Дуже і дуже помиляється той, хто вважає упаковку товару звичайною формальністю — і, розгорнувши придбане, просто викидає папір із целофаном до сміття. Виявляється, на упаковці можна заробляти мільйони. А українські чиновники придумали схему, за якою ці мільйони потрапляють до рук однієї, визначеної ними компанії. Злі язики при цьому твердять, що не без вигоди для самих чиновників.

Після останнього стрибка готівкова гривня стабілізувалася. Вчора за один долар давали вже 8,76, а продавали «зелений» банки за 8,88 гривні. Офіційний курс при цьому залишається незмінним — 7,99. Керівництво Національного банку України вважає, що тенденція до зміцнення національної валюти найближчим часом продовжуватиметься. На прес–конференції очільник НБУ Володимир Стельмах заявив: фінансовий регулятор планує спрямувати на підтримку гривні з вересня близько 1 мільярда доларів. Аби ці гроші потратити ефективно, Нацбанк продаватиме «бакси» тільки на спеціальних валютних аукціонах. «Принцип аукціонів: хто запропонував більшу ціну, той більше отримав валюти», — пояснив Стельмах. І, за його словами, такий підхід може навіть заощадити для держави золотовалютні резерви: підтримка гривні коштуватиме державі значно менше. Перший такий аукціон відбувся вчора.

Версію, що європейський футбольний чемпіонат у 2012 році відбудеться не в Україні, час від часу подають як доконаний факт. Нещодавно з’явилася неофіційна інформація, буцімто фінальний матч, який мав відбутися у Києві, насправді пройде у Варшаві. Але поки остаточного рішення чиновників федерації — позитивного чи негативного для нас — не оприлюднили, ще є час змінити ситуацію.

Останні опитування громадської думки показали: планка, яку доведеться подолати претенденту на посаду Президента України, нині перебуває напрочуд високо. Головним чином тому, що люди вже наситились обіцянками й чекають від керівників держави не гучних гасел, а конкретних результатів. Скажімо, 62,5 відсотка опитаних сподіваються, що керівників держави подолає кризу в економіці та забезпечить економічне зростання. 36,3% українців вважають: майбутній Президент має провести нагальні реформи — пенсійну, охорони здоров’я тощо. А притаманна українцям недовірливість означає: вони віддадуть свої голоси за лідера, який уже довів на ділі, що може повести за собою націю. Повести — і досягти успіхів.

Слова та словосполучення «рейдери», «рейдерське захоплення» нині вже міцно увійшли до лексикону українців. Навіть сусідська сварка за межу в селі супроводжується цими термінами — автору доводилося чути, як один чоловік обзивав іншого рейдером, бо той приорав собі частину нібито чужої території.

Менш як за місяць, рівно о нуль годин нуль хвилин новорічної ночі, має бути скасовано мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Теоретично. Бо хоча заборона відчужувати паї діє тільки до 1 січня 2009 року, а Верховна Рада не зробила жодного кроку, аби організувати легальний ринок землі, жоден з аналітиків не сумнівається, що нардепи неодмінно зберуться у сесійній залі і продовжать заборону ще на рік.

На засіданні Кабміну днями стався дуже симптоматичний випадок: словесна баталія між Прем’єр–міністром та одним із найавторитетніших та найвпливовіших членів її команди. Авторитарна Юлія Володимирівна, як відомо, всяке «інакомисліє» соратників не вітає, а ті, у свою чергу, намагаються за найменшої нагоди демонструвати — словами, коментарями, жестами — всепоглинаючу лояльність. Нерви поки що не здавали навіть у фахівців, які мають та шанують власну думку.

Земельній реформі на Київщині наказали зупинитися. Майже два місяці в кабінетах Київського науково–дослідного та проектного інституту землеустрою лежать невиконаними 12 тисяч (!) проектних документацій, а працівники не ходять на роботу. Це не страйк і не порушення трудової дисципліни, просто кабінети в інституті опломбовані, а самої установи, якщо вірити наказам Держкомзему, не існує в природі. Щоправда, дві ухвали: Бориспільського міськрайонного та Господарського судів — рішуче скасовують фантазії керівництва Комітету земельних ресурсів як незаконні. Іншими словами, судова гілка влади визнала право колективу Інституту землеустрою працювати, але влада, у свою чергу, застосовувала свою юридичну норму: правий той, хто має більше прав. Інститут просто захопили, поставили на вході охорону, в кабінет директора — свою людину, а тих «несвоїх», котрі потрапили під руку, старанно «переконували» на нічних допитах у міліцейських відділеннях.

18 липня нинішнього року «Україна молода» опублікувала замітку «Літаки ваші — гроші наші!» про зловживання в АНТК ім. О. Антонова: посадові особи, здаючи в оренду державні літаки, кладуть прибутки до власної кишені. Ця скромна публікація чомусь викликала величезне невдоволення керівництва авіаційного підприємства, понад це — вони почали вимагати від нас вибачення та навіть спростування. Аби зрозуміти логіку відважних літакобудівників, наші кореспонденти вирішили уважно вивчити стан справ у галузі та на підприємстві, старанно зібрали інформацію й несподівано для себе виявили: корупція, зловживання на підприємстві значно масштабніші, ніж ми про це писали! І через це до краху української авіації залишилося менше, ніж півкроку.

Керівники рекламних агенцій, звичайно, не особливо називаючи прізвищ та інші власні назви, повідомили цікаву новину: деякі політичні партії нині активно викуповують площу на бігбордах. До того ж в особливо великих розмірах і на кілька місяців уперед. Не треба бути аналітиком, аби зрозуміти — політикум усе–таки готується до виборів.
Досвідчені люди, які хоча б раз у житті «нюхали» повітря штабів і виборчих дільниць, знають: головне у цій справі — не хвилююча мить, коли відкривають урни, а фінансування кампанії. Гроші, вважають політтехнологи, це альфа й омега складної й виснажливої підготовки до народного волевиявлення. А найголовніша особливість грошей полягає в тому, що їх постійно не вистачає. Пошук спонсорів, висловлюючись будівельною фразеологією, — це закладення фундаменту будівлі.
Але найцікавіше, що охочих фінансувати політичні перегони все частіше шукають за межами України — у рідних олігархів уже не вистачає ні засобів, ні наснаги платити своїм політикам. Найближче фінансово спроможне закордоння — це, звичайно, Росія. Днями у ЗМІ з’явилася інформація — БЮТ домовився з Кремлем про 1 мільярд доларів на вибори. Раніше називали інші цифри — дещо більші.