Майдану ніби й не було

Майдану ніби й не було

То лише з пісні слів не викинеш, а коли з історії зникають події і факти — це вже ніби й не дивина. Наприклад, у новому навчальному році п’ятикласники не вивчатимуть події Помаранчевої революції. Згадку про неї вже навіть із підручників прибрали. Як пояснив під час прес–конференції директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод, у підручнику не повинно бути зайвої політизації, предмет «історія» потрібно категорично розвести з предметом «політологія». Також він зазначив, що існує принцип, коли у підручниках з історії зображуються всі сучасні події, але закономірно, якщо раніше події присвячували 2—3 сторінки, то з плином часу, наприклад, за 5 років, цій події може приділятися один абзац або менше. Пан Удод наголосив, що саме з цієї причини в підручнику з історії для 5–го класу не висвітлюється Помаранчева революція і немає детального фоторепортажу цих подій.

Політики торгуються, країна вмивається кров’ю

Позавчора в Іраку оголошено про припинення переговорів щодо створення нової правлячої коаліції. Причина: угруповання «Іракія», очолюване колишнім главою уряду Іядом Алаві, образилося, що партнери по переговорах на чолі з чинним шиїтським прем’єр–міністром Нурі аль–Малікі назвали «Іракію» сунітським угрупованням.

«Легені Києва» — на дрова!

«Легені Києва» — на дрова!

Історія «лісоповалу» поблизу селища Коцюбинське, що неподалік Києва, може стати сюжетом детективного роману. Починаючи з 2008 року, навколо рекреаційної зони відбуваються такі дивні події, селищною радою і державними органами приймаються такі парадоксальні й неочікувані рішення, що оповідки Конан Дойля порівняно з цією історією здаються наївними дитячими казочками. Два роки тому ліс першої категорії, що належить Святошинському лісництву міста Києва, почали вирубувати, а потім «дерибанити» після прийняття рішення... Коцюбинською селищною радою. Про цей факт мешканці селища дізналися тільки за півроку, коли лісом почали ходити ріелтори з клієнтами. У списках виборців перед виборами Президента з’явилися невідомі люди, про яких тут і не чули. Лісові ділянки отримали члени місцевої партії «Пряма дія», близько сотні мешканців Дніпропетровської області та школа бойових мистецтв «Пересвіт», яка готує охоронців для політиків.

Тепер селищний голова Вадим Садовський урочисто оголосив нову хвилю роздачі землі. Але цього разу в рамках «акції», суть якої можна означити десь так: «Виборцю! Напиши заяву на ділянку в лісі! Не «хапнеш» ти — забере Київ». Мешканці ж Коцюбинського намагаються просто вберегти насадження, відстоюючи свою позицію у судах і державних органах. Поки що безуспішно.

«Ви побачите нового Боутерсе!»

«Ви побачите нового Боутерсе!»

Позавчора в найменшій за територією країні Південної Америки — Республіці Суринам — склав присягу новий президент Десі Боутерсе. У 1980–х він уже правив цією країною, яка 1975 року здобула незалежність від Нідерландів. Тоді Боутерсе прийшов до влади в результаті військового перевороту — розпустив парламент, скасував Конституцію, жорстоко придушив опозицію. 1987 року він дозволив відновити основний закон, а з 1991 року в Суринамі відбуваються й вибори.

Не забуду «Батьківщину»!

Завтра в партії «Батьківщина» має завершитися праймеріз — внутріпартійне проміжне голосування на конкурсній основі, яке тривало тиждень. Новий для України механізм визначення рейтингу кандидатів на місцеві вибори 31 жовтня лідери БЮТ неодноразово називали «перевіркою на міцність» i таким собі «очищенням» партії від зрадників, «тушок» та інших «лозинських». Праймеріз має міцну традицію в країнах сталої демократії, зокрема, США, але його впровадження БЮТівцями на українському ґрунті викликає скепсис експертів, повідомляє «Німецька хвиля».

«Чи не досить дискредитувати свiй народ?»

На жаль, вiдома формула «Вибори закiнчилися — вибори почалися», що характеризує неперервнiсть полiтичних змагань, пiсля президентських виборiв 2010 року дала збiй. Зазнавши поразки, опозицiйнi сили не взялися вирiшувати, що робити далi, а зациклилися на риторичному запитаннi «Хто винен?». Найчастiше винним у поразцi «виявляється» сам народ, який буцiмто має патологiчнi ментальнi вади...

Не поспішайте, капітане!

Не поспішайте, капітане!

На рейдах українських портів стоять «під парами» шість суден iз пшеницею на експорт. Формально влада не забороняє вивозити збіжжя, але де–факто митниця не дає дозволу покинути причал. Свої дії митники пояснюють перевірками якості зерна: мовляв, компанії–трейдери завищують його клас, аби вимагати більші суми для повернення ПДВ. Така надмірна активність охоронців державної власності здивувала навіть МінАПК, яке позавчора заявило: немає жодного сенсу додатково контролювати експортерів, оскільки з цим завданням чудово справляються зернові інспекції. На спеціально скликаній прес–конференції президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко повідомив, що в портах досі залишаються заблокованими 80% зернових і тільки 20% «незрозуміло яким чином вивезені».

«Білі» і «чорні» однієї держави

Гасла сьогоднішньої владної команди, з яким вона йшла на вибори, звучали просто і привабливо: «Україна для людей» і «Поліпшення життя вже сьогодні». Минув час, і сьогодні вже можна проаналізувати, як ці постулати втілюють у життя. «В Україні є просто люди, а є «люди Януковича», — зробили висновок у партії «Наша Україна». Тож якщо для «людей Януковича» у цій державі й справді відкриваються широкі перспективи, то «люди України» на просторах від Закарпаття до Луганська не значать нічого. Їх можна дурити, ображати, не платити зарплати та збільшувати податковий тиск — і вдавати, що все добре.