Олег Скрипка: Через десять років етно–диско буде мегапопулярним, але я вже працюватиму над чимось іншим

Олег Скрипка: Через десять років етно–диско буде мегапопулярним, але я вже працюватиму над чимось іншим

Хвилі Амура від батька етнічного фестивалю «Країна мрій», рокера і популяризатора української культури Олега Скрипки покотилися по всьому світові. Його авторський проект етно–диско–вечорниці можна вважати одним із найбільших досягнень у музичній розважальній культурі України. Про те, чому він частіше організовує вечори за кордоном, ніж удома, як іноземці п’ють горілку, закушують салом і співають «Ти ж мене підманула», хто йому допомагає пробиватися на Захід і як розвиватиметься етно–диско на наших теренах, Олег Скрипка розповів «УМ» в ексклюзивному інтерв’ю.

Мегре з податкової

Збирати податки, розплутувати складні кримінальні справи, встановлювати, що за таємничі особи обкладають підприємців незаконною даниною, для них — раз плюнути. Оперативники і слідчі з Державної податкової адміністрації могли б про свої розслідування злочинних перипетій розказувати цілодобово, описувати свої пригоди у десятках прес–релізів, але до прес–релізів у ЗМІ ставляться з недовірою. Тому податківці вирішили «кувати» свій імідж у твердих палітурках.

Шевченківські клони

Третій рік поспіль після оголошення офіційних лауреатів Національної шевченківської премії громадська організація нагороджує альтернативних переможців, яких відкритим голосуванням на сайті www.taras–premia.org.ua упродовж декількох тижнів обирав народ. Найцікавіше, що володарів народної шевченківської премії шукають в офіційному списку претендентів, затвердженому Національним шевченківським комітетом.

Провокації синьо–жовтого Путіна

Провокації синьо–жовтого Путіна

Уже більше місяця київське метро й інтернет аж кишать від реклами книги Ігоря Беркута та Романа Василишина «Брат» із Путіним на обкладинці. Людям, які не цікавляться політикою, майже «фіолетово» стосовно російського тепер уже прем’єр–міністра Володимира Путіна. Але чому його зобразили на синьо–жовтому тлі? «Це відверта провокація. У мистецтві такий хід називають постіндастріал–лакшері–панк», — пояснює Ігор.
Автори «Брата» — не митці–письменники–журналісти, а колишній розвідник, афганець, спеціаліст у боротьбі з тероризмом у фінансовому секторі економіки, а тепер ще й політик–початківець Ігор Беркут та колишній рухівець із часів Чорновола, керівник Фонду соціально–політичних ініціатив Роман Василишин.

40 днів без їжі і води

40 днів без їжі і води

Троє відчайдушних чоловіків Голтіс, Костянтин Могильник та Андрій Су­прун із команди «Еквітас» провели 40 днів без їжі, майже без води та сну у відкритому океані. Подорож із Європи до Латинської Америки тривала від 28 листопада 2008 року до 6 січня 2009 року і була присвячена Різдвяному посту. Так само, як колись Колумб показав нові кордони знаного світу, українці вирішили спростувати переконання офіційної медицини і продемонструвати нові можливості людського тіла і душі. Унікальну експедицію під назвою «Шляхом Колумба» зафіксував найкращий у СНД кінооператор Сергій Михальчук («Коханець», «Мамай», «Мій зведений брат Франкенштейн»).

Арт під прицілом

Арт під прицілом

Після торгівлі наркотиками, зброєю та відмивання грошей найприбутковішим є чорний ринок мистецтва. В Україні вкрасти, підмінити, підробити, а потім продати оригінальний художній твір — справа не така ризикована, як у будь–якій іншій країні. Якщо закордоном це нагадує швидше детективні історії з фільмів, то наші сценарії крадіжок настільки прості, що часом буває смішно. З метою економії в Яготині вночі вимикали світло. Злодії у цей час винесли з місцевого художнього музею 33 картини вартістю 200 тис. дол. Через борги у Тернопільському обласному художньому музею вимкнули сигналізацію — і етюд Іллі Рєпіна наче корова язиком злизала. На три роки музеї здають в оренду владним кабінетам оригінальні картини. По дорозі з одних стін на інші картини підмінюють, власнику потім повертають полотна, які ще пахнуть свіжою фарбою. Як припинити розкрадання культурних цінностей в Українському домі обговорювали експерти на «круглому столі».

