Івана Драча — поета, чиї твори я вивчала ще школяркою, — просто язик не повертається назвати старою людиною. Незважаючи на те, що місяць тому українському письменникові, свого часу — одному з активних iнiцiаторiв Руху виповнилося цілих 70 років! Кореспондентка «УМ» випадково зустрілася з Іваном Федоровичем на поетичному вернісажі «Троянди й виноград» і не могла не запитати, як йому вдається залишатися таким енергійним і життєрадісним — попри солідний вік і всі пережиті негаразди. Мабуть, є певний секрет здоров'я?

Сьогодні планета відзначає Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом — особливим неінфекційним захворюванням, поширення якого, за визначенням фахівців ВООЗ, набуло масштабів епідемії. Медики в цей день укотре нагадують українцям про перші симптоми захворювання (збільшення ваги тіла й постійна спрага), розповідають про необхідність стеження за рівнем цукру в крові та про способи профілактики «солодкого жаху». Хворі ж, чиє життя безпосередньо залежить від щоденної ін'єкції інсуліну, скаржаться на перебої з постачанням препарату — фактор, який погіршує й без того невеселе життя інсулінозалежних діабетиків. Особливо проблемним на сьогодні залишається Харків («УМ» нещодавно писала про інсуліновий конфлікт у місті). Звідки у проблеми «ноги ростуть» і чи зміниться ситуація найближчим часом? З цими питаннями ми звернулися до міністра охорони здоров'я Юрія Поляченка.

Повернувшись кілька днів тому з турецької Каппадокії, я була вражена не стільки кучугурами снігу, якого встигло натрусити щедре київське небо (а в Туреччині носилася у легеньких джинсах і маєчці) і не стільки важкістю столичного смогу, яким через силу дихала (заморське повітря було таким чистим, що голова паморочилася). Вражало інше: всі без винятку родичі, колеги, друзі й просто знайомі зустрічали мене єдиним запитанням: «А чому це ти не засмагла?».

Відтепер сьоме листопада у великій родині мера Києва Леоніда Черновецького буде «червоним днем календаря», але не думайте, що вірний «Посольству Божому» керівник столиці перейнявся комуністичними ідеями і ні з того ні з сього почав вшановувати революційне свято.

Сьогоднішнє спілкування між мерією та ЗМІ не назвеш співпрацею (як це мало бути в ідеалі) чи бодай діалогом. Нова система видачі інформації, запроваджена мером Києва Леонідом Черновецьким, - це суміш футболу з іграми у хованки, у «Таємні матеріали», у страуса і в Незнайку. Причому журналісту в цій грі залишається єдина й неповторна роль футбольного м'яча. Як? А дуже просто.

Невiдомо, кому першому спала на думку ідея великого переїзду київських медустанов на менш цінні землі (з подальшим продажем ділянок, які звільняться), але спочатку активність столичної міськдержадміністрації в цьому напрямі неабияк налякала майбутніх переселенців — працівників пологового будинку №1, що на вулиці Арсенальній, 5. У київської громади відразу ж виникло запитання: якщо ласі 1,3 гектара лікарняної землі підуть з молотка, де працюватимуть медики та отримуватимуть допомогу пацієнти? Згодом з'явилася інформація про те, що міська клінічна лікарня № 15, що на вулиці Григорія Сковороди, 2, також має виїхати з корпусів, які історично належать Києво-Могилянській академії. Куди — знову ж таки невідомо... Буря емоцій, яка здійнялася в ЗМІ, вщухла тільки після офіційних пояснень мерії.

Автомобілісти, які досить часто «мотаються» між Києвом та Москвою, мають усі шанси забути про плутанину зі знаками й вказівниками і роздовбані дороги, а місцями і відверте бездоріжжя, яке часом трапляється на їхньому шляху. Україна разом з Росією планує побудувати сучасний автобан, який поєднає столиці двох сусідніх держав. Про необхідність облаштування нормальної дороги від Києва до Москви говорив ще колишній міністр транспорту і зв'язку Георгiй Кiрпа, але тоді про конкретні роботи не йшлося.

Японці, китайці й жителі низки інших азіатських країн взагалі не знають, що це таке — переведення годинника на зимовий або літній час. Українцям же доводиться двічі на рік згадувати незлим тихим словом і англійців, які колись вигадали літній і зимовий порядок рахунку часу, і радянський лад, який запровадив енергозберігаючу новинку у 80-тi роки, й рідний Кабмін, який своєю постановою від 13 травня 1996 року поновив скасовану колись традицію. Втішає тільки те, що ми такі не одні — аналогічні проблеми наприкінці березня і в останні дні жовтня мучають наших сусідів-слов'ян та більшість європейців.

Народе, готуйся: на Україну насувається епідемія грипу! Поки що не пташиного (дай Боже, аби про цю заразу ми забули принаймні до весни), а звичайного, людського. Грипу, відомого і своїми симптомами, які в буквальному сенсі слова збивають пацієнта з ніг, і непередбачуваними ускладненнями, які можуть отруювати життя ще не один рік після перенесеної «на ногах» болячки.
Сьогодні, поки ще є трохи часу до початку епідемії, кожен українець має вибір: або ж терпляче чекати, поки вірус змусить свою жертву витратити зарплату на краплі, мікстури, пігулки й носовички, або ж підготуватися до бою з «грипозним монстром», зміцнивши власний імунітет. Зокрема, зробивши щеплення від актуальних у цьому сезоні штамів вірусу. Керівник Українського центру грипу називає вакцинацію одним із найефективніших засобів профілактики захворювання на грип. Таку думку поділяють завідувач кафедри клінічної імунології й алергології Національного медичного університету, керівник Українського центру клінічної імунології професор Георгій Дранник та заступник головного санітарного лікаря України, головний інфекціоніст вітчизняного МОЗу Людмила Мухарська. І все було б добре, якби навколо цієї самої вакцинації не виникло б стільки проблемних запитань...
Чому препарат з'явився в українських центрах вакцинації зі значним запізненням? Чому три тижні тому — у найоптимальніший для щеплення період — у жодній аптеці неможливо було знайти «антигрипозних» уколів? Чи вистачить Україні тієї кількості доз препарату, що вже закупили і планують замовити керівники на місцях і приватні особи? Хто подбає про безкоштовні уколи для дошкільнят, пенсіонерів, медиків та вчителів? Чи встигнуть українці «напрацювати» імунітет за той час, що лишився до початку прогнозованої медиками епідемії грипу? Зрештою, чи варто витрачати 100 гривень на укольчик? Наскільки безпечно робити це щеплення і кому воно протипоказано? Кореспондентка «УМ» шукала відповіді на ці та інші запитання у столичних фахівців.

Протягом двох останніх тижнів у Києві побільшало вродливих дівчат — за рахунок тих, котрі приїхали позмагатися за титул «Міс Європа-2006», а заразом і за корону з діамантами вартістю 350 тисяч євро. Агентство «Супер Нова», яке належить співвидавцеві журналу «Папараці» Омару Арфушу, купило право на проведення жіночого «Євро-2006», тож цього року конкурс проходить в Україні. Наша розповідь — про те, де бували, що бачили, як відпочивали 33 конкурсантки і куди поділася 34-та красуня, яка збиралася разом з усіма вирушити на бал.