Учені Івано-Франківської державної медичної академії, передусім добре знаний у фітотерапевтичному світі, нині покійний професор Федір Мамчур, доклали чимало зусиль для вивчення лікувальних властивостей карпатської флори — від всюдисущого полину до винятково цілющих джинджури (тирличу жовтого) та золотого кореня (родіоли рожевої). Однак на цiй дикорослій ниві ще залишилося місце для молодих дослідників.

Так звана польська обсерваторія на Попі Івані, яка великими зусиллями будувалася протягом 1937—38 років і проіснувала за призначенням лише рік, добре відома в середовищі учених, архітекторів і любителів гірських мандрівок. Декому з них вона врятувала життя. Десятиліття тому за могутніми обсерваторними стінами упродовж трьох діб ховалися від несподіваної — початок же вересня! — заметілі й крижаного вітру троє моїх коломийських знайомих, котрі в пошуках чорниці прочісували Чорногірський хребет. Згодом заручники стихії самі стверджували, що якби не натрапили на кам'яні руїни, живими їх уже ніхто б не побачив. Вони тоді не знали, що гуцули небезпідставно вважають місцевість довкола піпіванівської вершини «зоною» злих духів, де не можна й подумки згадувати про атмосферні опади і смерть, бо відразу накличеш на себе біду.

Пригоди 28-річного мешканця Косова та його на десять років молодшого колеги з розряду «навмисно не придумаєш». Уночі ласі до чужого добра хлопи залізли в оселю 84-річного мешканця гірського села Соколівка і витягли звідти не-багато-не мало 70 пляшок горілки, шоколад та інші солодощі. Запакувавши вкрадене добро в сумки, злодії пішки подалися в сусідній райцентр Верховину (понад 20 кілометрів важкими гірськими дорогами), аби там сплавити алкоголь власникам якоїсь «точки розливу».

Людство за всю свою історію не придумало нічого ліпшого у системі стимулювання, ніж союз батога і пряника з різними варіаціями. На це, вочевидь, звернуло увагу і керівництво обласного центру Прикарпаття після майже півторадесятилітньої «демократизації» міського житлово-комунального господарства. Хоча Івано-Франківськ порівняно з багатьма іншими містами України не потонув у проблемах водо- та теплопостачання, однак комунальні борги населення, як гирі на ногах, також можуть потягнути на дно. Аби цього не сталося, у міськвиконкомі взялися за пошук радикальних запобіжних заходів. Першими «під роздачу» потрапили начальники ЖЕО. Роль пряника для них відтепер виконуватиме зарплатня у розмірі 1170 гривень (раніше їхній щомісячний оклад не дотягував і до 500 гривень). Однак нинішня кругленька сума поки що більше схожа на журавля в небі: за умовами нового контракту, керівники житлово-експлуатаційних організацій повинні виконати два десятки жорстких умов, серед яких — регулярне вивезення сміття з території ЖЕО, вчасна оплата праці підлеглих працівників, стовідсотковий збір квартплати за поточний місяць тощо. Впорався з виконанням обов'язків — отримуй свою тисячу «з гаком», не впорався — заяву не стіл.

У прикарпатському місті Долина правоохоронці пов'язали групу львів'ян, котрі в досить оригінальний шахрайський спосіб полегшували гаманці тамтешніх жителів. Зрозуміло, що перед виходом на люди львівська кримінальна трійця (двоє затриманих — із тюремним стажем) тривалий час присвятила репетиціям, аби розігрувати дійство так, що збоку було «любо-дорого» подивитися.

Одна з найгарячіших політичних тем, які нині в Галичині передаються з вуст в уста, — несподіваний для багатьох крок Тараса Чорновола вбік від «Нашої України». Член партії «Реформи і порядок» у п'ятничній програмі «Темник» каналу «Ера» висловив незгоду з діями «нашоукраїнців» у парламенті, які штовхають Віктора Ющенка до поразки на виборах, і висловив твердий намір вийти зі складу фракції, хоча й запевнив, що в жодному випадку не перейде до «більшості», хіба що до БЮТі. А під парламентські вибори-2006 Тарас не проти створити власну політичну силу.

Приємна посеред одноманітних сільських зимових буднів подія — трапеза зі свіжиною — в одному з населених пунктів Тлумацького району несподівано завершилася сумним фіналом. Загартована і навдивовижу сильна 26-річна молодиця вдома без чоловічої допомоги заколола й розробила «годованця».

42-річній мешканці Івано-Франківська, котра набила руку на виготовленні та збуті наркотиків, виявилося тісно в обласному центрі Прикарпаття, і вона кинула оком на Калуш — друге за кількістю населення місто краю. На новому місці швидко знюхалася з молодшим майже на десять років калушанином. Першим серйозним завданням новачка став пошук помешкання, де можна було б безпечно варити і фасувати «ширку». І партнер по наркобізнесу не підвів. Він домовився з одиноким господарем квартири, який полюбляв випити, про те, що приходитиме вдень в його оселю зі знайомою панею для інтимних зустрічей. За надання ліжко-міcця господарю обіцяли щоразу сплачувати гонорар по 5 гривень.

Уже призабулися часи, коли український споживчий ринок вгинався від так званих імпортних м'ясних консервів у жерстяних банках з яскравими глянцевими етикетками. Тоді під виглядом першокласної тушкованої свинини, яловичини та індичатини покупцям підсовували якусь суміш зі шкіри, хрящів та інших важких для перетравлення відходів. Та приклад безсовісних закордонних м'ясоділків виявився заразливим.

Солодкі корені та молоко — найбільш ходовий товар, на якому бізнесмени-шулери традиційно «кидають» довірливих українських селян. Щоправда, останнім часом злодійкуватих заготівельників молока потіснили порядні конкуренти, та й можливості продати цю продукцію значно ширші, ніж прилаштувати буряки. На Івано-Франківщині їх вирощують у багатьох індивідуальних господарствах на площах від кількох соток до кількох гектарів, але ринки збуту буряків в області обмежені двома переробними підприємствами — в Городенківському та Галицькому районах. Отже, або вези сировину туди, або переробляй удома на самогон.