Сьогодні майже всі — влада, опозиція, фахівці і просто співчуваючі — сходяться на думці: вітчизняній газотранспортній системі вже недовго залишилося перебувати у її нинішньому стані. Тобто у беззастережній державній власності, адже надто вже тісно сплелися навколо неї інтереси країн–гравців газового ринку. Росії, як відомо, ну дуже потрібна ця «труба» — вже й негайно, разом із підземними сховищами, дешево і без додаткових умов. Нам треба грошей на її модернізацію, а також отримати новий газовий контракт, ключ до якого лежить у Росії. А оскільки північна сусідка відступати не любить, то звідси й перший висновок... Європа також має у діалозі свої інтереси — але, на жаль, для неї не визначальні. Європі потрібна стабільність газопостачання, і вона, в принципі, готова взяти участь у «трубному дерибані» в Україні. Якщо проти цього не виступатимуть надто категорично інші учасники банкету — бо у Європи теоретично є запасні варіанти.

Українська ж влада працює без страховки. Тобто запасних шляхів у нас нема — а це значить, що треба буде поступатися. Що й фактично підтвердили недавні коментарі офіційних осіб — традиційно без деталей. Тих самих, у яких зазвичай ховається чорт.

На державному науково–виробничому підприємстві «Цирконій», розташованому в Дніпродзержинську на Дніпропетровщині, дзвонять в усі дзвони: вже до весни про випуск унікальної продукції в Україні можна буде говорити тільки в минулому часі. Більше того, продукції стратегічної. Адже йдеться про виробництво цирконію. Для людини непосвяченої: цей елемент є унікальним сам по собі — маючи дуже низьке січення захоплення нейтронів, він фактично не заважає урану ділитися, тобто не знищує теплові нейтрони. Говорячи мовою доступнішою, така особливість дозволяє зводити до мінімуму втрати електричної енергії внаслідок ланцюгової реакції. До того ж цирконій є єдиним металом у природі, який дозволяє витримувати нейтронні та гамма–випромінення у касеті.

11 січня компанія ДТЕК, що належить Рінату Ахметову, на відкритому конкурсі придбала 40% розподільчої енергокомпанії «Донецьк­о­бленерго» за 467,6 млн. грн. ДТЕК також виявився єдиним претендентом, готовим заплатити 1 млрд. 174,1 млн. грн. за 25% акцій запорізької генеруючої компанії «Дніпроенерго». Держава вигідно позбувається давнього головного болю у вигляді зношеного обладнання і мереж. Аналітики оцінюють приватизовані пакети акцій набагато дешевше.

У перший день нового, 2012, року в Україні непомітно для стороннього ока зросли акцизи на пальне: на 16 євро за тонну бензину та на 3,7—8 євро за тонну дизеля. Це дало змогу — деяким експертам та учасникам ринку — вести мову про підвищення вартості бензину. За прогнозами, вартість А–95 уже у другій половині січня може зрости на 15—20 копійок.

Кабмін підбив підсумки минулого року. На папері вийшло досить навіть привабливо. Так, ВВП зріс на 5%. «На противагу скептичним прогнозам», — показав умовного язика своїм політичним опонентам Прем’єр–міністр Микола Азаров. Країна отримала також найнижчу за останні десять років інфляцію — 4,6%. «Виважена бюджетна політика уряду і монетарна політика Національного банку», — ці два чинники — за Миколою Азаровим — нібито стали головними у приборканні процесу знецінення наших грошей. Хоча незалежні експерти називають ще й третій, відводячи йому голов­ну роль, — зниження ділової активності в Україні внаслідок економічної кризи.

Нинішній рік має стати вирішальним в україно–російському газовому діалозі. Принаймні так укотре вирішив для себе наш Прем’єр–міністр. «Російські партнери не бажають змінювати умови горезвісної газової угоди. Вони їх цілком задовольняють. Звичайно, російська сторона буде до останнього наполягати на збереженні статус кво, — вкотре повторив Микола Янович одну із найвідоміших своїх фраз. Але на цей раз домішав до неї трохи погроз: Але ми прямо говоримо керівництву Росії: якщо ми стратегічні партнери на майбутнє, то ми повинні будувати співпрацю як стратегічні партнери».

Національний банк України дозволив вітчизняним фінустановам вивозити за межі держави готівкову гривню — без обмежень і без спеціального дозволу. «Раніше право вивозити нацвалюту у готівці мав тільки Нацбанк, — пояснює «УМ» президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Тепер він «поділився» цим своїм правом з іншими учасниками фінансового ринку».

Останні місяці минулого року закарбуються на скрижалях суспільної історії пам’яттю про небачені досі виступи «афганців» та «чорнобильців» на захист своїх прав і пільг. А також — реакцією на них влади за відомим ще за царату принципом «Держать и не пущать!». Правда, до беркутівського батога час від часу самодержці України підвішували не звичного пряника, а локшину «Made in Кабмін». Вона хоч і не користується популярністю в народу, проте нічого іншого на урядовій «кухні» опанувати не можуть. Тож і готують її без упину за нехитрою технологією.