Голова Херсонської облдержадміністрації Борис Сіленков заявив про вихід із партії «Народний союз «Наша Україна». Він пояснив свій демарш тим, що керівництво НСНУ не дослухається до думки партійців і не працює над створенням єдиної пропрезидентської партії. Власне, те саме казали й семеро попередніх високопоставлених «вихідців» із «НУ» — представники секретаріату Президента Балога й Безсмертний і п’ятірка народних депутатів.

Розуміючи, що над ними завис «дамоклів меч звільнення», останні уламки старої влади зі шкіри пнуться, намагаючись довести успішність свого керівництва. А ну ж пронесе? Серед таких любителів повихвалятися власними досягненнями — й голова Держтелерадіо України Едуард Прутнік. У прес–релізі, розповсюдженому після підсумкової колегії відомства і надрукованому в деяких газетах (очевидно ж, за бюджетні кошти), Прутнік самозакохано розповідає про грандіозні зміни у телепросторі держави й, особливо, книговиданні. Зокрема, розхвалюються успіхи підвідомчої ДАК «Укрвидавполіграфія».

Останні лютневі дні, не по–зимовому теплі, натякають на те, що весна вже не за горами. І хоч головний український бабак–синоптик Тимко «спрогнозував», що цьогорічна весна буде затяжною і непривітною, працівники Українського гідрометцентру малюють більш оптимістичну картину: до кінця лютого збережеться суха тепла погода.

Почну з аксіоми: історія України не була історією суто самих етнічних українців. Чи багато знають сьогоднішні українці про Кримський ханат? Боюся, що досі головним джерелом формування стереотипів (доволі негативних) є відповідні уривки з давніх дум, почуті колись на уроках української літератури, та ще екранізація роману Сенкевича, де татари постають як люті варвари й безжальні убивці.

У жіночій українській суперлізі запорізький «Мотор» зміцнив позиції, схиливши на свою користь шальки терезів у принциповому протистоянні з «Галичанкою» — перемога й нічия. Довести перевагу над гандболістками зі Львова підопічним Андрія Портного було непросто. Скажімо, в другому матчі «Мотор» узагалі залишився без тренера: пан Портной надто емоційно реагував на рішення суддів, за що отримав червону картку.

Несподіванка Короткого списку прозової підномінації — відсутність прізвищ на А. Утім двоє претендентів уже встигли скуштувати перемоги минулого сезону («Коронація слова» та ВВС), ще двоє — лавреати Шевченківської премії. За три тижні дізнаємося назву кращої прозової книжки року. Робіть ставки, панове літературні гурмани!

З середи на верхньому ескалаторі станції метро «Арсенальна» частина лайтбоксів заповнена чорно­білими плакатами із соціальною символікою: обеліск, над яким висить парасолька, що захищає від цеглини; коляска, над якою навис великий гребінець; лебідь із далекого радянського минулого на телевізорі. Все абсолютно ясно, і стиль «радянська пропаганда» теж знайомий. Це мистецький проект «Патріотизм» відомої в Києві групи молодих художників «Р.Е.П.». За порогом станції метро — вагончик, обклеєний фольгою всередині, з кількома екранами, на яких нон­стоп демонструється відео. Це результат «мистецької збірної» — груп «SOSка»(Харків), Олександри Галкіної (Москва), «Профсоюза уличного искусства» (Москва), Вікторії Ломачко (Москва), групи «Psia Krew» (Київ). Усе разом — це кураторський проект групи «Р.Е.П.» «Спільний простір», який підтримує арт­фундація «Ейдос» на гроші Єв­рокомісії в Україні. Сенс його в тому, щоб вихлюпнути сучасне мистецтво на вулицю, в метро, в побут і щоденний клопіт на бігу, показати непідготовленим людям, які в галерею по це не підуть.

Кубок України з вільної боротьби, що відбувся в Броварах минулого тижня, пропустили майже всі перші номери національної збірної. Жінки відпочивали після Кубка світу, а чоловіки — навпаки, готуються до світового Кубка, який відбудеться 16–17 лютого у Владикавказі. Однак і без лідерів збірної було на кого подивитися та кому поаплодувати.