Реквієм за акулою Хьорстом

PinchukArtCentre закрито. Центр сучасного мистецтва готується до грандіозної події року. 25 квітня підбиватиме підсумки своєї 25–річної творчості найдорожчий художник сучасності, скандаліст, лауреат Тернеров­ської премії Деміен Хьорст. В експозицію першої персональної ретроспективної виставки «Реквієм» увійдуть понад сто робіт. Серед них — всесвітньо відомі культові скульптури «Тисяча років», «Загублена вівця», «Ворота до Царства Небесного», монументальний триптих із метеликами, а також акваріум із формальдегідом, куди вміщено розрізану навпіл акулу під назвою «Смерть пояснено». Відходячи від творення звичної для Хьорста скульптури та естампів, художник запланував у Києві світову прем’єру нового живописного циклу Skull paintings, який включає близько 40 робіт, створених з 2006 по 2008 роки.

Жіноча гра у ВІА

Жіноча гра у ВІА

Чоловіків майже нереально відірвати від екрана телевізора у двох випадках — коли транслюється футбол або показують кліп сексуальної дівочої групи. Зваживши на попит красунь із примітивними текстами пісень, музичні продюсери один за одним почали запускати подібні проекти. Штамповками або, як кажуть у народі, «поющими трусами» вийшли «Серебро», «Фабрика», «Арктика», «СМС», XS, «Закльопки», «Гарячий шоколад». Щоб досягти популярності, як у Spice Girls чи The Sugababes, цим дівчаткам не вистачає: а) харизми, б) талановитих продюсерів, с) працездатності. І лише одне дівоче тріо, яке за дев’ять років змінювало склад 12 разів, періодично оголошувало про розпад, провокувало скандали і плітки, досі тримає планку найдорожчої, найпопулярнішої і найсексуальнішої групи в країнах СНД. Композитор Костянтин Меладзе і музичний продюсер Дмитро Костюк проект «ВІА Гра» придумали у бані як іграшку для розваги. Поступово за чоловічими мірками виробили ідеальний колектив. У групі має бути шатенка, блондинка і брюнетка. Бажано вчорашня або завтрашня міс краси з досконалими пропорціями, спокійна в житті й розкута на сцені, чарівна, щоб мала вигляд недоступної, щоб не пила і не курила, наркотиків не вживала, з чоловіками публічно не гуляла, багато працювала і завжди усміхалася.

Європо, готуйся стати на вуха!

Європо, готуйся стати на вуха!

Про неї ходить слава як про вульгарну, нахабну, розмальовану, довгоногу і спокусливу співачку. Хто дивився фінал національного відбору на «Євробачення–2009», той з її виступу міг зробити ті ж самі висновки. У російських виданнях навіть писали, що Україну на конкурсі представлятимуть «довгі ноги і пухкі губи». Але все це виявляється «лободою», коли зустрічаєшся вживу зі справжньою Світланою Лободою. Ще тижня не минуло з моменту її перемоги у фіналі, як співачка створила нову концепцію виступу, новий імідж, нові декорації та поставила перед собою дещо іншу мету. Побачити все від «а» до «я» не дозволено нікому. «На моїх репетиціях буде тільки команда. Жодної «нишпорки» не допущу. Це має бути сюрприз не тільки для Європи, а й для України. На «Євробаченні» ми зірвемо весь світ. Не помітити Україну в Москві буде нереально», — заанонсувала про початок підготовки королева епатажу , представниця України на «Євробаченні—2009» Світлана Лобода.

Арена для художників

Яким має бути обличчя України, коли за його творіння візьмуться художники, галеристи і колекціонери? Новим (якщо це контемпорарі–арт), стильним (якщо його презентують у світі), заможним (якщо матиме попит на найдорожчих аукціонах), вільним (за умови без­проблемного перевезення через митницю). Уперше Україна матиме нагоду приміряти ці звабливі форми нового обличчя 9 червня на аукціоні Sotheby’s у Лондоні. Але для цього поки що є великою перешкодою недосконалість українського законодавства щодо процедури ввезення та вивезення культурних цінностей. Як їх подолати і без найменших негативних емоцій для художників перетнути кордон із картинами, мистецтвознавці, експерти, колекціонери і митці обговорювали на «круглому столі» в Українському домі в рамках «Великого скульптурного салону 2009».