У Дніпропетровську вперше пікетували облдержадміністрацію відтоді, як тут з’явилося нове, «регіональне», керівництво. Акцію протесту приурочили до Дня землі. Організатором заходу стала екологічна організація «Голос природи». Як пояснив її виконавчий директор Євген Колішевський, головна мета акції — ініціювання робочої наради для обговорення і вироблення плану дій, спрямованих на поліпшення екологічного стану Єлизаветського озера, більш відомого для місцевих мешканців як Голубе. Ця штучна водойма з’явилася у 70–х роках минулого століття на місці піщаного кар’єру і має площу водного дзеркала 240 гектарів. Відтоді тут сформувалася власна флора і фауна.

Ці збірники мають назву «Писемне слово на вулицях Дніпропетровська». Попри тематичну схожість, кожен із них усе ж вирізняється своїми особливостями: у першому, окрім численних ілюстрацій мовних ляпів, є ще й вельми корисні розділи «Правопис слів іншомовного походження», «Вживання великої літери», «Правопис складних слів» тощо, а в третьому, що складається відразу зі 120 сторінок, аналізуються незугарності не лише україномовні, а й російськомовні та англомовні.

Усе це стало результатом втілення в життя справді неординарного проекту, яким керує декан факультету української та іноземної філології і мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, кандидат філологічних наук, професор Ірина Попова.

У Дніпродзержинську Палацу культури присвоїли ім’я Леоніда Брежнєва. Таке рішення ухвалила сесія міської ради. Майбутній Генеральний секретар ЦК Компартії Радянського Союзу тривалий час жив і працював у цьому місті. Палац культури відкрили ще в далекому 1955 році на кошти Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ), першого підприємства на теренах Радянського Союзу з переробки уранової руди. Назвали його тоді ім’ям Максима Горького (у СРСР ім’я «пролетарського письменника» зазвичай чомусь присвоювали закладам культури, що належали так званим режимним підприємствам, яким є і ПХЗ).

Напали на 51–річного журналіста телеканалу «Приват–ТБ–Дніпро» 12 квітня. Борис Брагінський після 19–ї години вийшов із будинку по Набережній імені Леніна, де розташована телекомпанія, підійшов до свого авто, і, вкинувши на сидіння сумку, швидко попрямував через дорогу до супермаркету. Повернувшись хвилин за двадцять, помітив, що до нього хтось швидко наближається. Ледь встиг розгледіти «зле незнайоме обличчя», як посипалися удари. Нападник збив Брагінського на землю і далі бив уже ногами. Як стверджує Борис Володимирович, падаючи, він устиг натягнути на голову куртку, яка захистила від ударів.

Вважають, що українські націоналісти були одержимі лише ідеєю — культурним відродженням та суверенністю держави. Та, виявляється, вони ґрунтовно розробляли економічні основи майбутнього України.

Дніпропетровський економіст–історик Володимир Панченко, нещодавно презентувавши свою монографію «Формування економічної платформи українського націоналістичного руху у 1920—1950–х роках», довів: українці напрацювали «третій шлях», відмінний від комуністичної системи управління — з одного боку, і капіталістичної — з іншого.

Цей випадок справді можна вважати безпрецедентним. Дніпродзержинська телекомпанія «Автор–ТВ», яка існує понад десять років, припинила мовлення через наступ на свободу слова. Про це заявила її директор Людмила Качанова. Головним винуватцем такого перебігу подій вона називає міського голову Ярослава Корчевського, який, мовляв, розділив ЗМІ на «свої» й «чужі». У підсумку, за словами Качанової, місто втратило щонайменше дві газети і кабельний телеканал. Тепер же виявилося, що й«Автор–ТВ» потрапив у немилість.

Минулої неділі в селищі Славгород Синельниківського району на Дніпропетровщині проводжали в останню дорогу 19–річного Колю Сурікова. Він, а також 22–річний уродженець Артемівська Донецької області Олександр Гуділов загинули внаслідок вибуху артилерійського чи танкового снаряда на військовому полігоні в селищі Черкаському.

Відразу після того, як стали відомими результати президентських виборів в Україні, російські ЗМІ зарясніли сенсаційними повідомленнями про те, що в промисловому Череповці на Вологодщині знайшовся двоюрідний брат новообраного Президента Віктора Януковича. Журнал «Огоньок» свій матеріал так і назвав — «Обрусілий Янукович». Журналісту 62–річний Анатолій Янукович відразу дав зрозуміти, що ніяких благ у брата випрошувати не збирається, оскільки у нього й самого життя вдалося. На підтвердження цього він називає трикімнатну квартиру в цегляній п’ятиповерхівці, чотири автомобілі, що записані на його ім’я, плоский телевізор з метровою діагоналлю і теплу ковдру з намальованим єгипетським фараоном.

Навіть на тлі суцільного потоку кадрових призначень нової влади ситуація на Дніпропетровщині здається особливо пікантною. Річ у тім, що головою облдержадміністрації тут віднедавна призначено 35–річного Олександра Вілкула, який під час недавніх виборів керував обласним штабом Віктора Януковича. А облраду донедавна очолював його батько Юрій Вілкул. Звісно, це відразу стало приводом для глузливих розмов. Але Вілкул–старший на такий перебіг подій оперативно зреагував і написав заяву про складання повноважень обласного спікера. Мотивація, як зазначено у тексті, — «щоб не було пересудів».

Колись ця місцина у Кривому Розі називалася Дубовою Балкою. Тепер про колишню яругу мало що нагадує. Віковічні дуби–велети давно вирубали під час розробки родовищ. Більше того, до 90–х років минулого століття тут був банальний смітник. А потім крок за кроком ентузіасти почали повертати Дубову Балку до життя. Адже свого часу саме завдяки їй провінційний Єкатеринослав почав активно розвиватися. Навіть було збудовано залізницю, якою вивозили в Європу залізну руду...