Чотири напади на дівчат упродовж кількох вихідних днів iз наміром пограбувати і згвалтувати — занадто резонансний злочинний «серіал» як для невеликого покутського міста Снятина. З усього було видно, що діє одна й та ж особа. Невідомий увечері вистежував якусь молоду покутянку і, затягнувши в кущі, відбирав гроші та золоті прикраси, а потім ще й намагався поглумитися. Якщо гаманець чи сережки зазвичай легко опинялися в руках грабіжника, то свою честь дівчата боронили, як могли, — кусалися, кричали і кликали на допомогу. В таких випадках нападник кидався навтьоки.

Хто і коли вперше натрапив на це дивне місце на лівому березі Лімниці, тепер встановити важко. Але що його помітили люди, обдаровані винятковою інтуїцією, сумніватися не доводиться. Навіть тепер, після дикого післявоєнного освоєння більшої частини Карпат, землю і повітря довкола урочища, розташованого під горою Лютою (звідси назва — Підлюте), вочевидь, можна вважати одним з найчистіших куточків Європи.

Упродовж місяця Калуш перебував ніби в полоні кримінальної саранчі: невідомі серійно обкрадали квартири, підвали, дачні будиночки, а вечірньої і нічної пори грабували одиноких перехожих, переважно жінок, відбираючи в них гроші та коштовні прикраси. Зловмисники діяли за однаковим сценарієм — зухвало і з розмахом, що наводило на думку про існування в місті добре скоординованої злочинної зграї. Ця версія згодом цілком підтвердилася.

Чудовий гірський водоспад на околиці Яремчі — одне з найекзотичніших місць Івано-Франківщини. Туристи сюди валом валять, щоб сфотографуватися на згадку або подивитися, як місцеві відчайдухи, ризикуючи за 5 гривень винагороди, стрибають із моста у розбурхані води Пруту, глибина якого в цьому місці сягає вісімнадцяти метрів. Бувало, що небезпечні трюки пірнальників завершувалися сумними наслідками.

У селі Горохолино Богородчанського району з ферми місцевого приватного сільськогосподарського підприємства вночі зникло п'ять коней і три телятка. Оказія і на тлі регулярних крадіжок худоби вельми неординарна — одночасно поцупити таку кількість коней не часто вдавалося навіть віртуозам ромейської національності. Одначе власник викраденої худоби, вочевидь, — людина не позбавлена оптимізму, зрання сигналізував у райвідділ внутрішніх справ про прикру пригоду.

Шлюбні традиції українців такі давні, що їх корені губляться десь у глибинах дохристиянських віків. Письмову згадку про весільний обряд вміщено ще в першій вітчизняній енциклопедії — «Повісті врємєнних лєт», написаній на початку XII століття «під редакцією» ченця Нестора, а потім — ігумена Сильвестра. Відтоді змінилися десятки поколінь, під натиском чужоземних весільних традицій розчинилися або модернізувалися наші автентичні обрядові дійства. І мали б ми тепер хіба що фольклорно-етнографічні забави для туристів у Музеї народної архітектури та побуту біля села Пирогів, що поблизу Києва, якби не такі діючі хранителі (здебільшого — хранительки) прадавніх традицій, як Марія Мочарна з прикарпатського села Лісна Тарновиця. Завдяки її старанням, принаймні ще упродовж кількох поколінь, поки справу продовжуватиме нині 9-річна правнучка Марійка, весільні столи надвірнянців прикрашатимуть рум'яні і пишні, щедро заквітчані весільні короваї.

Упродовж лише однієї години у різних місцях Прикарпаття скоєно три злочини на сексуальному грунті. Жертвами хтивого полювання стали дівчата шкільного віку і майже в один і той же час — з 2-ї до 3-ї. Неповнолітнім юнкам, вочевидь, доцільніше такої пізньої пори віддавати перевагу романтичним снам у теплому домашньому ліжку, ніж шукати небезпечні пригоди в ніч таку місячну, зоряну, ясную. Принаймні не потрапили б на очі брутальним молодикам.

Водій автобуса, який із райцентру Богородчани розвозив по довколишніх населених пунктах робітників нічної зміни, на проїжджій частині дороги біля села Бабче побачив тіло молодого чоловіка, котрого, вочевидь, збив транспортний засіб. У потерпілому ще жевріло життя, але врятувати його лікарям швидкої допомоги, на жаль, не вдалося, як і відразу встановити особу загиблого, оскільки ніяких документів при ньому не було. Проте при ретельному огляді довколишньої території на узбіччі дороги працівники міліції знайшли так званий «клик» від бампера шостої моделі «Жигулів».

Повідомлення про вбивство заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації Миколи Шкрібляка, кандидата у народні депутати по Надвірнянському виборчому округу №90, у ніч з 29-го на 30 березня 2002 року, тобто за добу до відкриття виборчих дільниць, стало найгарячішою інформацією у випусках новин не тільки вітчизняних, а й провідних зарубіжних електронних ЗМІ. Тоді в під'їзді будинку по вулиці Чорновола в Івано-Франківську, де мешкав Микола Шкрібляк, пізнього вечора невідомі особи вчинили на нього збройний напад. Від 18 вогнепальних поранень потерпілий, не приходячи до свідомості, через чотири години помер в реанімаційному відділенні обласної клінічної лікарні.

Гусячу печінку в натуральному вигляді в Україну завозять невеликими партіями з-за кордону, зокрема з Угорщини та Франції (тільки там з-поміж усіх країн Старого континенту виробляють цей визнаний у середовищі гурманів делікатес), тому елітний харч зазвичай потрапляє у рот вітчизняним владцям та багатіям. Порушити їхню монополію на гусячу печінку взялися снятинські птахівники. Очікується, що наприкінці квітня з Угорщини на Прикарпаття за вже проведеною передоплатою завезуть першу партію гусенят добового віку. Для їх комфортного проживання місцеві умільці відремонтували і переобладнали приміщення колишніх занедбаних колгоспних стаєнь.