залізничної районної ради Сімферополя від вітренківського виборчого блоку «Народна опозиція» — Олексій Ісаєв.

На вчорашній прес–конференції головний державний санітарний лікар Криму Марія Кров’якова прозвітувала, що санітарно–епідеміологічна служба Криму паспортизувала більшість санаторно–курортних закладів і в комплексі з ними пляжів. Себто потенційні відпочивальники можуть не хвилюватись, бо прибережна територія від Керчі до Алупки вже готова до пляжного сезону.

Йдеться про справи з грифом «таємно» ОГПУ 1928 року на 63 активістів «Міллі Фірка» («Національної партії»), які становили тодішню еліту кримськотатарського народу. Людей звинуватили у так званому «буржуазному націоналізмі», а з часом стратили.

Узагалі–то акція водіїв «рогатих» держпідприємства «Крим­тролейбус» почалась ще позавчора. Зупинивши роботу на чотири години, вони вимагали погасити борги з зарплати і «котили бочку» на нового гендиректора Геннадія Смірнова (той на посаді трохи більше місяця. — Авт.). Але Смірнову начебто вдалось задовольнити більшість вимог страйкарів. Тож учора зранку весь електротранспорт мав вийти на всі міські та міжміські лінії.

А починалося все так романтично: минулими вихідними, про що тільки позавчора повідомив відділ зв’язків із громадськістю севастопольської міліції, в їдальні місцевого тролейбусного депо №1 гуляли весілля. Гості, а їх було близько двохсот, щиро вітали щасливих молодят і замовляли у веселого діджея для них душевну музику. Оскільки охочих виконати цю усталену процедуру було чимало, то мимохіть виникла жива черга. У ній, як це водиться, з’явилися і якісь непорозуміння, що на благодатному хмільному «ґрунті» умить переросли у вербальну перепалку, а потім увінчались банальною бійкою. Більш адекватним гостям усе ж вдалось розвести «кулачників» на «висхідні позиції», однак пристрасті все ж продовжували бродити, як молоде вино.

Учора в центрі кримської столиці спеціально звезений із регіонів півострова народ під проводом «Російської общини Криму», а також «регіоналів» , партії «Руський блок» і близьких їм по духу козаків святкували 280–річчя з дня народження «вєлікой» і 226–річчя підписання маніфесту про приєднання півострова і Тамані до Росії. І хоча ці дати дещо різняться в часі — на тиждень — тутешні «москвофіли» віднині хочуть зробити «накладку» тра­дицією і навіть офіційним святом. Принаймні до цього закликав на мітингу лідер партії «Російський блок» Олександр Свис­тунов та інші до болю знайомі на подібних заходах оратори. Від них дісталось «прохвостам хрущовим», «бандерам», «мазепам».

Позавчора війна знову нагадала про себе. Пізно ввечері у старому бомбосховищі в районі історичного комплекску «Малахов курган» (тут проходила лінія оборони Севастополя під час Кримської війни 1854—1855 років. — Авт.), що в Нахімовському районі Севастополя, виявили мертвими двох підлітків 13 і 14 років, а також 34–річного міліціонера патрульно–постової служби. Усі вони отруїлись продуктами горіння досі не встановленої речовини.

На Південнобережжі сьогодні, певно, важко знайти більш–менш затишне місце на лоні незайманої природи, куди б іще не дісталась загребуща десниця якого–небудь спритника. До минулого року трималась мальовнича бухта Ласпі, що дугою вигинається між найпівденнішими мисами півострова — Айя і Сарич. Від північних вітрів її надійно захищають порослі реліктовим лісом гірський хребет Каланих–Кая, вершини Куш–Кая та Атанас. До курортної Ялти звідси сорок кіломерів, а до міста моряків Севастополя — на десять ближче. Словом, справжнісінький рай для відпочивальника–туриста.

Учора Апеляційний суд Києва дав чи подарував Воло­димиру Щербині ще один привід, висловлюючись фігурально, «змити» з себе геть усі земні гріхи, позаяк залишив чинним попереднє рішення Печерського райсуду столиці про скасування кримінальної справи про зловживання службовим становищем. Тепер Щербина претендує повернутися в мерське крісло.

Утім до прохідного списку потрапили далеко не всі охочі. Риску упродовж якоїсь години підвели під порядковим номером 90 — саме стільки дітей (при нормі 56) зарахували ще у першу суботу березня до трьох перших класів навчально–виховного комплексу «Українська школа–гімназія». Зарахування відбувалось «по–дорослому, а контролювати процес прийому дітей на навчання приїхали навіть із постійного Представництва Президента України в Криму. «Однак і досі потік батьків і телефонні дзвінки не припиняються, — зізналась «УМ» директор навчального закладу Наталя Руденко. — Раніше через співбесіду, тестування ми мали можливість добирати здібних, обдарованих дітей. Нині ж хто з батьків не полінувався зранечку встати, дві доби вистояти, тих і дитина зарахована. А що вдієш, коли школа така бажана». Між іншим найбільш організованими цього разу виявилися кримськотатарські родини — їхніх дітей близько третини, хоча торік було всього десять відсотків.